Селище Східниця розташоване у розлогій долині на березі невеликої гірської річки Східничанка, на висоті 520—650 м над рівнем моря, за 21 км від районного центру міста Дрогобич та 10 км на південний захід від міста Борислав, у Дрогобицькій агломерації. Гори навколо селища сягають висоти 828 м (гора Масловець). Площа селища становить 6,96 км².

На місці сучасної Східниці у часи Київської Русі існувало поселення «Золота Баня». Неподалік від нього знаходилася фортеця Тустань. Під час нападу орд хана Батия Золота Баня була зруйнована (як і фортеця Тустань з навколишніми селами). Люди, які після цього залишилися живими, з часом почали сходитися у долину річки Стрий, заснувавши тут поселення — Східницю, яка від цього «сходження» отримала свою назву. Однак краєзнавець Ярослав Ольховий повідомив про існування версії про те, що топонім Східниця походить від гідроніма Східничанка — тобто, місцевого «бурхливого потоку». Від так назва річки витлумачується досить просто: кам'янисті уступи уздовж течії нагадують «східці», що зумовлено геологічною будовою дна річки.

Вперше Східниця згадується у документах XIV століття.

Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького місцеві селяни під проводом селянина Габруха спалили обійстя місцевого поміщика, почистивши попередньо комори. Відомо, що ватажок селян загинув 1648 року, а непокірних селян карав шляхтич Самуель Цебровський, який на той час володів Східницею.

Східницький замок до XVIII століття служив фортецею. Один із таких підгірських замків описав Іван Франко в оповіданні «Татарські напади на Підгір'я».

Після Першого поділу Речі Посполитої Східниця відійшла до імперії Габсбургів (з 1804 року Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорщини). У ті часи вона належала до Дрогобицького дистриктуСамбірського округу (циркула).

У період ЗУНР поселення входило у склад Дрогобицького повіту Самбірської військової округи Львівської військової області.

У 1920 році, з приходом польської влади, село увійшло до Дрогобицького повіту Львівського воєводства.

1 серпня 1934 року у Дрогобицькому повіті було створено ґміну Східниця з центром у с. Східниця. У склад ґміни входила лише сільська громада Східниця^[3].

За часів УРСР, станом на 1 вересня 1940 року село Східниця належало до Бориславської міської ради Дрогобицького району Дрогобицької області.

У період нацистської окупації під час Другої світової війни, з серпня 1941 по серпень 1944 року селище утворювало волость (нім. Landgemeinde) Східниця окружного староства Дрогобич (нім. Kreishauptmannschaft Drohobycz)^[4] дистрикту Галичина Генерал-губернаторства для окупованих польських земель.

У 1946 році селище Східниця перебувало у складі Бориславської міської ради Дрогобицького району Дрогобицької області^[5]. Вже тоді Борислав був містом обласного підпорядкування. Пізніше Бориславську міську раду, разом з іншими містами обласного підпорядкування виключили зі складу району. Східницю з ним.

12 червня 2020 року, в ході адміністративно-територіальної реформи, Східниця набула статусу адміністративного центру селищної громади Дрогобицького району Львівської області.

З 26 січня 2024 року статус селище міського типу змінено на селище.

Відкриття мінеральної води

У 1956—1973 роках місцевий пенсіонер Омелян Стоцький відкрив у Східниці великі поклади мінеральної води «Нафтуся». 9 січня 1976 року селище Східницю було визнано Всесоюзним курортом. У 2005 році цей титул було замінено на «Всеукраїнський курорт імені Омеляна Стоцького».

15 серпня 2014 року у Східниці на фасаді будинку, де проживав Омелян Стоцький, відбулося урочисте відкриття та освячення пам'ятної гранітної таблиці. Де вказано: «В цьому будинку з 1945 по 1979 роки проживав з родиною першовідкривач Східницького родовища мінеральних вод Омелян Стоцький». В селищі працює музей Омельяна Стоцького (лектор Мазур Микола Іванович)

Поблизу Східниці, в урочищі Бухів, на висоті 668,9 м розташована Східницька вітрова електростанція, яка була зведена в 1997 році.

Дуже цікавою є кримінальна історія Східниці. Будучи одним із найвіддаленіших центрів добування ропи, Східниця привертала увагу сотні відомих фінансових аферистів імперії Габсбургів, організованих злочинних груп та стала колискою для формування власного кримінального світу зосередженого довкола «чорного золота»^[6].

У 1787 році у Східниці було 65 дворів, 2 корчми, млин і кузня, у 1820 році — 71 двір, 3 корчми, 2 млини і лісництво. У 1868 р. — 77, а у 1880—125 дворів, де проживало 867 людей. У селі діяв тартак на 8 кінських сил, де щорічно переробляли 1540 м³ деревини.

Чисельність постійного населення, станом на 2022 року — 2 250 особи.

Динаміка населення Східниці^[10][11]

У Східницькому родовищі мінеральних вод сьогодні налічується 38 джерел і 17 свердловин з різним хімічним складом мінеральної води. Для відвідувачів наразі доступні води з 10 джерел і трьох свердловин. У родовищі, зосередженому здебільшого у селищі та на схилах прилеглих гір, що входять до складу Національного природного парку «Сколівські Бескиди», є мінеральні води «Нафтуся» чотирьох типів:

1. слабомінералізована «Нафтуся»:
   • з підвищеним вмістом органічних речовин (сечогінною дією) (джерела 1, 3, 26)
   • з вираженою жовчогінною дією (джерела 5, 8, 9, 10, 25, свердловини 1 та 18)
2. слабомінералізована залізиста (джерела 13 та 15)
3. хлоридно-натрієва (вплив цих джерел на людину вивчається Міністерством охорони здоров'я України)

• є джерело з мінеральною водою типу «Боржомі».

Східниця — бальнеологічний курорт, місце для безпечного відпочинку, відновлення здоров'я, лікування природними мінеральними водами. Послуги тимчасового проживання надають готелі різного класу, зокрема чотиризірковий СПА готель «Респект», а також приватні садиби.^[13]

На території Східниці розташована Східницька ділянка Східницького нафтового родовища. Поклади пластові, склепінчасті, тектонічно екрановані, один з них також літологічно обмежений. Режим Покладів пружний, розчиненого газу та гравітаційний. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С₁: нафти — 3812 тис. т; розчиненого газу — 407 млн м³. Густина дегазованої нафти — 826—874 кг/м³. Вміст сірки у нафті — до 0,26 мас.%.

У чемпіонаті Львівської області з футболу виступає команда СК «Східниця». Вона проводить домашні ігри на стадіоні «Нафтовик».

Уродженці:

• Володимир Журавчак (нар. 3 травня 1957) — український радянський футболіст, український футбольний тренер.
• Василь Мазур (нар. 11 квітня 1955) — український актор театру і кіно. Народний артист України (2010). Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ ступеня (2015)
• Микола Мазур (народився 2 лютого 1953 року) — архітектор, дизайнер. Довгий час працює над створенням сучасного архітектурного коду Східниці. Працює також в стилі рельєфного панно і графіки

Пов'язані зі Східницею:

• Омелян Стоцький — український педагог та дослідник. Першовідкривач Східницького родовища мінеральних вод.
• Наталія Кацер-Бучковська — нардеп 8-го скликання, проживала у Східниці на момент обрання (26 жовтня 2014)^[16].

• 
  Костел у Східниці (1901)
• 
  Джерело № 13
• 
  Дерев'яна синагога, тепер Дім молитви
• 
  Копанка (середина XIX століття)
• 
  Арт-об'єкт «Писанка»
• 
  Джерело № 6 у лісі
• 
  Погруддя Тарасові Шевченку
• 
  Східницька селищна рада
• 
  Погруддя Омеляну Стоцькому
• 
  Ранок в Східниці
• 
  Арт-об'єкт «Молекула води»
• 
  Церква Святих Апостолів Петра і Павла
• 
  Серпневі пейзажі Східниці
• 
  Церква Святого Андрія Первозванного
• 
  Церква Святого Миколая