Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Море Гумбольдта (лат. Mare Humboldtianum) — море на Місяці, на північно-східному краю видимого боку. Розмір — близько 230 км, координати центра — 56.9° пн. ш. 81.5° сх. д.[1] Лежить у центрі 600—700-кілометрового басейна. Через розташування моря поблизу межі видимої та зворотної півкуль Місяця його видимість залежить від лібрацій[2].
Море Гумбольдта | |
---|---|
лат. Mare Humboldtianum | |
Координати центра | 56.9° пн. ш. 81.5° сх. д. |
Розмір | 230 км |
Епонім | Александер фон Гумбольдт |
Назву затверджено | 1935 |
Море Гумбольдта на Вікісховищі |
На честь Александера фон Гумбольдта це море назвав у 19 столітті Йоганн Генріх фон Медлер[3][4]. Про видатного дослідника незнаних земель воно нагадало Медлеру через своє розташування: море ніби утворює зв'язок між дослідженою та незнаною тоді півкулями Місяця[5]. Воно стало одним із двох місячних морів, названих на честь людей (друге — Море Сміта). 1935 року ці та багато інших місячних назв затвердив Міжнародний астрономічний союз[1].
Раніше Море Гумбольдта мало інші назви. 1645 року Міхаель ван Лангрен назвав його Pappi[6][7] на честь Паппа Александрійського[8]. 1647 року Ян Гевелій дав йому ім'я Амадоцького болота (лат. palus Amadoca)[9][10] — легендарної чи міфічної водойми на межі Поділля та Волині, відомої також як Амадоцьке озеро. 1651 року Джованні Річчолі назвав об'єкт на честь Заратуштри (лат. Zoroaster)[11][12].
Море Гумбольдта розташоване в великому басейні, де займає лише малу частину площі. Цей басейн примітний незвичайною кутастою формою[13] і має розмір 600—700 км[14][15]. У його центрі є заглиблення, оточене кільцевим хребтом діаметром близько 300 км[14][16], і частину цього заглиблення й займає море.
Крім двох згаданих кілець (600—700-кілометрового та 300-кілометрового), у цього басейну можуть бути й інші, слабко виражені кільця: 200-кілометрове та 460-кілометрове[14]. Раніше деякі дослідники висували припущення і про існування кількох інших кілець[17].
Глибина басейну до рівня поверхні моря — 4–5 км[18][13], а товщину шару лави (глибину моря) оцінюють у 1,5 км[19]. Абсолютна висота його поверхні — близько 3,9–4,5 км нижче нульового рівня[20]. Крім Моря Гумбольдта, басейн містить і інші (безіменні) морські ділянки, розташовані в його західній частині між двома основними кільцями[21][22].
Басейн Моря Гумбольдта відносно добре зберігся[23], хоча його північний край зруйнований астероїдним бомбардуванням[13][2]. Навколо басейну досі простежуються радіальні нерівності, утворені при падінні його викидів (на півдні — до відстані 600 км від його краю)[24]. Подібно до інших великих місячних кратерів, цей басейн створює гравітаційну аномалію: маскон, оточений зоною послабленої гравітації. Різниця значень аномалії Бугера між ними становить 482 ± 12 мГал[14].
На північно-східному краю басейну (61.1° пн. ш. 99.5° сх. д.) є область[en], де ґрунт надзвичайно багатий на торій (5,10 ± 0,19 ppm). Ймовірно, це місце колишніх вулканічних вивержень іншого типу, ніж ті, що створили моря. Є припущення, що там відбувалися рідкісні для Місяця виверження багатих на діоксид кремнію порід, таких як ліпарит[16].
На північному сході Море Гумбольдта межує з кратером Белькович приблизно такого ж, як саме море, розміру — 215 км. На край Бельковича накладений 86-кілометровий кратер Гайн. Це єдині (крім сателітних кратерів) деталі поверхні в басейні Моря Гумбольдта, що станом на 2018 рік мають офіційну назву[25].
В західній частині моря розташований примітний 30-кілометровий кратер, майже цілком залитий лавою. Вздовж західного краю моря проходить невелика гряда[26]. Море перетинають промені сусіднього молодого кратера Гайн[2].
Басейн Моря Гумбольдта утворився в нектарському періоді. Ймовірно, він молодший за сусідній басейн Моря Криз, хоча деякі дослідники схилялися до протилежного[23]. Лава, що складає власне море, виверглася пізніше — в пізньоімбрійській епосі. Вік сучасного лавового покриву Моря Гумбольдта лежить у межах 3,4—3,7 млрд років, а безіменного моря на північному заході басейну — в межах 3,6—3,9 млрд років, причому в кожному морі вік різних ділянок помітно різний (дані підрахунку кратерів 2011 року). Те, що в центрі басейну вік лавового покриву загалом менший, ніж на периферії, може бути пов'язано з довшими виверженнями через меншу товщину місячної кори[22].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.