Loading AI tools
український військовик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Володи́мир Микола́йович Моісе́єнко (28 січня 1974, м. Ангарськ, Іркутська область — 30 липня 2014, с. Шишкове, Луганська область) — сержант 1-ї окремої танкової Сіверської бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Моісеєнко Володимир Миколайович | ||
---|---|---|
Сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 28 січня 1974 Ангарськ | |
Смерть | 30 липня 2014 (40 років) Шишкове | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Танкові війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Родом з Іркутська, має брата, коли йому було 6 років, помирає мама. Після 9 класів взятий в прийомну сім'ю, проживав у селі Іржавець, згодом прийомні батьки лишили його напризволяще. Вихованням займався односелець, що працював в Ічнянському ПТУ. Навчався в Ічнянському філіалі Сокиринського професійно-технічного училища №36. Від військкомату у Прилуках вивчився на водія, пішов до армії. Дмитро Галіч, якого Володимир іменував прийомним батьком, допоміг влаштуватися на роботу, залізничник — Гужівський залізничний переїзд, по тому працював охоронцем; одружився, взяв жінку з двома дітьми, спільно набули третю.
Доброволець, призваний 19 березня 2014 року; водій роти матеріально-технічного забезпечення 1-ї окремої танкової бригади. Загинув під Луганськом — біля села Шишкове — автомобілем доставляв набої та харчові продукти на блокпост, підірвався на міні, він та майор Сергій Деркач померли миттєво.
2 серпня 2014 року похований в селі Іржавець Ічнянського району. Вдома лишилися дружина Ольга та троє дітей, середній В'ячеслав, син Дмитро пішов в перший клас без батька.
8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
5 березня 2015-го в Іржавці на будинку середньої школи (вул. Шевченка, 65) відкрито пам'ятну дошку на пошанування Володимира Моісеєнка[2].
14 вересня 2015 року на будівлі Ічнянського професійного аграрного ліцею відкрито меморіальну дошку Володимира Моісеєнка[3].
У райцентрі Ічня щорічно проводяться спортивні змагання, турніри з волейболу та боксу, на честь загиблих в АТО земляків — Володимира Моісеєнка, Станіслава Кривоноса та Юрія Сороки[4].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.