![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/94/Veteran_mg_8190c.jpeg/640px-Veteran_mg_8190c.jpeg&w=640&q=50)
Погонна гармата
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Пого́нна гармата — морська гармата, що встановлювалася у носовій частині (націлена вперед)[1] вітрильного корабля або перших броненосців. Встановлена на кормі (націлена назад) гармата називалася ретира́дною гарматою (від фр. retirade — «відступ»)[2]. Вони використовувались для спроби уповільнити рух ворожого корабля, під час переслідування (носові гармати), або під час відступу (кормові гармати), коли для здійснення бортового залпу потрібно було міняти курс корабля, і, відповідно, втрачати швидкість. Погонні і ретирадні гармати насамперед мали пошкодити такелаж і тим самим знизити швидкість цілі та її здатність маневрувати.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/94/Veteran_mg_8190c.jpeg/640px-Veteran_mg_8190c.jpeg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/Sweden_0889_%284035288121%29.jpg/640px-Sweden_0889_%284035288121%29.jpg)
Носові гармати могли бути звичайними, доставленими з гарматної палуби і націленими через спеціально вирізані порти з обох боків бушприта, або спеціальними, з подовженим стволом і порівняно легким ядром. Кормові гармати могли бути також переміщенні з гарматної палуби, або й постійно знаходилися у кормових каютах, де їх прикривали і використовували як частину умеблювання.