великий плавзасіб, що рухається енергією вітру З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вітри́льний корабе́ль, або вітрильник— судно, що використовує вітрило та силу вітру для руху. Перші вітрильні судна з'явилися ще кілька тисячоліть тому.
Вітрила встановлювали і на перших типах підводних човнів, на початку XX століття, зокрема на човнах типів Б, С, D і E для пришвидшення ходу у надводному положенні, з розбірною щоглою. Поки не виникла потреба в «швидкому занурені», зумовлена веденням бойових дій.
Згідно із законодавством України, «вітрильне судно— будь-яке судно під вітрилом, у тому числі таке, яке має механічний двигун, при умові, що останній не використовується»[1].
Рангоут— система щогл, рей, гафелів і інших конструкцій, призначених для розміщення вітрил, сигнальних вогнів, постів спостереження тощо. Рангоут може бути нерухомим (щогли, стеньги, бушприт) і рухомим (реї, гафелі, гіки).
Такелаж— сукупність усіх снастей судна, являє собою натягнуті троси. Такелаж розділяється на стоячий і рухомий. Стоячий такелаж служить для втримання на місці рангоуту й відіграє роль розтяжок. Троси стоячого такелажа на сучасних суднах виконуються, як правило, з оцинкованої сталі. Такелаж, що біжить, призначений для керування вітрилами— їх підйому, збирання тощо.
Вітрило— рушій вітрильного судна— шмат матерії, на сучасних суднах— синтетичної, що кріпиться до рангоуту за допомогою такелажу, що дозволяє трансформувати енергію вітру в рух судна. Вітрила розділяються на прямі й косі. Прямі вітрила мають форму рівнобічної трапеції, косі— форму трикутника або нерівнобічної трапеції. Використання косих вітрил дозволяє судну рухатися круто до вітру.
Основна стаття: Типи вітрильних суден
Найпоширенішою є класифікація за видом вітрильного оснащення й рангоуту. Так, усі вітрильні судна діляться на дві категорії:
Шлюп— судно з одним вітрилом на щоглі й стакселем (якщо на щоглі гафельний трисель, то над ним може встановлюватися топсель і тоді шлюп має три вітрила); не слід плутати даний шлюп із трищогловими бойовими шлюпами XVIII—XIX століть.
Тендер— судно, що має одне або кілька вітрил на щоглі, стаксель, один або кілька кліверів.
Радянський підводний човен типу Щука «Щ-421» в 1942 році ходив в Баренцовому морі під саморобним вітрилом, бо зазнав ушкоджень корми (обірвало два гребні гвинти) від вибуху міни. Роль щогли виконував піднятий перископ, що і врятувало екіпаж[2][3].
Парусные яхты и лодки [Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine.] в книге: «Справочник по катерам, лодкам и моторам», под общ. ред. Г.М.Новака, изд. 2‑е, перераб. и доп., Л.: Судостроение, 1982.