Сестринівка
село в Козятинському районі Вінницької області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Козятинському районі Вінницької області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сестри́нівка — село в Україні, у Козятинській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 1147 осіб.
село Сестринівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Хмільницький район |
Громада | Козятинська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA05120090120037676 |
Облікова картка | Сестринівка |
Основні дані | |
Засноване | 1640 |
Населення | 1147 |
Площа | 4,15 км² |
Густота населення | 276,39 осіб/км² |
Поштовий індекс | 22140 |
Телефонний код | +380 4342 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°44′13″ пн. ш. 28°56′28″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
260 м |
Водойми | р. Шапова |
Найближча залізнична станція | Сестринівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин, Вінницька область, 22100 |
Карта | |
Мапа | |
|
На північний захід від села розташований ботанічний заказник — Сестринівська Дача.
Лаврентій Похилевич у своїй праці «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (1864) пише[1]:
Сестриновка, село при ручье Шапове, в Раставицу впадающем, в 8 верстах от Белиловки. Конфисковано в казну вместе с Белиловкою. Жителей обоего пола: православных 1950, римских католиков 158, евреев 17. В числе жителей до 900 принадлежат к польской шляхте. В 1742 году в Сестриновке считалось 80 дворов.
Цековь Свято-Покровская, деревяная, на каменном фундаменте, с такою же колокольнею, построена 1747 года. По штатам она состоит в 5 классе; земли имеет 50 десятин. Предшествовавшая церковь, описаная в визите за 1741 год, была дубовая; строилась 1722 года. Во время визиты священником при ней был Иоанн Душеньковский. |
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Білилівської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 2437 осіб, налічувалось 297 дворових господарств, існували православна церква, школа та 5 постоялих будинків[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3459 осіб (1676 чоловічої статі та 1783 — жіночої), з яких 3306 — православної віри[3].
Сестринівка стала духовною батьківщиною першого лідера незалежної України Михайла Грушевського — тут народилася і виросла мати Михайла Сергійовича Глафіра Захарівна, тут 17-річною вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського, тут провів своє життя батько Глафіри — місцевий священник Захарій Опоков.
Дід Михайла Грушевського взагалі був унікальною особистістю: за життя його нагородили двома орденами Святої Анни, бронзовий хрест, орденом Святого Володимира, йому було подаровано дворянство…
Саме дід благословив свого улюбленого онука на навчання в університеті Святого Володимира у Києві[4].
В дитинстві батьки Михайла Грушевського декілька разів привозили його до Сестринівки, сюди він приїжджав під час канікул, коли навчався в університеті. Михайло Сергійович надзвичайно тепло згадував ці подорожі у своїх споминах:
Але 1873 р., користаючи з можливості взяти двомісячну відпустку, батько повіз нас усіх до діда, до Сестринівки. Враження сеї великої подорожі покрилося враженнями пізніших аналогічних поїздок, і мало деталей зосталось з неї в моїй пам’яті. Але вони були незвичайно сильні, яскраві. Українське село, ліси, води, український народ, українська мова – все се ввірвалося в мою душу як якийсь інший, найкращий світ, до котрого я потім міг тільки душею і мрією тягнутися, відраховуючи місяць за місяцем ті три роки, коли батьки мої могли повторити сю подорож. |
І коли я всетаки любив Сестринівку незвичайно, страшенно мріяв про неї й линув душею до неї цілими десятиліттями мого життя, то се було тому, що якнеяк се був властиво одинокий пункт, де я міг зв’язуватись з українською стихією, дотикатися до української землі, до її природи, до її культури – не вважаючи на всі дефекти тих форм, в котрих виступала ся стихія. |
Життя в Сестринівці було для мене одним неустанним святом, де не можна було встигнути використати всіх утіх і приємностей, які розгорталися ним, і тільки з страхом зоставалося рахувати тижні й дні, які зоставалися до кінця сього свята... |
Радянська влада старанно стерла пам'ять про Грушевського, як збили надпис із могильного пам'ятника Захарію Опокову.
2006 року, з нагоди 140-річчя від дня народження голови Центральної Ради у Сестринівці відкрито меморіальний музей М. С. Грушевського. Музей має декілька оригінальних речей, що стосуються родини Грушевських і Опокових. В експозиції музею також зберігається чимало речей тієї епохи, подарованих представниками влади і колекціонерами. Біля музею закладено парк.[7]
З Сестринівкою пов'язані життя і діяльність українського військовика, члена Центральної Ради Петра Чечеля[8].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.