Loading AI tools
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
У цьому списку наведені всі види плазунів, які мешкають на території Австрії, а також ті види, які вважаються регіонально зниклими, та ті види, які викликають сумніви щодо проживання на території країни. Термінологія наведена відповідно до списку плазунів Європи від Європейської герпетологічної спілки (лат. Societas Europaea Herpetologica), або просто SEH[1].
Плазуни Австрії | |
---|---|
Біорегіон | |
Біогеографічний екорегіон | Голарктика |
Екозона | Палеарктика |
Місцевість | |
Континент | Європа |
Фауна вищого рангу | |
За систематикою | плазуни, фауна Австрії |
За екологією | суходільна фауна |
За біогеографією | герпетофауна Європи |
Період існування | |
Геологічний вік | сучасність |
Особливості | |
Видовий обсяг | 16 (без врахування регіонально зниклої гадюки лучної) |
Родовий обсяг | 10 |
Чужорідні види | Trachemys scripta |
Загалом підтверджено проживання 16 видів (7 видів змій, 8 видів ящірок та 1 вид черепах), 10 родів, 6 родин та 2 рядів рептилій. Усі види — автохтонні. До цих видів також належить Lacerta bilineata, яку не всі вчені вважають окремим видом (SEH визнає її видовий рівень). Таксономічні зміни торкнулися і Natrix helvetica , який колись був підвидом Natrix natrix і проживав і на території Австрії, але з 2017 вважається повноцінним видом[2]. Аналогічна ситуація склалася і з Zootoca carniolica, колишнім підвидом Zootoca vivipara[3].
Потенційно новим видом у герпетофауні Австрії може бути червоновуха черепаха звичайна, яка була інтродукована і мешкає поблизу Відня та в низці інших регіонів. Були також спроби натуралізувати черепаху середземноморську, однак ці намагання закінчилися невдачею[4]. Ще один вид — Vipera ursinii — вважається зниклим на теренах Австрії (останнє задокументоване повідомлення датується 1973 роком)[5]. Стосовно проживання Vipera aspis, то дані сумнівні.
Більшість рептилій зустрічаються на всій території Австрії, наприклад, веретільниця ламка і звичайний вуж. У той же час Lacerta bilineata можна зустріти тільки на півдні, поблизу кордону з Італією; червоновуха черепаха звичайна трапляється тільки поблизу Відня. Відмічається великий вплив людини на кількість плазунів та місця їхнього проживання, що проявляється у вирубці лісів та урбанізації. Так, веретільниця ламка часто стає жертвою наїздів транспорту, оскільки любить грітися на розігрітому асфальті; відбувається фрагментація та зменшення місць проживання полоза ескулапового через вирубку лісів.[6]
Наступні категорії використовуються для позначення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП та Європейського Червоного списку:
VU | Vulnerable | Уразливий |
NT | Near Threatened | Близький до загрозливого стану |
LC | Least Concern | У найменшій загрозі |
Для більшості плазунів наведений їх статус у ЄЧС (виділений жирним шрифтом – VU, EN, LC). Якщо європейський статус відсутній, то наведено глобальний (звичайним шрифтом – VU, LC, NT). Якщо і такий статус відсутній, то в клітинці стоїть прочерк («-»).
Під українською вернакулярною назвою рептилій наведена локальна вернакулярна назва (у випадку Австрії — німецькою), якщо така існує.
Українська назва/Локальна назва | Біноміальна назва | Родина | Ряд | Статус МСОП | Ареал проживання | Зображення | Виноски |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Веретільниця ламка (нім. Westliche Blindschleiche) |
Anguis fragilis Linnaues, 1758 |
Anguidae | Squamata | LC | Ящірка поширена по всій країні на висоті до 2000 м. Полюбляє ліси, узлісся, лісові галявини, гірські луки, уникає посушливих місцин. | [7][8][9] | |
Мідянка звичайна (нім. Schlingnatter) |
Coronella austriaca Laurenti, 1768 |
Colubridae | LC | Вид поширений по всій країні, за винятком високогірних регіонів. Серед оселищ надає перевагу узліссям, чагарникам, посушливим полям, берегам річок, особливо кам'яним, кам'яним руїнам, осипам, кар'єрам та шахтам. | [10][11][12] | ||
Полоз ескулапів (нім. Äskulapnatter) |
Zamenis longissimus (Laurenti, 1768) |
LC | Поширений на сході, півночі та півдні Австрії. Практично не трапляється у високогірних (Альпах) центральних та західних регіонах країни. Полюбляє кам'янисті схили та береги річок, негусті ліси, насипи вздовж доріг, сади, парки, виноградники. | [13][14][15] | |||
Ящірка Горвата (нім. Kroatische Gebirgseidechse) |
Iberolacerta horvathi (Mehely, 1904) |
Lacertidae | NT | Вид поширений в каринтійских Альпах та в Караванке на висотах від 700 до 1700 м. Також можна зустріти в тірольских Альпах. Надає перевагу вологим місцинам у скелях, трапляється у лісах біля струмків, на порослих мохом осипах. | [16][17][18] | ||
Ящірка прудка (нім. Zauneidechse) |
Lacerta agilis Linnaues, 1758 |
LC | Ящірка трапляється по всій Австрії на висоті до 1700 м. Серед можливих оселищ: узлісся, парки, фруктові сади, кар'єри, поля, кладовища. У горах полюбляє сонячні південні схили. | [19][20][21] | |||
(нім. Westliche Smaragdeidechse) |
Lacerta bilineata[прим. 1] Daudin, 1802 |
LC | Трапляється тільки на півдні Австрії, на пустищах та узліссях, біля живоплотів, на узбіччях доріг, у фруктових садах. | [22][23][24] | |||
Ящірка зелена (нім. Östliche Smaragdeidechse) |
Lacerta viridis (Laurenti, 1768) |
LC | Трапляється на півночі, півдні та сході країни (локалітети розташовані вздовж Дунаю, Кампу та Драви та інших річок) на висотах до 1300 м. Полюбляє посушливі теплі місцини: зарослі чагарниками поля, кам'яні осипи та кам'янисті береги, світлі широколистяні ліси, виноградники. | [22][25][26] | |||
Ящірка мурова (нім. Mauereidechse) |
Podarcis muralis (Laurenti, 1768) |
LC | В Австрії наявні декілька локалітетів: на півдні країни, на півночі між Віднем та підніжжям Альп в Нижній Австрії та в Тіролі. Полюбляє теплі посушливі місцини: скелі, кам'яні осипи, насипи уздовж доріг чи рейок, покинуті кам'яні будови, мури, кладовища. | [27][28][29] | |||
Zootoca carniolica Tiedemann et Bischoff, 2000 |
— | Новий вид відповідно до SEH, раніше вважався підвидом Z. vivipara. Трапляється у південно-західній частині країни, мешкає у подібних до Z. vivipara оселищах. | [3][30] | ||||
Ящірка живородна (нім. Waldeidechse) |
Zootoca vivipara (Lichtenstein, 1823) |
LC | Ящірка поширена по всій країні, окрім Відня та південно-західної частини, трапляється на висотах до 3000 м. Полюбляє вологі місцини. Рівнинні популяції трапляються у болотяних місцинах, на луках, у ровах, гірські — на лісових галявинах, серед рідколісся чи чагарників, на сонячних схилах. | [31][32][33] | |||
(нім. Barrenringelnatter) |
Natrix helvetica (Lacépède, 1789) |
Natricidae | — | Раніше вважався підвидом N. natrix, з 2017 окремий вид, який в Австрії трапляється у Західному Тіролі та Форальбергу. Полюбляє ті ж природні умови, у яких мешкає N. natrix. | [2][34] | ||
Вуж звичайний (нім. Ringelnatter) |
Natrix natrix (Linnaues, 1758) |
LC | Змія поширена на всій території країни на висоті до 1900 м. Надає перевагу вологим місцинам: болотам, озерам, ставкам, іригаційним каналам, струмкам та річкам. Інколи вуж заповзає далеко від води. | [35][36][37] | |||
Вуж водяний (нім. Würfelnatter) |
Natrix tesselata (Laurenti, 1768) |
LC | Змія здебільшого зустрічається на сході та півдні країни. Декілька невеликих популяцій існують в Нижній та Верхній Австріях. У порівнянні з попереднім видом ще більше залежить від водойм, у яких проводить більшість часу: річок, озер, стариць, ставків. | [38][39][40] | |||
Гадюка носата (нім. Europäische Hornotter) |
Vipera ammodytes (Linnaues, 1758) |
Viperidae | LC | Гадюка трапляється тільки на півдні Австрії, у Каринтії та Штирії, на висотах від 350 до 800 м. Полюбляє теплі чагарникові місцини, осипи та валуни. Її також можна побачити на узліссях та серед рідколісся. | [41][42][43] | ||
Гадюка звичайна (нім. Kreuzotter) |
Vipera berus (Linnaues, 1758) |
LC | Поширена у центральній, західній та південно-західній частинах країни, на висотах до 2500 м. Гірські популяції надають перевагу альпійським лукам та пасовища, узліссям та лісовим галявинам. Рівнинні популяції трапляються суто поблизу боліт та болотних луків. | [44][45][46] | |||
Болотна черепаха європейська (нім. Europäische Sumpfschildkröte) |
Emys orbicularis (Linnaues, 1758) |
Emydidae | Testudines | NT | Найчастіше черепах реєструють у долині Дунаю, неподалік Відня. Наявні знахідки на півдні та півночі країни. Полюбляє порослі очеретом водойми зі слабкою течією або її відсутністю, приміром, ставки, озера, болота. | [47][48][49] | |
Українська назва/Локальна нава | Біноміальна назва | Родина | Ряд | Статус МСОП | Пояснення | Зображення | Виноски |
Гадюка аспідова (нім. Aspisviper) |
Vipera aspis (Linnaues, 1758) |
Viperidae | Squamata | LC | Сумнівні дані щодо проживання на території Австрії, проте гадюка живе в деяких сусідніх країнах, тому таку можливість повністю не виключено. | [50][51] | |
Гадюка лучна (нім. Wiesenotter) |
Vipera ursinii (Bonaparte, 1835) |
VU | Останнє задокументоване повідомлення відбулося в 1973 році | [5][52][53] | |||
Червоновуха черепаха звичайна (нім. Rotwangen-Schmuckschildkröte) |
Trachemys scripta (Thunberg in Schoepff , 1792) |
Emydidae | Testudines | LC | Інвазивний вид. Дані про інтродукцію надходять з Відня та Каринтії. Полюбляє ті ж біотопи, у яких живе черепаха болотна. | [54][55][56] | |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.