Національна спілка письменників України

Націона́льна спі́лка письме́нників Украї́ни (НСПУ) — добровільна творча організація професійних літераторів України: поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів.

Національна спілка письменників України
(НСПУ)

Маєток Лібермана, в якому розташований головний осідок НСПУ Маєток Лібермана, в якому розташований головний осідок НСПУ
Оригінальна назва	Спілка радянських письменників України (12 серпня 1934) Національна спілка письменників України (28 червня 1991)
Дата заснування	1934
Голова	Сидоржевський Михайло Олексійович
Адреса	м. Київ, вул. Банкова, 2
Нагороди	Почесна грамота Президії Верховної Ради РРФСРd
Офіційний сайт	nspu.com.ua
Національна спілка письменників України у Вікісховищі

НСПУ має власне книжкове видавництво — «Український письменник» (раніше — «Радянський письменник»).

Історія

Передвоєнна доба

Створена 16 червня — 12 серпня 1934 у Києві на I Всеукраїнському з'їзді радянських письменників як Спілка радянських письменників України — складова частина Спілки письменників СРСР, створеної того ж року.

Підставою для створення Спілок письменників України та СРСР була постанова ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 «Про перебудову літературно-художніх організацій». За цією постановою, ліквідовано всі літературні організації, які натоді ще існували (в Україні — ВУСПП, «Плуг», «Молодняк», «Західна Україна»), і був створений підготовний комітет для організації єдиної Спілки письменників СРСР і відповідні республіканські комітети. Спілки письменників союзних республік входили як підрядні до СП СРСР.

Статут СП СРСР зобов'язував радянських письменників до активної участі в соціалістичному будівництві і підпорядкування політиці комуністичної партії. Статут визначав і єдино дозволений для радянської літератури творчий метод — соціалістичний реалізм, в основу якого покладено засади «партійності та народності».

Найвищим органом СПУ (НСПУ) є з'їзди, які довгий час відбувалися нерегулярно, а почавши з 5-го (1966), скликалися за зразком партійних з'їздів раз на 5 років. З'їзд обирає правління НСПУ, яке виділяє з себе для керівництва поточною роботою раду, правління та секретаріат на чолі з головою правління.

У більших обласних центрах є місцеві літературні організації. При президії СПУ працюють комісії поезії, прози, драматургії, перекладів тощо.

Число членів СРПУ на час її оформлення (1934) внаслідок терору початку 1930-х становило ледве 206 осіб, 1943 їх було 250.

Під час Німецько-радянської війни

Дім-музей Мажита Гафурі в Уфі, де розміщувалася СП України з 1941 р. до реевакуації в 1944 р.

У липні-серпні 1941 року основна частина співробітників Спілки письменників України прибула в Уфу. Максим Рильський, Юрій Яновський, Іван Кочерга, Петро Панч, Натан Рибак на евакуації брали активну участь в організації видання творів українських письменників в серії «Фронт і тил», у випуску літературних газети та журналу українською мовою^[1]. У січні 1943 року мало не всі українські письменники були в Уфі. Приїзд не був випадковим. Тут відбувся урочистий пленум Спілки письменників України, присвячений 25-річчю радянської влади в республіці. З'їжджалися з усіх фронтів письменники-фронтовики, з партизанських загонів, з далеких і близьких міст^[2].

Під час німецької окупації в липні 1941 р. на території дистрикту Галичина у Львові було створено альтернативну Спілку українських письменників, яку очолив Василь Пачовський. Його заступником був Микола Матіїв-Мельник^[3], а згідно з іншими джерелами, його заступниками були Я. Цурковський і Р. Єндик^[4]. У жовтні 1941 р. діяльність Спілки було поширено на терени Райхскомісаріату Україна, де київське відділення очолила О. Теліга. Однак за 2 місяці, після арешту членів редакції «Українського слова» (І. Рогач, І. Ірлявський, О. Теліга, О. Кандиба-Ольжич), діяльність Спілки в Райхскомісаріаті було припинено, тоді як в Галичині вона існувала до 1944 р. і була підпорядкована УЦК.

Повоєнна доба

На II з'їзді СРПУ (6—12 грудня 1948) у доповіді Олександра Корнійчука була названа кількість членів Спілки — 263.

На час III з'їзду (27 жовтня — 1 грудня 1954) СНПУ нараховувала 323 члени і 35 кандидатів.

У 1958 число членів СРПУ становило 500.

IV з'їзд (10-14 березня 1959) перейменував СРПУ на Спілку письменників України. З'їзд нарахував 534 члени СПУ.

V з'їзд (16—19 листопада 1966) — 770 членів

VI (18—21 травня 1971) — 858 членів

VII (14—16 квітня 1976) — 922 члени

VIII (7—9 квітня 1981) — 1009 членів

IX (5—7 червня 1986) — 1095 членів.

СПУ мало власні друковані органи: «Літературна Україна», «Вітчизна», «Жовтень», «Прапор»; спільно з Українським товариством дружби і культурного зв'язку з зарубіжними країнами — «Всесвіт», а з Інститутом літератури імені Тараса Шевченка — «Радянське літературознавство»; російською мовою — «Радуга».

Комуністична партія здійснювала керівництво СПУ через свій партійний комітет у ній. Дедалі більшу роль у керівництві СПУ відігравав КҐБ. 1971 на посаду секретаря президії СПУ «обрали» українського письменника та публіциста Івана Солдатенка, на VII з'їзді (1976) його замінив Полікарп Шабатин.

На межі 1980-х і 1990-х Спілка письменників України була центром національно-визвольної боротьби, у середовищі українського письменства започатковувалися Народний Рух України, «Просвіта» та «Меморіал».

Доба незалежності

Членський квиток НСПУ Тетяни Череп, 2014

Х з'їзд (16—19 квітня 1991) був перейменований на I з'їзд СПУ, що повинно було свідчити про відокремлення від СП СРСР і початок самостійного існування.

II (XI) з'їзд пройшов у листопаді 1996. На ньому Група письменників вийшли з СПУ і 1997 року утворили Асоціацію українських письменників. Причиною виходу було позастатутне (на думку частини членів) обрання Юрія Мушкетика головою правління СПУ на третій строк.

8 квітня 2016 ухвалою правління НСПУ Микола Славинський затверджений на посаду директора видавництва «Український письменник»^[5].

Голови спілки

За час існування СРПУ-СПУ-НСПУ очолювали:^[6]

• Іван Кулик (1934—1935)
• Антон Сенченко (1935—1936)
• Колегіальне управління в складі С. Л. Червоного, Івана Микитенка, Олександра Корнійчука, Петра Панча, Івана Кириленка (1936)^[7]
• Іван Микитенко (1936—1937)
• Олександр Корнійчук (1938—1941 і 1946—1953)
  • Пачовський Василь — голова Спілки українських письменників на території дистрикту Галичина (1941—1942)
  •  ?  — голова Спілки українських письменників на території дистрикту Галичина (1942—1944)
    • Олена Теліга 1941—1942 — створила і очолила Київське відділення Спілки українських письменників
• Максим Рильський (1943—1946)
• Микола Бажан (1953—1959)
• Олесь Гончар (1959—1971)
• Юрій Смолич (1971—1973)
• Василь Козаченко (1973—1978)
• Павло Загребельний (1979—1986)
• Юрій Мушкетик (1986—2001)
• Володимир Яворівський (2001—2011)
• Баранов Віктор Федорович (2011—2014)
• Божко Олександр Іванович (2014, в. о.)
• Сидоржевський Михайло Олексійович (з 29.11.2014)

Обласні організації

Обласні організації НСПУ — структурні підрозділи НСПУ в областях України та Київська міська організація (станом на 31.12.2022)^[8].

Назва	Прізвище, ім'я та по батькові голови	Засновано	Фото	Адреса
Вінницька обласна	Вітковський Вадим Миколайович (з квітня 2018)	1970[9]	Голова ВОО НСПУ біля офісу	Вул. Соборна, 72, к. 305, Вінниця, 21050
Волинська обласна	Мартинюк Микола Іванович (з червня 2025)	1980		Просп. Перемоги, 14, оф. 311, Луцьк, 43005
Дніпропетровська обласна	Сухоніс Фідель Анатолійович (з липня 2021)	1934		просп. Д. Яворницького, 18, Дніпро, 49027
Донецька обласна	Сіробаба Микола Васильович (з листопада 2019)	1924, як спілка пролетарських письменників Донбасу «Забой»		бульв. Пушкіна, 30а, Донецьк, 83050. На цей час приміщення зайнято так званою «СП ДНР».
Житомирська обласна	Гресь Світлана Миколаївна (з червня 2017)	1965		Майдан, 12, Житомир, 10000
Закарпатська обласна	Кузан Василь Васильович (з червня 2019)	1946		Вул. Жупанатська, 3, Ужгород, 88000
Запорізька обласна	Стадніченко Ольга Олександрівна (з червня 2020)[10][11]	1967		просп. Соборний, 162, оф. 162, Запоріжжя, 69095
Івано-Франківська обласна	Баран Євген Михайлович (з травня 2023)	1971		Вул. Т. Шевченка, 95, Івано-Франківськ, 76010
Київська	Фольварочна Тетяна Володимирівна (в.о. з жовтня 2023, голова з 27 лютого 2024)	1941	Маєток Лібермана	Вул. Банкова, 2, м. Київ, 01024 у цьому ж будинку розташовано й головний осідок Спілки письменників України
Київська обласна	Бубир Володимир Петрович (з квітня 2021)	2003
Кіровоградська обласна	Гармазій Надія Сергіївна (з листопада 2021)	1984[12]		Вул. Віктора Чміленка, 84 (2-й поверх), Кропивницький, 25022
Кримська	Тимчасово не функціонує			Вул. Гоголя, 14, Сімферополь, 95000 (до 2014 р.)
Луганська обласна	Гайворонська Ганна Андріївна (з листопада 2019)	1965		Вул. Лермонтова, 1б, Луганськ, 91022. Офіс в облцентрі тимчасово не функціонує
Львівська обласна	Дяк Олесь Михайлович (з листопада 2020)	1939		Вул. С. Крушельницької, 25/9, м. Львів, 79000
Миколаївська обласна	Марущак Віра Іванівна (з січня 2018)	1974		Вул. Нікольська, 44,к. 2-4, Миколаїв, 54001
Одеська обласна	Дмитрієв Сергій Вікторович (з листопада 2013)	1934		пл. Бориса Дерев'янка,1. Шостий поверх, кабінет 608. Одеса, 65072
Полтавська обласна	Кірячок Наталія Василівна (з травня 2015)	1956[13]		Соборний майдан, 15, Полтава, 36020
Рівненська обласна	Одерако (Сваха) Ірина Володимирівна (з листопада 2023)[14]	1985		Вул. С. Петлюри, 1, Рівне, 33000
Сумська обласна	П'ятаченко Сергій Васильович (з квітня 2023)	1993		Вул. Сумсько-Київських дивізій, 48/1, Суми, 40024
Тернопільська обласна	Семеняк-Штангей Валентина Миколаївна (з січня 2023)	28 лютого 1984	Адвокатська канцелярія Северина Даниловича	Вул. Кардинала Й. Сліпого, 3, Тернопіль, 46001
Харківська обласна	Романовський В'ячеслав Євгенович (в.о. з листопада 2021)	1934	Маєток на Чернишевській, 59	Вул. Чернишевська, 59, Харків, 61002
Херсонська обласна	Загороднюк Василь Степанович (з листопада 2018)	1959		пр. Ушакова, 16, Херсон, 73003
Хмельницька обласна	Міхалевський Віталій Цезарійович (з 24 квітня 2025)	1980		Вул. Грушевського, 68, Хмельницький, 29013
Черкаська обласна	Поліщук Володимир Трохимович (з березня 2018)	1972		Вул. Вишневецького (Байди), буд. 17, офіс 109, Черкаси, 18001
Чернівецька обласна	Антофійчук Володимир Іванович (з червня 2025)	1958		Вул. Ончула, 4, Чернівці, 58001
Чернігівська обласна	Будлянський Микола Георгійович (з 5 квітня 2025)	1976		Просп. Миру, 35-а, кв. 46, Чернігів, 14000

Члени спілки

3 грудня 2015 відбулося чергове засідання Правління НСПУ, на якому було оголошено, що членами спілки є 1973 особи, з яких 110 мешкають за межами України. Письменницькі організації Донеччини та Луганщини функціонують на територіях, підконтрольних українському урядові.

Списки членів НСПУ див. у статтях про Обласні організації НСПУ

Див. також Категорія:Члени НСПУ

Майно спілки

Кабінет Міністрів України Постановою № 1058 від 10 липня 1998 року, передав у власність творчим спілкам України нерухоме майно творчих спілок колишнього СРСР, яке станом на 24 серпня 1991 року згідно з правоустановчими документами, перебувало у віданні творчих спілок колишнього СРСР або у володінні відповідних республіканських структур. В означеній постанові Кабінет Міністрів України наголошувалося: «приміщення, які входять до складу зазначеного нерухомого майна, надаються творчим спілкам України для здійснення ними статутних завдань без права передачі в оренду». У перелік розташованих на території України підприємств, установ та організацій творчих спілок колишнього СРСР увійшли наступні будинки й споруди, які передано у власність Національної спілки письменників України в особі Дирекції управління майном (ДУМ):^[15]

• Будинок літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, м. Київ, вул. Банкова, 2 (2192 м²) — колишній особняк купця Лібермана, унікальна перлина архітектури XIX ст., що був збудований відомим архітектором Володимиром Ніколаєвим. У радянські часи його було занесено до переліку пам'яток історії та архітектури. Нині — включено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України зі статусом місцевого значення. З 1950-х ця споруда була й лишається головним офісом і символом Національної спілки письменників України. 1 січня 2025 року будинок постраждав під час російської атаки «Шахедами»^[16].

• Будинок творчості письменників Українського відділення Літературного фонду СРСР, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, 1 (7000 м²).
• Будинок творчості письменників «Коктебель» Спілки письменників СРСР, АРК, смт. Коктебель, вул. Леніна 110 (7000 м²).
• Будинок творчості письменників імені А. П. Чехова Спілки письменників СРСР, м. Ялта, вул. Манагарова, 7 (4500 м²).
• Лікувальний пансіонат «Нафтуся» Літературного фонду СРСР, Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, 15 (700 м²).
• Будинок творчості письменників українського відділення Літературного фонду СРСР, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111 (323 м²).
• Будинок українського відділення Літературного фонду СРСР, м. Харків, вул. Чернишевського, 59 (500 м²).
• Цілісний майновий комплекс будинку творчості письменників України у м. Львові, вул. Крушельницької, 17 (500 м²).
• Видавництво «Український письменник», м. Київ, вул. Гончара, 52 (1500 м²).
• Поліклініка українського відділення Літературного фонду СРСР, м. Київ, вул. Рейтарська, 15 (1200 м²).
• Споруда Дирекції управління майном (ДУМ) колишнього Літературного фонду СРСР, м. Київ, вул. Суворова, 3 (345 м²) — підприємство, на балансі якого, згідно з його Статутом юридичної особи, мають бути вище вказані об'єкти, які воно повинно використовувати в комерційних цілях на користь Спілки для забезпечення її статутної діяльності.

Загальна площа нерухомості, передана НСПУ в особі ДУМу, складала понад 20 000 м²^[15].

Видання про членів НСПУ

Обкладинка видання, 2023

• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд. Олег Килимник. — Київ : Радянський письменник, 1960. — С. 580 с. .
• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / уклав Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1966. — 800 с.
• Довідник Спілки письменників України / відповід. за випуск В. П. Павловська. — К. : Видавництво «Реклама», 1969. — 88 с.
• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с.
• Письменники Радянської України : бібліографічний довідник / упоряд.: О. В. Килимник, О. І. Петровський. — К. : Радянський письменник, 1976. — 416 с.
• Довідник Спілки письменників України / ред.-упоряд. В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1976. — 96 с.
• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с.
• Довідник Спілки письменників України / упоряд. В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1986. — 128 с.
• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд. Б. К. Коваль, В. П. Павловська. — Київ : «Радянський письменник», 1988. — 719 с. — ISBN 5-333-00364-5.
• Довідник Спілки письменників України / упоряд. В. П. Павловська. — К. : Український письменник, 1996. — 176 с.
• Письменники України : довідник / упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — ISBN 5-7707-9062-8.
• Письменники України : біобібліограффічний довідник Спілки письменників України / авт.-упоряд.: В. Павловська, Л. Бубнова, А. Сіренко. — Київ : «Український письменник», 2006. — 514 с. — ISBN 966-579-190-7.
• Довідник Спілки письменників України / упоряд. В. П. Павловська. — К. : Український письменник, 2006. — 208 с.
• Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай ; Національна спілка письменників України. — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. — довідкове видання, підготовлене згідно з рішенням VI з'їзду письменників України^[17]. Містить творчі біографії та бібліографію українських літераторів — членів НСПУ станом на 30 вересня 2011. Довідковий матеріал упорядковано з матеріалів, наданих щодо своїх членів керівниками обласних, Київської, Кримської республіканської і кримськотатарської організацій НСПУ.
• Національна спілка письменників України : Біобібліографічний довідник / Головн. ред. Василь Клічак. — К. : Український письменник, 2023. — 1008 с., — ISBN 978-966-579-571-1.

Див. також

• Маєток Лібермана (Київ)