Loading AI tools
командир 59 ОМБрг З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вади́м Оле́гович Сухаре́вський (псевдо: «Борсук»[1]; нар. 6 жовтня 1984, Берегове, Закарпатська область, УРСР) — полковник Збройних сил України. Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ, заступник Головнокомандувача ЗСУ. Перший офіцер ЗСУ, під чиїм командуванням відкрито вогонь на ураження російських бойовиків.[2][3] Герой України (2022).
Вадим Олегович Сухаревський | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Полковник | |||||||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||||||
Народження | 6 жовтня 1984 (39 років) Берегове | ||||||||||||||
Alma Mater | АСВ ім. Сагайдачного (2009), НУОУ ім. Черняховського (2016) | ||||||||||||||
Псевдо | Борсук | ||||||||||||||
Військова служба | |||||||||||||||
Приналежність | Україна | ||||||||||||||
Вид ЗС | Сухопутні війська | ||||||||||||||
Формування | Генеральний штаб | ||||||||||||||
Війни / битви | Миротворча місія в Іраку • Битва за Ель-Кут Війна на сході України • Протистояння у Слов'янську • Бої за Луганський аеропорт • Бої під Красним • Бої під Маріуполем • Російське вторгнення в Україну (2022) | ||||||||||||||
Командування | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||
Сухаревський Вадим Олегович у Вікісховищі |
Командир 59-ї мотопіхотної бригади (2022—2024), начальник штабу 35-ї бригади морської піхоти (2021—2022), командир 503-го батальйону морської піхоти (2016—2021), до того — військовослужбовець десантних військ. Учасник російсько-української війни.
У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[4].
Народився 6 жовтня 1984 року в м. Берегове Закарпатської області.[5] Закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Попри відсутність підтримки з боку батьків, виявив свідоме бажання вступити до лав Збройних Сил України. Проходив строкову службу[6] у 80-му окремому аеромобільному полку у м. Хирів, Самбірського району, Львівської області (нині — 80-та окрема десантно-штурмова бригада, м. Львів) у складі розвідувального підрозділу. Протягом всього періоду строкової служби активно залучався до заходів бойової підготовки, у тому числі брав учать у міжнародних навчаннях[7].
З лютого по жовтень 2004 року у складі 6-ї окремої механізованої бригади брав участь у Миротворчій місії в Іраку у складі коаліційних сил під проводом США. Учасник Битви за Ель-Кут, із бойовиками Армії Магді, під час якої українські сили відстояли об'єкти у провінції Васіт, які були передані під їхню охорону[8]. Пізніше Сухаревський стверджував, що цей досвід сформував його як людину[7].
2009 року закінчив Львівський інститут Сухопутних військ Львівської політехніки за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів»[5].
В 2011 році — старший лейтенант, командир аеромобільної роти 80-го окремого аеромобільного полку. Командир полку Віктор Копачинський відзначив Сухаревського як одного з двох найкращих командирів рот полку[9].
У 2014—2016 роках навчався в Національному університеті оборони України[8]. Здобув право на носіння берету морського піхотинця, пройшовши відповідну смугу морського піхотинця[10].
8 березня 2014 року отримав завдання на загрузку особового складу у військово-транспортні літаки Іл-76 та виліт до прикордонних районів, метою недопущення введення військ РФ на територію України. Підрозділ Сухарського був задіяний в охороні кордонів Харківської, Сумської, Чернігівської областей, а також Луганського міжнародного аеропорту[11].
13 квітня 2014 року взяв участь у першому бою війни на Донбасі біля Семенівки у складі спецпідрозділу СБУ «Альфа».[1][12] Диверсанти атакували місце наради керівників СБУ, поруч з яким був розташований підрозділ Сухаревського[13]. Загинув на місці капітан СБУ Геннадій Біліченко, двох офіцерів було поранено. Сухаревський, який мав на той момент звання старшого лейтенанта, всупереч наказу старшого начальника «не відкривати вогонь» наказав обстріляти з кулемету бронетранспортера групу російських бойовиків під керівництвом Ігоря Гіркіна[14]. Сухаревський віддав наказ висуватися вперед і зайняв місце стрільця, аби взяти на себе відповідальність за дії роти[15]. Цим він фактично врятував групу бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа»[10].
Пізніше підрозділ Вадима Сухаревського був розміщений у таборі біля міста Ізюм та безпосередньо виконував задачі з блокування бойовиків у Слов'янську, ведення розвідки та здійснення штурмових дій блокпостів противника[16]. Вважається, що російські та проросійські бойовики не очікували організованого спротиву з боку ЗСУ через багаторічну кампанію з підриву боєздатності української армії за допомогою агентурної мережі та політичного впливу. Це підтверджують спогади Сухаревського:
Перший полонений, якого ми взяли під Слов’янськом в 2014 році, спитав нас, хто ми. А коли почув, що службовці десантно-штурмових військ, здивувався: “Звідки ви взялися? Нам сказали, що вас не існує”[6]. — Вадим Сухаревський
У липні 2014 року загін разом із батальйоном «Айдар» відбив атаку переважаючих сил противника на село Георгіївка біля Луганська, захистивши шляхи комунікації ЗСУ[17].
У серпні 2014 року підрозділ Сухаревського, спільно із ротою 95-ої аеромобільної бригади (нині — 95-ої десантно-штурмової бригади), здійснили рейдові дії, в ході чого було звільнено 7 населених пунктів, серед яких Новосвітлівка та Хрящувате, «роз'єднавши» так звані «ЛНР» та «ДНР»[18]. 17 серпня в ході бойового зіткнення зазнав поранення в ногу та контузію від вибуху гранати у боях під Красним, ще три кулі влучили в бронежилет[17][19].
Після лікування та проходження реабілітації був запрошений в підрозділ СБУ «Альфа», але повернувся до «сектору А», де командував зведеною аеромобільною ротою[20]. У 2016 році був призначений командиром 1-го батальйону 36-ї бригади морської піхоти. З огляду на незадовільний стан батальйону провів оновлення особового складу, почав процес технологічної та організаційної модернізації підрозділу та заклав основи розвитку його власної ідеології[20]. Восени 2016 року після тренувань та кадрових оновлень батальйон зміг пройти зведеною колоною понад 250 км по другій лінії оборони в зоні проведення ООС[20].
Виконував завдання на Маріупольському напрямку в так званій «сірій зоні»[21]. На різних напрямках, в ході успішних наступальних дій, змусив відступити російських бойовиків на 4 км від Маріуполя[20]. Зробив великий внесок у звільнення села Водяне та взяття висоти «Дєрзкая»[20].
З 2016 року використовував дрони у повсякденній військовій діяльності. Вважається першим українським військовим, який коригував хід бою з квадрокоптера[6]. За спогадами Сухаревського, саме тоді він почав усвідомлювати стратегічну цінність безпілотних апаратів в умовах сучасної війни:
Починаючи з кінця 2016 року, жоден міномет під моїм командуванням не стріляв без коригування з дронів. Інформація по позиціях противника оновлювалася мінімум двічі на тиждень, і ми ефективно відсували лінію розмежування від Маріуполя[6]. — Вадим Сухаревський
У червні 2020 року отримав звання підполковника[22].
У 2021 році став начальником штабу 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. У лютому 2022 року призначений командиром 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка[23].
18 червня 2022 року нагороджений званням Героя України, на той час мав звання полковника[24][25]. У серпні того ж року Сухаревський очолив наступ на ділянці фронту між Миколаєвом і Херсоном, його підрозділи одні з перших почали контрнаступальні дії, увійшли в Херсонську область та звільнили чотири населенних пункти[17].
9 листопада 2022 року бригада Сухаревського зайняла село Зелений Гай, завдяки чому Херсон став досяжний для артилерії ЗСУ. 14 листопада 2022 року разом із 30 підлеглими бійцями полковник був запрошений здійняти національний прапор у звільненому Херсоні у присутності Президента України Володимира Зеленського[17].
10 лютого 2024 року призначено заступником Головнокомандувача ЗСУ з питань застосування безпілотних систем[26][27].
10 червня 2024 року Сухаревського призначено командувачем Сил безпілотних систем Збройних Сил України наказом Міністром оборони України Рустемом Умєровим[28]. Його завданням стали переформатування та систематизація чинних алгоритмів застосування безпілотних апаратів Збройними Силами України[29], а також забезпечення спроможності нового роду військ виконувати завдання відповідно до військової доктрини України[29]: збереження життя особового складу ЗСУ; ведення асиметричної війни; підсилення чинних спроможностей ЗСУ; безпосередня зустріч ворога на полі бою в першу чергу дронами; забезпечення базису для побудови технологічної армії[29].
Серед ключових пріоритетів, що стоять перед Сухаревським на посаді командувача СБС — підвищення ефективності ураження противника за допомогою безпілотних апаратів, зокрема через адаптацію існуючих стратегій та тактик та оновлення управлінських підходів[30].
За словами Вадима Сухаревського, процес створення Сил безпілотних систем став історичним явищем, значущість якого можна порівняти лише з появою авіації, і робота, зроблена Україною в цьому напрямку в умовах повномасштабного вторгнення, є об'єктом прискіпливої уваги з боку інших країн[6].
У червні 2024 року Сухаревський повідомив, що було знайдено альтернативу системі супутникового зв'язку Starlink для роботи безпілотних апаратів в акваторії біля тимчасово окупованого Криму[31]. Також він анонсував, що до кінця 2024 року буде налагоджено системну роботу наземних роботизованих комплексів[32].
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
ПЕРШИМ в історії ЗНИЩ*В р0с1ян / звільнення ДОНЕЦЬКА/ЄВРОМАЙДАН врятував ЗСУ/ місія в ІРАКУ на YouTube // 18 квітня 2024 |
Одружений на оперній співачці та бандуристці з Чернігова Юлії Сухаревській[6][сторінка?]. Має доньку та сина.
Брав участь у зйомці музичного кліпа групи Kozak System[10] — гурт створив пісню «Бачиш — Їб@ш» про 59-ту окрему мотопіхотну бригаду імені Якова Гандзюка з Вінниччини. Назва пісні походить від «гасла» загалом бригади та її комбрига, Вадима Сухаревського, зокрема[10].
Одна з вулиць в його рідному місті Берегове на Закарпатті носить ім'я Сухаревського[39].
Під час життя в Маріуполі до моменту окупації міста військами РФ у 2022 році брав участь в проєкті розвитку ініціативної молоді в школах «Академія лідерства»[40].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.