Уманський повіт

У́манський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Умань

Уманський повіт
Герб повітового центру
Губернія	Київська губернія
Центр	Умань
Створений	1797
Площа	близько 4270 км²
Населення	322 688 осіб (на 1897 рік) осіб
Наступники	Уманська округа

Опис

Станом на 1886 рік налічував 164 сільських громади та 213 поселень у 20 волостях. Населення — 200564 особи (98843 чоловічої статі та 101721 — жіночої), 30744 дворових господарства^[1].

Земля повіту

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	221418	169200
Приватної власності	151241	109669
Надільної власності	912	900
Казенної власності	10690	1109
Іншої власності	6874	5391
Загалом	391135	286269

В кінці XIX — на початку XX ст. до складу Уманського повіту входило 18 волостей (територія сучасних Монастирищенського, Христинівського, Маньківського і Тальнівського районів Черкаської та Новоархангельського району Кіровоградської областей). Повіт межував із Звенигородським, Таращанським, Липовецьким, Гайсинським та Балтським повітами.

До складу повіту входили місто Умань, 7 містечок (Антонівка, Дубова, Буки, Іваньки, Покотилове, Тальне, Торговиця), 141 село, 15 селищ (деревень), 456 хуторів і ферм.

За всеросійським переписом 1897 року в повіті проживало 322 688 осіб, з них 106 111 чоловіків та 162 519 жінок.

Наприкінці 1917 року пройшли вибори до Всеросійських установчих зборів. У виборах взяло участь 149 283 особи повіту, що становили 73,4 % усіх виборців. Голоси при голосуванні по місту Умань та повіту розподілились таким чином (у %):

• Селянська партія — 17,4/78,8
• РСДРП (б) — 3,2/4,0
• ПСР (есери) — 0,0/1,3
• Кадети — 4,5/1,1
• РСДРП (м) — 4,1/0,9
• Інші партії — 70,8/15,9

Адміністративний поділ

на 1861 рік

33 волості: Багвянська, Буцька, Верхняцька, Воронянська, Гордашівська, Добрянська, Дубівська, Зелено-різька, Іваньська, Кузьминська, Ладижинська, Майданецька, Максимівська, Мушурівська, Оксанинська, Пеньонжківська, Перегонівська, Підвисоцька, Покотилівська, Полонистська, Попівська, Посухівська, Ризинська, Рижівська, Рогська, Романівська, Русанівська, Тальновецька, Тальянська, Хижнянська, Шельпахівська, Шукайводська, Ягубецька.^[2]

на 1885 рік

• м. Умань з передмістями Звенигородське Передмістя, Лиса Гора, Солдатська Слобідка, Софіївська Слобідка, Туроки, Царицин Сад.
• Бабанська волость
• Войтівська волость
• Іваньківська волость
• Кузьминська волость
• Ладижинська волость
• Ліщинівська волость (з кін. XIX ст. - Верхняцька)
• Маньківська волость
• Мошурівська волость
• Оксанинська волость
• Орадівська волость (з кін. XIX ст. - Христинівська)
• Підвисоцька волость
• Помийницька волость (з кін. XIX ст. - Краснопільська)
• Посухівська волость
• Русалівська волость (також Багвянська)
• Тальнівська волость
• Тальянська волость
• Торговицька волость
• Уманська волость
• Хижнянська волость
• Шаулиська волость

Перепис населення

1808 рік. Перепис євреїв Уманського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.

Персоналії

• Базильський Гаврило Макарович — генерал-хорунжий Армії УНР.
• Загродський Олександр Олександрович — генерал-хорунжий Армії УНР.^[3]

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
2. Кіевскія губернскія вѣдомости № 42, відділ II, частина офіційна від 21 жовтня 1861, с. 535 [Архівовано 20 квітня 2018 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
3. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 168 с. ISBN 966-8201-26-4

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)