Черепин (Львівський район)

Чере́пин — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 277 осіб. Орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська рада.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Черепин.

село Черепин
Герб Черепина (Львівська область) Прапор Черепина (Львівська область)
Церква Стрітення Господнього в Черепині Церква Стрітення Господнього в Черепині
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Громада	Давидівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA46060090210094214
Основні дані
Засноване	1122
Перша згадка	1122 (902 роки)
Населення	277
Площа	1,06 км²
Густота населення	261,32 осіб/км²
Поштовий індекс	81151[1]
Телефонний код	+380 3230[2]
Географічні дані
Географічні координати	49°43′08″ пн. ш. 24°08′56″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	309 м
Водойми	річка Черепинка
Місцева влада
Адреса ради	81151, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Давидів, вул. Галицька, 5
Карта
Черепин
Черепин
Мапа
Черепин у Вікісховищі

Географія

Селом тече річка Черепинка. Біля місцевої школи широколистий ліс.

Населення

На 1 січня 1939 року в селі мешкало 700 осіб, з них 650 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 10 поляків^[3].

За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 277 осіб. Мовний склад села був таким:

Мова	Число ос.	Відсоток
українська	277	100

Історія

27 липня 1386 року руський боярин-феодал Осташко (Станіслав) з Давидова взяв село в заставу за 19 кіп гривень^[4], купив село 1 червня 1410 року за 100 гривень польських срібла^[5]. Адам Бонецький стверджував, що село продав Андрій Чурило, власник Стоянців^[6].

Найпомітнішою постаттю з поміж парохів у Черепині у міжвоєнний період став о. Августин-Климент Цебровський, уродженець Тернопільщини. У 1926 році з поміж п'яти кандидатів митрополича консисторія обрала його на становище пароха. За ініціативи о. Августина було зведено двоповерхову цегляну будівлю читальні «Просвіта» з балконом. Його дружина Олександра організувала дитячий садочок «Сонечко», з допомогою місцевих жінок він успішно діяв у Черепині. Новий парох подбав за національну й культурну просвіту селян, серед яких до цього часу здебільшого душпастирювали священики з москвофільськими поглядами. Для читальні о.Августин придбав понад 350 книг і журналів. Організував також гуртки: драматичний і вокально-танцювальний «Луг», для якого парох с. Черепина придбав 10 духових інструментів. Разом з дружиною заснував магазин господарських товарів, а згодом — кооперативну спілку. Також у міжвоєнний період в селі функціонували осередки українських товариств «Рідна школа» та «Союз українок»^[7].

У ніч 3 21 на 22 березня 1944 року близько першої години ночі село Черепин зазнало нападу польської банди^[8], що складався переважно з римо-католиків села Семенівки^[9]. Вибиваючи вікна, вони закидали в хати гранати, а тих, хто від жаху вискакував на двір, не усвідомлюючи, що сталося, бил прикладами автоматів по головах або розстрілювали^[8]. Священика о. Августина Цембровського, побитого і покаліченого^[8] (відрізали ніс та вуха, викололи очі)^[9], прив'язали до воза і волочили до самого лісництва на гаївці «Тарасів», де згодом розстріляли. Дружину отця — Олександру Цембровську — вбили на місці нападу в селі. Під час нападу загону польських боївкарів на Черепин 13 осіб поранено, загинуло 18 осіб, серед них^[8]:

• Гавриляк Іван (нар. 1903)
• Дацко Пилип (нар. 1898)
• Закалюжний Василь (нар. 1905)
• Мазур Стефанія (нар. 1933)
• Машталір Андрій-Олександр (нар. 1929)
• Машталір Ярослава-Анастасія (нар. 1924)
• Муха Іван (нар. 1924)
• Муцак Іван (нар. 1922)
• Наконечний Василь (нар. 1900)
• Наконечний Ярослав (нар. 1923)
• Сорока Василь (нар. 1896)
• Сорока Іван (нар. 1923)
• Сорока Йосиф (нар. 1900)
• Столяр Андрій (нар. 1889)
• о. Цембровський Августин (нар. 1888)
• Цембровська Олександра (нар. 1898)
• Яремко Катерина (нар. 1900)
• Яремко Микола (нар. 1927)

Інфраструктура

В селі функціює Черепинська початкова загальноосвітня школа I ступеня.

Пам'ятки

• дерев'яна церква Стрітення Господнього (УГКЦ), зведена у 1757 році у стилі галицької школи народної архітектури львівськими майстрами-теслями братами Яцком та Антоном Дроздовичами на схилі порослої лісом гори, який стрімко спадає у долину річки. Неподалік від цієї церкви розташована дерев'яна дзвіниця, збудована у 1754 році. Дещо пізніше, у 1831 році з південного боку біля храму встановили невеликий кам'яний хрест^[10].
• мурований храм святої Ольги (ПЦУ).

Відомі люди

• о. Михайло Коновалець (1824—4.3.1887, Зашків) — священик УГКЦ, адміністратор парафії у Черепині (1852—55), тривалий час парох Зашкова, дідо провідника ОУН Євгена Коновальця^[11].
• Наконечний Євген Петрович (1931—2006) — український бібліограф, історик, мовознавець.

Світлини

• 
  Церква Стрітення Господнього
• 
  Церква Стрітення Господнього
• 
  Дзвіниця церкви Стрітення Господнього

Див. також

• Черепинське поселення.

Примітки

1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 13 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
2. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 13 червня 2022.
3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 47. — ISBN 3-447-02376-7.
4. Пан Михайло Іванович заставляє своє село Черепин Осташкові Григоровичу Давидовському (27 липня 1386 р.) // Грамоти XIV ст. Пам'ятки української мови / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М. М. Пещак. — Київ : Наукова думка, 1974. — С. 67—69.
5. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. — T. 2. — Lwów: Druk. Zakł. Nar. im. Ossolińskich, 1870. — 295 s. — І. 61—62, XXVII.(пол.)(лат.)
6. Boniecki Adam Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 4, 1904. — S. 34. (пол.)
7. Ігор Скленар (2 листопада 2018). Церква Стрітення Господнього в Черепині — унікальна пам'ятка XVIII ст. risu.ua. Релігійно-інформаційна служба України. Процитовано 13 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
8. Ігор Галапач Тарасівська трагедія // Голос Народу. — № 14 (1455). — 2014. — 29 березня. — С. 6.
9. АЦДВР. — Ф. 9. — Т. 6. — Од. зб. 3. — Арк. 42–68
10. Церква Стрітення Господнього (с. Черепин, Львівська обл.): карта, фото, опис. drymba.com. Дримба. Процитовано 13 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
11. Dmytro Blazejowskyj Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)

Джерела

• Czerepin, wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 801. (пол.)

Посилання

• Прогноз погоди в селі Черепин. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 13 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)