Ґонку́рівська акад́емія, або ж офіційно Ґонку́рівське літерату́рне товари́ство (фр. Académie Goncourt; Société littéraire des Goncourt) французька літературна організація, що має осідок у Парижі. Заснував її французький письменник і видавець Едмон де Ґонкур (18221896), щоб розвинути новий спосіб заохочення до літературної діяльности у Франції.

Thumb
Леон Доде.
Thumb
Едмон і Жуль Ґонкури.

Бажаючи ушанувати пам'ять покійного брата Жуля (18301870), згідно з іще 1867 року прийнятим удвох рішенням, у 1896 році Едмон заповів свій маєток на створення організації, яка могла б стимулювати розвиток французької літератури.

Thumb
Октав Мірбо.

Виконавцями заповіту він призначив своїх приятелів — письменників Альфонса Доде і Леона Енніка. Через спротив Едмонових родичів почалася юридична тяжба, яка тривала до 1 березня 1900 року. Цього ж року засновано Ґонкурівську академію, перша зустріч її членів відбулася 7 квітня, а першу Ґонкурівську премію вручено за 1903 рік Джону-Антуану Но. Смерть Альфонса Доде в 1897 році не дала йому посісти одне з місць в академії, тож воно перейшло його сину Леонові Доде, а ще одне віддали Леонові Енніку.

Thumb
Ґюстав Жеффруа.
Thumb
Елемір Бурж.

Щороку в грудні десять членів академії присуджують премію (на 2011 рік вона становила 10 євро) за «творче відкриття в прозі, що з'явилася цього року», й кожному членові цієї академії виплачують однакову винагороду. Крім того, ця організація віддає почесті за перший роман, за оповідання, вірші й біографічні твори. Її членом може стати письменник, що творить французькою мовою, причому не обов'язково громадянин Франції. 1996 року іспанський прозаїк і драматург Хорхе Семпрун став першим чужоземцем серед ґонкурівських академіків.

Thumb
Жоріс-Карл Гейсманс.

Члени Ґонкурівської академії збираються на обід у перший вівторок кожного місяця, за винятком серпня. Від 1903 до 1919 року це відбувалося в різних паризьких ресторанах[1]. З 1920 року місце зустрічі — овальний зал («ґонкурівський салон») на другому поверсі паризького ресторану «Друан»[2], що на площі Ґейон.

Thumb
Жуль Ренар.
Thumb
Жорж Куртелін.

Куверти, якими користуються під час таких обідів, — це традиційна й прикметна риса. Кожному новому членові дістаються виделка і ніж по тому, на чиє місце прийшов новак. На цих столових приладдях викарбувано ім'я члена академії.

Thumb
Еміль Бержера.
Thumb
Жудіт Ґотьє.

Нинішні члени

Академіки за кувертами

1 куверт

2 куверт

3 куверт

  • 1900–1917 : Октав Мірбо
  • 1917–1947 : Жан Ажальбер
  • 1947–1973 : Александр Арну
  • 1973–1995 : Жан Кероль
  • з 1995 : Дідьє Декуен

4 куверт

5 куверт


6 куверт

  • 1900–1935 : Леон Еннік
  • 1936–1950 : Лео Ларґіє
  • 1951–1977 : Ремон Кено
  • 1977–2008 : Франсуа Нурісьє
  • з 2008: Тагар Бен Желлун

7 куверт

8 куверт

  • 1900–1926 : Ґюстав Жеффруа
  • 1926–1929 : Жорж Куртелін
  • 1929–1973 : Ролан Доржелес
  • 1973–1995 : Емманюель Роблес
  • з 1995 : Франсуаза Шандернаґор

9 куверт

10 куверт

Посилання

Примітки

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.