Євзебіуш Словацький

Євзебіуш-Томаш Словацький (пол. Euzebiusz Tomasz Słowacki), крипт. Е. С. (15 листопада 1773 або, згідно із заповітом, 14 грудня 1772^[2], Підгірці — 10 листопада 1814, Вільнюс) — польський теоретик та історик літератури, перекладач, драматург, поет і педагог; Батько Юліуша Словацького, чоловік Саломеї Словацької з Янушевських, удруге Бекю

Євзебіуш Словацький
пол. Euzebiusz Słowacki
Народився	15 грудня 1772(1772-12-15)[1]  Підгірці, Україна
Помер	10 листопада 1814(1814-11-10) (41 рік) або 24 жовтня 1814(1814-10-24)[1] (41 рік)  Вільнюс, Російська імперія
Поховання	цвинтар Расу
Країна	Річ Посполита
Діяльність	поет, історик літератури, письменник, педагог, драматург, літературний теоретик
Заклад	Імператорський віленський університетd
Знання мов	польська
Мова творів	польська
Рід	Q63531221?
У шлюбі з	Соломія Словацька
Діти	Юліуш Словацький
Автограф
Євзебіуш Словацький у Вікісховищі

Біографія

Народився 15 листопада 1773 або, згідно із заповітом, 14 грудня 1772 у Підгірцях на Волині. Його батько — Якуб Словацький служив у канцелярії Вацлава Жевуського, власника Підгорецького замку і був актором у приватному театрі. У 1781 році розпочав навчання у школі в Кременці, яку закінчив із золотою медаллю^[3].

У 1806—1811 роках працював викладачем риторики та словесності у Вищій Волинській гімназії^[4]. За результами конкурсу в 1811 р. він обійняв посаду професора кафедри риторики та поезії Імператорського університету у Вільнюсі (читав там лекції до своєї смерті в 1814 р.)^[5]. Автор книг лекцій та промов "Твори" (тт.1-4, 1824-26); трагедій "Ванда"(1806), "Міндовг, литовський король"(1812). Серед перекладів польською — твори Гомера, Расіна, Вольтера.