Єреванський метрополітен

Єреванський метрополітен імені Карена Демірчяна,^[a] також відомий як Єреванське метро — діюча система метро у столиці Вірменії місті Єреван, що відкрита 7 березня 1981 року.

Єреванське метро
Երևանի ﬔտրո
Опис
Країна	Вірменія
Місто	Єреван
Дата відкриття	7 березня 1981 (44 роки)
Річний пасажиропотік	15 400 000 ± 50 000[1][1] і 20 200 000[2]
Сайт	Офіційний сайт
Власник	Уряд Вірменії
Працівники	1129 осіб (2005)
Маршрутна мережа
Кількість ліній	1
Кількість станцій	10
Довжина мережі	12,1 км
Рухомий склад
Кількість вагонів	1-3
Технічні дані
Ширина колії	1524 мм
Електрифікація	825 В постійного струму (контактна рейка)
Схема маршрутів
Єреванське метро у Вікісховищі

п о р Єреванський метрополітен Лінія 1
Легенда Давташен Назарбекян Ачапняк міст через р. Раздан Барекамуцюн +M Баграмян Єрітасардакан Анрапетуцян Храпарак Зоравара Андраніка Петак Давида Сасунського ПТО «Давида Сасунського» вулиця Ґареґіна Нжде вулиця Гранта Варданяна Горцаранаїн вулиця Таманцінері Шенгавіт Ґареґін Нжде Храпарак ТЧ-1 «Шенгавіт» Чарбах

Історія

У 1970-х роках розпочалося будівництво Єреванського метрополітену. Раніше планувалося побудувати у Єревані метротрам, проте плани змінились і був побудований метрополітен. Як і більшість метрополітенів Закавказзя, цей метрополітен має станції у стилі радянського конструктивізму.

В історії будівництва підземних залізниць у СРСР спостерігається загальна тенденція: зазвичай первинні плани передбачали будівництво повноцінних метрополітенів, однак з часом ці амбітні задуми зазвичай коригувалися, й замість метрополітену будували швидкісний трамвай. Проте у випадку з Єреванським метро ситуація склалася навпаки.

Хронологія відкриття станцій

• 7 березня 1981 — відкрита початкова дільниця «Барекамуцюн» — «Сасунци Давід», з 4 станцій та 7,6 км (2 станції відкрилися пізніше на діючій ділянці).
• 26 грудня 1981 — на діючій ділянці відкрита станція «Анрапетуцян Храпарак».
• 11 липня 1983 — відкрита станція «Горцаранаїн».
• 26 грудня 1985 — відкрита станція «Шенгавіт».
• 4 січня 1987 — відкрита станція «Гарегін Нжде Храпарак».
• 2 грудня 1989 — на діючій ділянці відкрита станція «Зоравар Андранік».
• 26 грудня 1996 — відкрита наземна станція «Чарбах».

Станції

Докладніше: Список станцій Єреванського метрополітену

Лінія 1

Платформи станцій побудовані під прийом п'ятивагонних поїздів, проте, через низький пасажиропотік, використовуються двовагонні потяги. На ділянці «Шенгавіт» — «Чарбах» використовується спеціально переобладнаний вагон, в якому з двох сторін переобладнана кабіна машиніста, що дає змогу використовувати одновагонний потяг.^[3]

Назва		Значення або переклад українською мовою	Відкрито	Вихід до	Конструкція	Примітки
Кирилицею	Вірменицею
Барекамюцюн	Բարեկամություն	Від вірм. բարեկամություն – дружба. Назва є відсиланням до міту про "дружбу народів" у радянські часи	7 березня 1981 року	Київська вулиця, вулиця Арутюна Ґаленца, проспект Комітаса	Колонна станція глибокого закладення, одна острівна платформа	У майбутньому має стати пересадковою станцією
Маршал Баграмян	Մարշալ Բաղրամյան	На честь воєначальника Ованеса Баграмяна, що брав участь у війні за незалежність Вірменії та у II Світовій війні	7 березня 1981 року	Національні збори Вірменії, проспект Ованеса Баграмяна	Колонна станція глибокого закладення, одна острівна платформа	До 1983 року мала назву «Сараланджи» (вірм. Սարալանջի – при схилі) за назвою історичної місцевості
Єрітасардакан	Երիտասարդական	Від вірм. երիտասարդական – молодіжна. Назва посилається на значну кількість університетів поблизу	8 березня 1981 року	Оперний театр, Кільцевий сад, вулиця Аветика Ісаакяна, вулиця Хачатура Абовяна	Пілонна станція глибокого закладення, одна острівна платформа
Анрапетуцян Храпарак	Հանրապետության Հրապարակ	За назвою головної площі Єревану – Республіканської площі. Саме на ній знаходиться вхід до станції	26 грудня 1981 року	Республіканська площа, Музей історії Вірменії, урядовий квартал	Пілонна станція глибокого закладення, одна острівна платформа	До 1992 року мала назву «Леніні Храпарак» (вірм. Լենինի Հրապարակ) на честь засновника більшовицької партії, заколотника Владіміра Лєніна. Назву змінено в ході декомунізації Вірменії
Зоравара Андраніка	Զորավար Անդրանիկ	На честь провідника визвольного руху XIX-XX століть та народного героя Вірменії Андраніка Озаняна (вірм. Անդրանիկ Օզանյան), більш відомого як воєвода (вірм. զորավար) Андранік	26 грудня 1989 року	Агатангельска вулиця, вулиця Мовсеса Хоренаці, проспект Тиграна Меца, Кільцевий сад, Катедральний собор Святого Георгія	Пілонна станція глибокого закладення, одна острівна платформа	До 1992 року мала назву «Октемберян» (вірм. Հոկտեմբերյան – жовтнева) на честь Жовтневого перевороту. Назву змінено в ході декомунізації Вірменії
Давида Сасунського	Սասունցի Դավիթ	На честь Давида Сасунського – легендарного героя з міста Сасун, що нібито боровся проти арабських загарбників	7 березня 1981 року	Площа Давида Сасунського, проспект Тиграна Меца, залізничний вокзал «Єреван»	Наземна відкрита станція, одна острівна платформа
Горцаранаїн	Գործարանային	Від вірм. գործարանային – заводська. Назва ґрунтується на тому, що станція знаходиться посеред промислової зони	11 липня 1983 року	Промислова зона Єревану, вулиця Таманцинері	Наземна (частково надземна) крита станція, одна острівна платформа
Шенгавіт	Շենգավիթ	За назвою історичної місцевості	26 грудня 1985 року	Парк Артура Карапетяна, вулиця Согомона Таронці	Односклепінна станція мілкого закладення, одна острівна платформа
Ґареґін Нжде Храпарк	Գարեգին Նժդեհի Հրապարակ	За назвою однойменної площі Ґареґіна Нжде, на якій знаходиться вихід зі станції. Ґареґін Нжде – політичний діяч початку XX століття, основоположник цегакронізму – ідеології, на якій ґрунтується вірменський націоналізм	4 січня 1987 року	Площа Ґареґіна Нжде, проспект Ґареґіна Нжде	Пілонна станція глибокого закладення, одна острівна платформа	До 1992 року мала назву «Спандарян Храпарак» на честь літературного критика та одного з ідеологів більшовицького руху Сурена Спандаряна. Назву змінено в ході декомунізації Вірменії
Чарбах	Չարբախ	За назвою історичної місцевості	26 грудня 1996 року	Промислова зона Єревану, електродепо «Чарбах» (ТЧ-1 «Шенгавіт»)	Наземна відкрита станція, одна берегова платформа, обмежений човниковий рух	Знаходиться на одноколійному відгалуженні від основної лінії

Лінію обслуговує електродепо «Чарбах».

Лінія 2

Проєктована лінія Єреванського метро. За початковими планами, мала пролягати під проспектом Комітаса та мати довжину 5,2 км. Планувалося 6 станцій:

• «Месропа Маштоца»
• «Барекамуцюн» – з пересадкою на лінію 1
• «Арабкір»
• «Комітас»
• «Азатутян»
• «Ераз»

На цій мапі майбутня гілка метро позначена зеленим кольором. Діюча гілка позначена синім кольором, жовтим – ділянки діючої гілки, що споруджаються

За генеральним планом Єревана радянських часів, мала складатися з 12 станцій і сполучати північну частину міста (зокрема, Арабкір) зі східною.^[4][5] Три станції мали знаходитися у південно-східній місцевості Еребуні.^[6][7][6]

Відповідно до постанови радянського уряду Вірменії від 1989 року, лінію мали повністю завершити до 2000 року.^[8]

Світлини

• 
  Всередині вагона
• 
  Вихід зі станції «Гарегін Нжде Храпарак»
• 
  Станція «Єрітасардакан»

Мапа

Станції єреванського метрополітену

Див. також

• Список метрополітенів
• Єреванський тролейбус