Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Іванько Лаврентій Порфирович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Іванько Лаврентій Порфирович (1904-2001) — старший механік кінного заводу № 173 Дніпропетровської області, Української РСР.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народився 19 жовтня 1904 року в селі
Гуляйполе Верхньодніпровський повіт Катеринославська губернія (нині Криничанський район Дніпропетровська область Україна). У 1916 році закінчив шість класів гуляйпільської школи. Працював у рідному селі за наймом. Після створення колгоспу вступив до нього і працював у ньому.
У жовтні 1926 року був призваний до Червоної Армії. Після звільнення в запас з 1929 року працював трактористом, потім механіком на військовому кінному заводі № 173. З початком Великої Вітчизняної війни разом із заводом був евакуйований на схід і продовжував працювати на заводі в 1941-1943 роках.
В 1944 році повернувся в Дніпропетровську область. Працював на кінному заводі № 173 завідувачем майстернями, старший механіком заводі. У 1948 році отримав урожай 5 центнерів люцерни з гектара на площі 5 гектарів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 вересня 1949 року за одержання високих врожаїв пшениці та насіння люцерни в 1948 році при виконанні кінними заводами плану здачі державі сільськогосподарських продуктів в 1948 році Іванько Лаврентію Порфирович присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі Серп і Молот.
Продовжував працювати на заводі автомеханіком, заступником директора заводу з господарської частини, керуючим ділянки № 3, механіком відділення, головним механіком радгоспу. У 1964 році вийшов на пенсію. Жив в місті Вільнянськ Запорізька область Україна. Помер 24 липня 2001 року.
Remove ads
Нагороди
Посилання
http://www.krinich-rn.dp.gov.ua/OBLADM/krinch_rda.nsf/docs/D4761310966BDA40C2257BCE0048AD23?opendocument [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads