Криничанський район

Кринича́нський райо́н — колишній район Дніпропетровської області. Районний центр — смт Кринички. Населення станом на 1 січня 2016 року становило 35,2 тис. осіб.

Криничанський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Дніпропетровська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УСРР),  Україна
Область:	Дніпропетровська область
Код КОАТУУ:	1222000000
Утворений:	1923 рік
Ліквідований:	17 липня 2020 року[1]
Населення:	▼ 35 087 (на 1.04.2016)
Площа:	1684 км²
Густота:	21.7 осіб/км²
Тел. код:	+380-5654
Поштові індекси:	52300—52381
Населені пункти та ради
Районний центр:	Кринички
Селищні ради:	3
Сільські ради:	18
Смт:	3
Селища:	5
Села:	103
Районна влада
Вебсторінка:	Криничанська РДА
Адреса:	52300, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, смт Кринички, вул. Михайла Грушевського, 2
Мапа
Криничанський район у Вікісховищі

Географія

Межує із Дніпровським, Солонянським, Софіївським, П'ятихатським, Верхньодніпровським і Петриківським районами.

Вільногірськ	Верхньодніпровський район	Петриківський район, Кам'янське
П'ятихатський район		Дніпровський район
Софіївський район	Солонянський район	Солонянський район

Природа району

Основними водними артеріями району є мілководні річки Мокра Сура і Базавлук.

Загальна площа сільгоспугідь становить 149 тис. га, у тому числі 121,1 тис. га орної землі. Штучні водоймища, які використовують для зрошення полів та розведення риби, займають 3,4 тис. га, лісові насадження — 3 тис. га. Серед мінеральних ресурсів району — поклади граніту та піску.

Природно-заповідний фонд Криничанського району

Ботанічні заказники

Верхньобазавлуцький, Витоки річки Базавлук, Витоки річки Саксагань, Житлова балка, Середньобазавлуцький.

Ландшафтні заказники

Вишневський (загальнодержавного значення), Рекалівський, Степовий каньйон.

Історія

Утворений 7 березня 1923 як Криничевацький район з центром в с. Криничці у складі Катеринославської округи Катеринославської губернії з частин Семенівської, Криничевацької, Сурсько-Михайлівської і Карнаухово-Хутірської волостей.^[2]

На 1925 район у документах називають Криничуватський.

1930 р. Кам'янський район перейменований на Криничуватський.^[3] 1931 р. скасований.^[4] 1939 року район відновлено.^[5]

30 грудня 1962 створено укрупнений район з центром Кринички, до складу якого увійшли селища міського типу Аули, Кринички, Щорськ, а також сільради Криничанського і Щорського районів.^[6]

4 січня 1965 затверджено район (центр — смт Кринички) в складі Аулівської, Криничанської та Щорської селищних Рад і сільрад Криничанського району: Адамівської, Болтишківської, Ганно-Зачатівської, Гуляйпільської, Жовтневої, Катеринопільської, Кудашівської, Маломихайлівської, Новоселівської, Покровської, Преображенської, Семенівської та Червоноіванівської.^[7]

Адміністративно-територіальний поділ

Докладніше: Адміністративний устрій Криничанського району

Район адміністративно-територіально поділяється на 3 селищні ради та 18 сільських рад, які об'єднують 111 населених пунктів та підпорядковані Криничанській районній раді. Адміністративний центр — смт Кринички^[8].

2008 року з обліку знято селище Адамівське.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[9]

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	18 835	3762	2462	5408	4855	2268	80
Жінки	21 494	3466	2311	5322	5656	4280	459
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 80  85 + 459  138  80-84 493  423  75-79 1136  826  70-74 1439  881  65-69 1212  1538  60-64 2003  804  55-59 1079  1185  50-54 1232  1328  45-49 1342  1454  40-44 1484  1418  35-39 1350  1300  30-34 1280  1236  25-29 1208  1141  20-24 1151  1321  15-20 1160  1555  10-14 1428  1278  5-9 1163  929  0-4 875

За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним^[10]:

• українська — 94,03 %
• російська — 4,71 %
• білоруська — 0,36 %
• вірменська — 0,32 %
• молдовська — 0,15 %
• угорська — 0,10 %
• циганська — 0,02 %

За даними Головного управління статистики у Дніпропетровській області кількість населення у районі на 1 лютого 2011 року становила 36 549 осіб^[11].

Станом на січень 2015 року тут мешкало 35 468 осіб, з них міського населення — 11 150, сільського — 24 318 осіб^[12].

Економіка

Промисловість

У районі працюють 5 промислових підприємств, такі як сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Дар», Аулівська хлоро-переливна станція, районна друкарня, управління з експлуатації газового господарства, Аулівське водопровідне господарство, яке забезпечує питною водою міста Дніпро, Кам'янське, Дніпровський і Криничанський райони.

На території району діють гранітні кар'єри: Грушівський (площа 9 га), Калинівський (площа 9 га), Кудашівський (площа 39 га), де видобувається сірий граніт, придатний для виробництва облицювальних блоків та інших виробів, Світлогірський піщаний кар'єр (площа 6 га).

Сільське господарство

Основним в економіці Криничанського району є виробництво продукції сільського господарства. У районі створені 47 сільськогосподарських агроформуваннь, 301 фермерське господарство, рибне господарство. Філіалом обласного держплемоб'єднання вирощуються племінні тварини, надаються послуги щодо запліднення тварин у господарствах району.

З переробних підприємств на території району знаходяться ВАТ «Божедарівський елеватор» та комбікормовий завод.

Провідними галузями у сільськогосподарському виробництві району є рослинництво, яке займає 73% від загальної кількості виробництва валової продукції, і тваринництво — 27%. Головне місце у структурі галузі рослинництва посідає вирощування зернових культур, які займають до 50% посівних площ району. Питома вага посівних площ соняшнику в загальній структурі становить до 20%.

Цукровий буряк вирощується на площі 200–300 га.

У тваринництві основна увага приділяється вирощенню великої рогатої худоби та свиней, а також виробництву молока.

Транспорт

Криничанський район лежить на захід від транспортного вузла Дніпра, Дніпровського району, тож Криничанським районом проходить автошлях E50М04 на Знам'янку та два національних Н08 (Бориспіль — Маріуполь) та Н11 (Дніпро — Миколаїв). Територіальні: Т 0420, Т 0429, Т 0430, Т 0432, Т 0433 та Т 0439.

Унікальним є смт Божедарівка, де на автошляху E50 працює залізничний шлагбаум, на лінії Кривий Ріг-Головний — Дніпро-Головний (4 пари електропоїздів на день), не рахуючи вантажні потяги із Кривого Рогу на вузлову Верхівцеве.

Залізничні станції: Божедарівка, Воскобійня, Кудашівка та Милорадівка.

Зупинні пункти: 139 км, Адамівське та Сорокопанівка.

Соціальна сфера

Освіта

У районі функціонують 29 шкіл, будинок дитячої та юнацької творчості, центр учнівської молоді, 28 дошкільних закладів.

Культура

На території району діють 25 будинків культури та клубів, 26 бібліотек, 4 музеї (в селищах Кринички і Божедарівка та 2 в селі Червоноіванівка), 2 школи естетичного виховання. При районному Будинку культури є театр, який має звання народного. Також у районі працюють 3 ансамблі естрадної пісні, ансамбль народних інструментів, драматичні, фольклорні, вокально-хорові колективи, чоловічий вокальний ансамбль «Козаки» — лауреат обласного фестивалю національного та духовного відродження Придніпров'я.

Охорона здоров'я

Для забезпечення медичним обслуговуванням у районі функціонують 2 районні та 6 дільничних лікарень, 10 амбулаторій, 32 фельдшерсько-акушерських пункти.

Спорт

Спортивна база району включає в себе стадіон у селищі Кринички, площинні спортивні споруди (майданчики, поля — 48 одиниць), 7 стрілецьких тирів, 15 спортивних залів. У районі функціонують 2 спортивних клуби, дитячо-юнацька спортивна школа з розвитку таких видів спорту як футбол, баскетбол та важка атлетика. При господарствах та організаціях створено 10 спортивних команд, які постійно беруть участь у змаганнях з футболу, мініфутболу та волейболу районного та обласного рівнів.

Особистості

Криничанщина пишається своїми талановитими земляками — академіком-фольклористом Іваном Березовським, заслуженим артистом України Ф. Ткачем та заслуженим діячем мистецтв України Г. Мусатовою.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Криничанського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 53,30% (проголосували 15 229 із 28 572 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,87% (6 529 виборців); Юлія Тимошенко — 10,43% (1 588 виборців), Анатолій Гриценко — 9,93% (1 512 виборців), Олег Ляшко — 8,81% (1 342 виборців), Сергій Тігіпко — 8,66% (1 319 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,86%^[13].