Луценко Ігор Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Луценко.

І́гор Ві́кторович Луце́нко (нар. 10 листопада 1978(19781110), Київ^[1]) — військовослужбовець, аеророзвідник, письменник, засновник і редактор інтернет-видань, громадський діяч руху за збереження історичної забудови міста Києва, економіст за освітою. Активіст Євромайдану. Народний депутат 8-го скликання, обраний за списком партії «Батьківщина» (третій номер у партійному списку)^[2]. Разом з Юрієм Вербицьким був викрадений невідомими з київської лікарні під час Революції гідності 21 січня 2014.

Ігор Луценко
Народився	10 листопада 1978(1978-11-10) (46 років) Київ
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	м. Київ
Діяльність	військовослужбовець, аеророзвідник
Відомий завдяки	український громадський діяч
Alma mater	Національний університет «Києво-Могилянська академія» і EERC
Знання мов	українська
Учасник	Війна на сході України
Членство	Верховна Рада України VIII скликання
Посада	народний депутат України
Партія	безпартійний
Родичі	Стельмах Володимир Семенович (вітчим)
Нагороди	Орден "За мужність"
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
8-го скликання
ВО «Батьківщина»	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
Картка на сайті Верховної Ради України

Життєпис

Народився в родині лікарів.

Колишній консультант Міжнародного центру перспективних досліджень, екс-редактор секції журналу «Компаньйон [Архівовано 13 вересня 2012 у Wayback Machine.]», екс-редактор секції «Большие деньги» журналу «Власть денег», екс-редактор секції «Бізнес» журналу «Корреспондент», засновник «Економічної правди»^[3], журналіст інтернет-видання «Українська правда».

Луценко є одним із засновників та активістів громадського руху «Збережи старий Київ»^[4]. Зареєстрований незалежним кандидатом на виборах до Верховної Ради України 28 жовтня 2012 року у 223 виборчому окрузі (Шевченківський район Києва). Зняв свою кандидатуру на користь Юрія Левченка від ВО «Свобода».^[5]

Під час подій Євромайдану був заступником коменданта протестного табору в Києві. Був членом Ради народного об'єднання «Майдан», список якої Турчинов оголосив 22 грудня 2013 року^[6][7][8][9]. Тоді ж повідомив, що

запровадження співголів народного об'єднання «Майдан» не обговорювалася і не погоджувалася на розширеному засіданні штабу Євромайдану[10].

Зранку 21 січня 2014 року Ігоря Луценка викрали невідомі з Жовтневої лікарні Києва разом із іншим активістом Юрієм Вербицьким. У міліції заявили, що його не затримували; знайомі Ігоря припускали, що його викрала Служба безпеки України.^[11]

21 січня ввечері Ігор Луценко перебував у лікарні вже як пацієнт: у нього був струс мозку, вибитий зуб та підбите око. Невідомі побили його та Юрія Вербицького, яких вони допитували про фінансування та організацію Євромайдану. За словами журналіста Андрія Ковальова, потерпілого Луценка били ногами, він не може ходити, йому пошкодили ломом ногу.^[12]

Станом на травень 2014 року — боєць батальйону «Азов».

Серпень-жовтень 2014 року - захист села Піски Донецької області у складі батальйону ОУН.

З 27 листопада 2014 року — народний депутат України від партії «Батьківщина», голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

у 2015 році став співзасновником Центру підтримки аеророзвідки.

З 24 лютого 2022 року - служба в ЗСУ, аеророзвідник 72 ОМБР, з 2023 року - інструктор бойового загону 190 навчального центру, сержант.^[13][14][15]

Розслідування викрадення

22 серпня 2020-го у ДБР заявили, що завершили розслідування вбивства Вербицького, заарештувавши двох осіб, що підозрюються у злочині. Їм також інкримінуються щонайменше 6 інших звинувачень^[16][17].

16 квітня 2021 Бориспільський міськрайонний суд Київської області засудив до 9 років позбавлення волі Олександра Волкова, як одного з викрадачів Луценка та визнав винним у викраденні та вбивстві Вербицького. За словами Луценка, в СІЗО по цій справі перебувало троє осіб, крім них, під судом один — очно, інших два — заочно. Також він наголосив, що більшість викрадачів, організаторів і спонсорів цього злочину, зараз переховуються в РФ.^[18] 8 серпня суд не продовжив запобіжний захід підозрюваним у викраденні та катуванні активістів, відтак, Сергій Мисливий та Іван Новотний вийшли на свободу.^[19]

Скандали

• 14 липня 2016 року відзначився тим, що запустив у сесійному залі Верховної Ради квадрокоптер^[20] на знак протесту проти "кнопкодавства" та ігнорування потреб ЗСУ у дронах.
• У жовтні 2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, діяльність котрого неодноразово критикувалася Луценком, передав до Національного антикорупційного бюро України матеріали щодо можливого кримінального правопорушення, нібито здійсненого Ігорем Луценком у 2015 році: виведення 750 тис. грн. з банку «Київська Русь», який перебував в процесі банкрутства.^[21] Факти виведення коштів Луценком не підтвердилися.

Нагороди

• Орден «За мужність» III ступеня (3 травня 2022^[22], вручено на день артилерії 3 листопада 2022^[23])