Імператор Ґо-Комьо

Імператор Ґо-Комьо́ (яп. 後光明天皇, ごこうみょうてんのう, ґо-комьо тенно; 20 квітня 1633 — 30 жовтня 1654) — 110-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 14 листопада 1643 — 30 жовтня 1654^[1].

Імператор Ґо-Комьо
яп. 後光明天皇
Народився	20 квітня 1633(1633-04-20)  Кіото, Японія
Помер	30 жовтня 1654(1654-10-30) (21 рік)  Кіото, Японія  ·натуральна віспа
Поховання	Tsuki no wa no misasagid
Країна	Шьоґунат Едо Японія
Діяльність	правитель
Знання мов	японська
Титул	імператор Японії
Посада	імператор Японії
Рід	Імператорський дім Японії
Батько	Імператор Ґо-Мідзуноо
Мати	Fujiwara no Mitsukod
Родичі	Tokugawa Masakod і Імператор Рейґен
Брати, сестри	Yasuhito, Prince Hachijōd, Gyōjo-hosshinnōd, Shuchō-hosshinnōd, Sukehito-shinnōd, Імператор Рейґен, Імператор Ґо-Сай, Kamo-no-miyad, Принц Сьодзьо, Sōchō-joōd, Richū-joōd, Teruko-naishinnōd, Onna Ni no miyad, Tsuneko-naishinnōd, Bunchi-joōd, Akiko-naishinnōd, Імператор Мейсьо, Yoshiko-naishinnōd, Принцеса Бунсацу і Принцеса Нії
У шлюбі з	Niwata Hidekod
Діти	Takako-naishinnōd
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Імператор Ґо-Комьо народився 20 квітня 1633 року. Він був четвертим сином Імператора Ґо-Мідзуноо. Матір'ю хлопчика була фрейліна Соно Міцуко, донька лівого міністра Соно Мототади. Новонародженому дали ім'я Цуґухіто і титул принц Суґа^[2].

1642 року принца проголосили спадкоємцем трону. Наступного року його старша сестра Окіко, що обіймала престол під Імператора Мейсьо, передала йому керівництво країною^[2].

Імператор Ґо-Комьо правив 12 років. Протягом цього часу Імператорський двір та сьоґунат Токуґава підтримували дружні стосунки, завдяки тому, що названою матір'ю монарха була Токуґава Кадзуко, донька 2-го сьоґуна Токуґави Хідетади. Попри це, Імператор особисто не любив сьоґунат через обмеження, накладені самурайським урядом на Імператорський двір у справі державного управління^[2].

В юному віці Імператор Ґо-Комьо займався вивченням конфуціанського канону і планував заснувати в Кіото академію. Він присвятив себе бойовим мистецтвам, літературі та поезії. За життя монарх написав «Збірку співочого фенікса»^[3], що увібрала в себе 92 китайських та 5 японських віршів. Також написав передмову до збірки праць філософа-неоконфуціанства Фудзівара Сейки, що став першим випадком, коли імператор написав передмову до книги для простолюдинів^[2].

Влітку 1654 року всиновив молодшого брата Сатохіто, принца Ате, якого планував зробити своїм спадкоємцем. Але 30 жовтня 1654 року Імператор Ґо-Комьо раптово помер від натуральної віспи у 22-річному віці. Ходили також чутки про його отруєння. Покійний монарх не залишив по собі сина, а Сатохіто був ще малим, тому за рішенням імператорських зборів престол перейшов до його молодшого брата Імператора Ґо-Сая. Поховали Імператора Ґо-Комьо в гробниці Цукінова^[4], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото.^[2][5].

Генеалогічне дерево

(107) Ґо-Йодзей

(108) Ґо-Мідзуноо

(109) Мейсьо

Нобухіро

(110) Ґо-Комьо

Йосіхіто

(111) Ґо-Сай

Юкіхіто

Тадахіто

Акійосі

(112) Рейґен

(113) Хіґасіяма

(114) Накамікадо

Йоріхіто

Наохіто

Йосіко