Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Іртиш (Омськ)
російський футбольний клуб з Омська З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Некомерційне партнерство Футбольний клуб «Іртиш» (Омськ) або просто «Іртиш» (рос. Некоммерческое партнерство «Футбольный клуб „Иртыш“») — професіональний російський футбольний клуб з міста Омськ. Заснований 9 червня 1946 року[1]. На даний час виступає у Другому дивізіоні, зона «Схід».
Remove ads
Хронологія назв
- 1946 — «Крила Рад»
- 1947—1948 — команда заводу імені Баранова
- 1949 — «Більшовик»
- 1957 — «Червона Зірка»
- 1958—2005 — «Іртиш»
- 2006—2008 — «Іртиш-1946»
- 2009 — н.ч. — «Іртиш»
Історія
Узагальнити
Перспектива
«Іртиш» у всесоюзних змаганнях
Омський «Іртиш» — одна з найстаріших і найпопулярніших футбольних команд Сибіру й Далекого Сходу. З 1946 до 1949 року команда Омська була в числі учасників першості СРСР. Перший матч чемпіонату країни команда провела 9 червня 1946 року проти прокоп'євського «Вуглівника». Цю зустріч футболісти з Омська виграли з розгромним рахунком 6:0. У 1946 році «Крила Рад» посіли друге місце в зоні «Сибір» другої групи першості країни. У 1947 році команда Заводу імені Баранова (нова назва «Крил») в аналогічному турнірі фінішувала на восьмому місці, а в 1948 році опустилася на сходинку нижче. У 1949 році «Більшовик» (команду знову перейменували) опинилася на 11-му місці серед 14-ти учасників. Потім настала перерва, й омські команди брали участь тільки в першості РРФСР серед команд КФК.
У 1957 році «Червона зірка» (колишній «Більшовик») посіла четверте місце в першості СРСР серед команд класу Б (Далекосхідна зона). У 1958 році команда була перейменована в «Іртиш». У класі Б «Іртиш» виступав до 1965 року. При цьому двічі (в 1960 і 1965 роках) він посідав перше місце в зональному турнірі і двічі — друге (1963, 1964). З 1966 по 1969 роки «Іртиш» грав у другій групі класу А; в 1968 році він завоював золоті медалі турніру. З 1970 по 1991 роки команда брала участь в першості СРСР серед команд першої та другої ліг (в першій лізі — в 1984 році, інші роки — у другій лізі). У 1983, 1988, 1989 роках «Іртиш» посідав перше місце в зональному турнірі, в 1972, 1982, 1986, 1987 — друге, в 1970, 1981, 1985, 1991 — третє. У 1981 році «Іртиш» став володарем Кубку РРФСР.
«Іртиш» у чемпіонатах Росії
У 1992—1995, 1997, 1998 роках «Іртиш» брав участь в першості Росії серед команд першої ліги. При цьому двічі, в 1992 і 1993 роках, команда завоювала «срібло» турніру. У 1996 році і в 1999—2009 роках омичи виступали у другому дивізіоні (зона «Схід»), де в 1996 і 2009 роках зайняли перше місце, а в 2003 і 2008 роках — третє. У Кубку ПФЛ 2009 (турнірі для переможців зон другого дивізіону) клуб зайняв останнє, 5-те місце, проте воротар клубу Олексій Краснокутський був визнаний найкращим воротарем турніру.
Згідно з календарем Першого дивізіону 2010 року «Іртиш» проводив матчі за спареною схемою з «Уралом». У Кубку Росії 2010/11 клуб поступився в першому ж своєму матчі «КАМАЗу» (0:2, 1/32 фіналу).
Після 24-го туру «Іртиш» опустився на 16-те місце і більше з «зони вильоту» не виходив. Протягом шести турів (з 26 по 31 тури) «Іртиш» посідав останнє 20-те місце.
6 жовтня «Іртиш» здобув свою останню перемогу в сезоні — з рахунком 1:0 був обіграний «Урал»
24 жовтня після домашньої поразки від ФК «Динамо» (Брянськ) «Іртиш» втратив теоретичні шанси на місце в Першому дивізіоні-2011.
6 листопада матчем в Сочі команда завершила сезон. Підсумком виступу стало 19-те місце з 28-ма очками в турнірній таблиці: 6 матчів команда виграла, 22 програла і 10 звела внічию. За сезон воротарі клубу пропустили 52 м'ячі (16-ий результат в лізі), забили — 26 (найгірший результат в лізі).
Найкращий бомбардир команди за підсумками сезону — Антон Багаев (6 м'ячів).
З 2011 року клуб виступає в першості другого дивізіону (зона «Схід»).
16 липня 2014 року, коли команду очолив Сергій Бойко. Помічниками залишилися Павло Поршнєв і Сергій Константінов, які раніше працювали з Володимиром Арайсом. Підсумком сезону стало друге місце в зоні «Схід», що стало найкращим результатом команди за останні 6 років. При цьому Іртиш лідирував протягом майже всього Чемпіонату і упустив перше місце через декілька нічийних результатів і поразок в кінці другого етапу.
Сезон 2015/16 років команда провела нерівно, чергуючи перемоги, нічиї та поразки і втрачаючи очки в ключових матчах. Перед початком третього кола у «Іртиша» були шанси поборотися за перше місце в зоні «Схід», що давало можливість вийти в дивізіон, але результати трьох матчів третього кола після переможного матчу з «Новокузнецьком» (нічия з «Том-2», поразки від «Сахаліну» та «Зміни») позбавили «Іртиш» теоретичних шансів на перемогу в першості, а нерівна кінцівка (одна перемога, одна поразка, одна нічия) опустили команду з третього місця на п'яте. Після сезону команду покинув головний тренер Сергій Бойко[2].
Напередодні початку нового сезону 2016/17 років команду очолив Олександр Дереповський[3]. За підсумками сезону Іртиш посів останнє 6-те місце, однак зберіг місце в ПФЛ.
Сезон 2017/18 розпочала команда почала нерівно: після перемоги в першому своєму матчі в рамках розіграшу Кубку Росії «Іртиш» поступився в 4-ох поспіль матчах Першості і в матчі 1/32 фіналу проти «Томі». Серія поразок перервалася лише накінці першого кола двома нічийним результатами з Читою. Друге коло «Іртиш» провів, чергуючи перемоги (матчі з «Зенітом» в Омську і зі «Зміною» в Комсомольську-на-Амурі) з поразками («Сахалін») і завершив спареними домашніми матчами з барнаульским «Динамо»[4], завершилися для омчан невдало: нічия 0:0 і поразка 0:1, одне очко з шести і збільшення відставання від інших команд. З таким невтішним результатом «Іртиш» пішов на зимову перерву. Молодіжний склад, також чергував перемоги з поразками і нічийними результатами, під завісу сезону Першості ЛФЛ 2017 забезпечив собі 8-ме місце і збереження місця в 3-му дивізіоні.
Remove ads
Досягнення
Чемпіонат СРСР (зональні турніри)
Другий дивізіон, зона «Схід»
Другий дивізіон, зона «Схід»
Інфраструктура та стадіон
Домашня арена клубу — стадіон «Червона Зірка» місткістю 5000 осіб в період реконструкції. Тренувальною базою клубу є критий манеж «Червона Зірка», в ньому ж клуб грає в зимовий і непогожий час. Також на території Муніципального установи «Спортивний комплекс Червона Зірка» розташовано безліч натуральних і штучних полів, на яких тренується не тільки головна команда міста й її дубль, але й вихованці Дитячої спортивної школи. Стадіон не перебуває в підпорядкуванні клубу: для тренувань і проведення матчів ФК «Іртиш» комплекс надається в безкоштовне користування.
Технічний спонсор клубу — компанія Adidas. Оголошений бюджет на 2010 рік — 150 млн рублів.
Remove ads
Трансляції матчів
У 1980-1990-их роках домашні матчі «Іртиша» зі стадіону «Червона Зірка» активно транслювали ДТРК «Іртиш» і телеканал «СТВ-3». В останнє десятиліття матчі омської команди в телеефірі не з'являлися жодного разу. У сезоні 2010 року з матчів велися аудіотрансляції на порталах sportbox.ru та onedivision.ru. На даний час прямі відеотрансляції домашніх і виїзних матчів клубу проводяться на офіційному сайті ПФЛ pfl-russia.com.
Remove ads
Статистика виступів у чемпіонатах Росії
Remove ads
Склад команди
Узагальнити
Перспектива
Стартовий склад «ІРТИША» в матчі з «Якутією» 25 Квітня, в сезоні 2012/13 років. |
Стартовий склад «ІРТИША» в матчі з «Якутією» 4 травня, в сезоні 2011/12 років. |
Основний склад
Станом на 10 вересня 2017 року
Молодіжний склад — ОАФ «Іртиш-М»
Станом на 17 вересня 2017 року[5][6]
Примітки:
- також заявлений за основний склад
Remove ads
Рекорди
Узагальнити
Перспектива
- Найбільша перемога — 8:0. З таким рахунком «Іртиш» у 1965 році розгромив «Спартак» з Самарканда, а в 1980 році — «Світлотехніка» з Саранська.
- Найбільше число перемог за сезон: 24 (1965), нічиїх за сезон — 21 (1967), очок за сезон — 55 (1965, 1968), голів команди за сезон — 69 (1955), голів гравцем за матч — 5 (3.Білень, 1970), зіграних матчів на «0» гравцем (всього) — 91 (Е. Кисельніков), зіграних матчів на «0» гравцем (за сезон) — 23 (А. Симович, 1968). Найкраща різниця м'ячів: +42 (1996).
- Найтриваліші «сухі» серії воротарів: Х. Галімов — 754 хвилини (1965 рік); С. Меланченко — 717 (2008 рік); С. Демерджі — 647 (1967 рік); М. Черкашин — 646 (1993 рік); Е. Кисельніков — 600 (1989 рік); А. Симович — 515 (1968 рік); К. Ігошин — 512 (2002 рік); Д. Овчинніков — 454 (2000 рік).
- У команді підготовлено 34 майстри спорту. Дев'ять футболістів «Іртиша» входили до списків найкращих футболістів РРФСР.
Найбільша кількість матчів
Згідно з офіційним сайтом клубу[7]
- Володимир Арайс — 481
- Володимир Березнов — 425
- Анатолій Шестаков — 383
- Володимир Шепель — 372
- Олександр Крюков — 372
- Володимир Кузнєцов — 370
- Віктор Сорванов — 346
- Павло Поршнєв — 343
- Марат Мулашев — 336
- Антон Багаєв — 322
- Віталій Раздрогін — 317
Найкращі бомбардири клубу
Згідно з офіційним сайтом клубу[8]
- Марат Мулашев — 117
- Антон Багаєв — 107
- Зіновій Білень — 92
- Віктор Соравнов — 86
- Володимир Сизонтов — 77+
Remove ads
Керівний склад
Керівництво клубу
- Президент — Волошок Ігор Валентинович
- Заступник президента — Брехов Димитрій Геннадійович
- Начальник команди — Амірджанов Артем Аркадійович
Тренерський штаб
- Головний тренер — Дереповський Олександр Васильович
- Старший тренер — Константінов Сергій Володимирович
- Тренер по роботі з воротарями — Морєв Андрій Валерійович
- Тренер з ОФП — Бичков Сергій Анатолійович
- Тренер молодіжного складу — Анатолій Чикинський.
Адміністративний штаб
- Адміністратор — Жигайло Володимир Петрович
- Прес-аташе Кунгурцев Дмитро Михайлович
- Менеджер прес-служби — Пузирьова Євгенія Ігорівна
- Масажист — Нікерін Олексій Іванович
- Лікар — Яригін Олександр Володимирович
- Відеооператор — Хворов Ілля Володимирович
- Фотокореспондент — Казіонов Володимир Олексійович
- Історик омського футболу — Сокуров Володимир Юхимович
Відомі гравці
Всеволод Бобров[9]
Олександр Т. Петров
Олександр Дереповський
Марат Мулашев
Ігор Ханкеєв
Юрій Дядюк
Євген Шурко
Денис Угаров
Євген Овсієнко
Ерванд Крбашян
Санжар Турсунов
Сергій Топоров
Андрій Морєв
Олександр Новіков
Юрій Гетіков
Олексій Мартинов
Володимир Семенов
Олександр Гуральський
Костянтин Фішман
Сергій Лебедков
Олексій Друзін
Сергій Брєєв
Відомі тренери
П. І. Єфремов (1946—1947)
Г. Бугров (1948—1949)
М. М. Голіцин (1957)
Л. Б. Долгополов (1958)
М. В. Євсєєв (1959)
Є. І. Імреков (1960—1962)
Ю. Л. Студенецький (1963—1965)
Р. І. Карічев (1966)
М. М. Ревякін (1967)
П. П. Щербатенко (1968—1970)
Є. І. Імреков (1971—1972)
Ф. З. Мирський (1973)
Є. І. Імреков (1974)
В. С. Лєдовських (1975—1978)
К. А. Шперлінг (1979—1986)
О. В. Івченко (1987—1990)
/
В. С. Мартинов (1991—1992)
З. Є. Білень (1992)
А. А. Амірджанов (1993—1994)
В. С. Толчев (1994)
В. М. Арайс (1995)
О. В. Івченко (1995—1998)
Г. І. Костильов (1998)
А. А. Амірджанов (1999)
С. М. Васютін (2000)
В. А. Сізонтов (2001)
О. В. Івченко (2001—2002)
С. М. Чикишев (2003—2004)
А. І. Кузнєцов (2005—2006)
А. А. Амірджанов (2006)
О. І. Кокарєв (2007)
А. А. Амірджанов (2007)
В. М. Арайс (2008—2010)
А. М. Дорофєєв (2010—2011/2012)
В. М. Арайс (2012/2013—2013/2014)
С. С. Бойко (2014/2015—2015/2016)
О. В. Дереповський (з червня 2016)
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads