Іспано-франко-марокканська війна

Іспа́но-фра́нко-марокка́нська війна, Рифська війна (риф. ⴰⵎⴻⵏⵖⵉ ⵏ ⴰⵔⵉⴼ, латиніз. Amenɣi n Arif, араб. حرب الريف, латиніз. ḥarb ar-rīf, ісп. Guerra del Rif; 1921—1926)  — колоніальна війна Королівства Іспанія і Французької республіки(з травня 1924) проти Рифської республіки, створеної в результаті повстання в Північному Марокко.

Рифська війна
Міжвоєнний період
(за годинниковою стрілкою з верхнього лівого кута) * Іспанський Renault FT-17, що застряг у воронці * Альфонсо XIII оглядває війська * Атака іспанських легіонерів * Іспанські генерали, які спостерігають за боєм з гори Гуругу * Солдати полку Сан-Фернандо піднімаються на оборонну стіну * Підводні човни класу B іспанського флоту (за годинниковою стрілкою з верхнього лівого кута) Іспанський Renault FT-17, що застряг у воронці Альфонсо XIII оглядває війська Атака іспанських легіонерів Іспанські генерали, які спостерігають за боєм з гори Гуругу Солдати полку Сан-Фернандо піднімаються на оборонну стіну Підводні човни класу B іспанського флоту
Дата: 1921–1926 Місце: Риф, Марокко Результат: Перемога Іспанії та Франції Ліквідація Рифської республіки
Сторони
Іспанія Франція (1925–1926)	Рифська республіка
Командувачі
Мануель Сільвестре  † Дамасо Беренгер Хосе Мільян-Астрай Террерос  (ПУБ) Мігель Прімо де Рівера Альфредо Кінделан Хосе Санхурхо Філіпп Петен Юбер Ліоте	Абд аль-Крім
Військові сили
60 000–100 000 солдат[1] 160 000[2] (1925)[1] 200+ літаків [3]	Іспанські та французькі оцінки: 75 000–125 000 осіб[1][4] Інші джерела: Осінь 1925: 35 000–50 000[5] Березень 1926: менше ніж 20 000[5]
Втрати
43 500–50 000 втрат[6][7] 10 000–18 000 втрат[6][7]	30 000 втрат[7](10 000 загиблих)[6][8]

Очолювані Абд аль-Крімом, берберські рифські племена спочатку завдали кілька поразок іспанським військам, застосувавши партизанську тактику, з використанням трофейної європейської зброї. 19 вересня 12 берберських племен утворили Рифську республіку, яку очолив Мухаммед ібн Абд аль-Крім аль-Хаттабі. Його армія (до 60 000 осіб) була непогано озброєна і відрізнялася високою маневреністю^[9].

Розвиток конфлікту і його завершення збіглися з правлінням Прімо де Рівери, який взяв на себе командування кампанією з 1924 по 1927 рік. Крім того, в 1925 році в конфлікт втрутилася Франція, яка налагодила співпрацю з Іспанією, що завершилася висадкою десанту в Алусемасі, яка стала переломним моментом війни. До 1926 року ситуація в регіоні була врегульована; того ж року Абд аль-Крім капітулював перед французами, і Іспанія зрештою отримала ефективний контроль над територією протекторату.

Передумови

Хід війни