Аболмасов Андрій Вікторович

Андрі́й Ві́кторович Аболма́сов (нар. 6 жовтня 1969, Київ — пом. 17 серпня 2014, поблизу Луганська) — український військовик, фельдшер медичного пункту 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», старший сержант Збройних сил України^[1]. Учасник російсько-української війни.

Андрій Аболмасов
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	6 жовтня 1969(1969-10-06)  Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть	17 серпня 2014(2014-08-17) (44 роки)  Хрящувате, Краснодонський район, Луганська область, Україна  (підрив міни)
Поховання	Лісове кладовище
Псевдо	«Док»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Територіальна оборона
Формування	«Айдар»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Хрящувате
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За військову доблесть» (Міністерство оборони України) Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аболмасов.

Життєпис

Андрій Аболмасов народився 6 жовтня 1969 року в Києві у родині військовослужбовця. За походженням — росіянин.

У 1989 році закінчив Київське медичне училище № 2 за спеціальністю фельдшер.^[2] Після закінчення медучилища проходив строкову військову службу в ВПС СРСР.

Мешкав у Дарницькому районі Києва. Брав активну участь у Євромайдані взимку 2013—2014 років. 19 лютого 2014 року приєднався до 8-ї «афганської» сотні самооборони Майдану.

На фронт вирушив добровольцем. Старший сержант батальйону «Айдар», фельдшер медичного пункту.

Загинув 17 серпня 2014 року в боях під Луганськом: коли ворожий снаряд влучив у будівлю, де були українські військовики, Аболмасов прикрив своїм тілом від вибуху чотирьох побратимів («айдарівців» Юрія Надашкевича «Фізика», Олексія Мельника «Балку» та Віталія Мороза «Горця», а також мінометника з іншого підрозділу, ім'я якого поки невідоме)^[1].

Похований у Києві на Лісовому кладовищі. Залишились батьки, дружина-неповносправна та дочка Богдана.

Вшанування пам'яті

• 1 вересня 2015 року в Києві на будівлі медичного коледжу імені П. І. Гаврося, на вулиці Академіка Білецького, 16, де навчався Андрій Аболмасов, на його честь відкрито меморіальну дошку^[3].
• У листопаді 2019 році Панельну вулицю в Дніпровському районі Києва перейменовано на вулицю Андрія Аболмасова.
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 2, ряд 9, місце 40.
• Вшановується 17 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресії^[4]

Нагороди

• Орден «За мужність» III ступеня (посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, 29 вересня 2014 року
• Нагрудний знак «За військову доблесть» (МОУ; посмертно)
• Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
• Медаль ВГО «Країна» «Доброволець АТО» (посмертно)