Адальберт Штіфтер

Адальбе́рт Шті́фтер (нім. Adalbert Stifter; ['aːdalbɛrt]) — австрійський письменник, поет, художник і педагог.

Адальберт Штіфтер
нім. Adalbert Stifter
Народився	23 жовтня 1805(1805-10-23)[1][2][…]  Горні Плана[3][4][…]
Помер	28 січня 1868(1868-01-28)[1][2][…] (62 роки)  Лінц, Ерцгерцогство Австрії над Енсd, Цислейтанія, Австро-Угорщина[5][6]  ·знекровлення
Поховання	Лінц
Країна	Австрійська імперія  Цислейтанія
Місце проживання	Q31030144?
Діяльність	письменник, художник, поет, педагог, preservationist
Alma mater	Віденський університет
Знання мов	німецька[1][7]
Мова творів	німецька
Роки активності	1830 — 1868[8]
Magnum opus	Rock Crystald, Indian summerd і Witikod
Автограф
Адальберт Штіфтер у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Штіфтер народився 23 жовтня 1805 в Оберплані (Богемія). Навчався в бенедиктинській гімназії в Кремсмюнстері (Верхня Австрія). Закінчив Віденський університет (1830). Давав приватні уроки, торгував творами живопису. У 1849–1866 роках служив інспектором народних шкіл Верхньої Австрії. Дружив і листувався з Ґрільпарцером, Ленау.

Помер Штіфтер 28 січня 1868 в Лінці. Хворіючи на цироз печінки, під час нападу депресії перерізав собі горло бритвою.

Бібліографія

• Етюди (нім. Studien; 1844–1850)
  • Кондор (1844)

Посмертна доля

Творчість Штіфтера, що належала до епохи бідермаєру, високо цінували Гофмансталь, Томас Манн, Петер Гандке. Його проза не раз екранізувалася. У 2008 швейцарський режисер Гайнер Ґеббельс показав в Авіньйоні спектакль «Річ Штіфтера».

Див. також

• 7127 Штіфтер — астероїд, названий на його честь.

Посилання

• Мартин Хайдеггер. Рассказ о лесе во льду Адальберта Штифтера [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Адальберт Штифтер в ЭНИ «История всемирной литературы» [Архівовано 1 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Нежный закон бытия [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• На сайте IMDB [Архівовано 1 серпня 2012 у Wayback Machine.]
• Оппозиция Вены и предместий в романе А. Штифтера «Бабье лето» [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Сейбель Н. Э.