Адам Казановський

Адам Казановський (пол. Adam Kazanowski, 1599 — 25 грудня 1649(16491225), Варшава) — державний діяч Речі Посполитої, підкоморій надвірний коронний (1634), стольник великий коронний (з 1643), маршалок надвірний коронний (1643—1649), каштелян сандомирський, староста борисовський і барцицький (1633), козеніцький, варецький, солецький, більський (з 1638), новоторзький (1640), черкаський (отримав від чоловіка своєї сестри Миколая «Ведмежої лаби» Потоцького^[8]), тлумацький^[9].

Адам Казановський
Народився	1599[1]  Республіка Польща
Помер	25 грудня 1649(1649-12-25)[2][3]  Варшава, Річ Посполита
Поховання	катедра Івана Хрестителя (Варшава)
Країна	Річ Посполита
Alma mater	Лейденський університет, Падуанський університет і Браунсберзька єзуїтська колегія
Знання мов	польська
Посада	маршалок надвірний коронний[3], посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, стольник великий коронний[4], підкоморій надвірний коронний[5], каштелян сандомирськийd, Черкаський староста[d], Q66200822?, борисовський старостаd, Староста Бельськийd, Тлумацький старостаd, староста козеницькийd, староста варецькийd, Q66201156?, жупник краківськийd, велицький жупникd, штатгальтер[6] і підстолій великий коронний[7]
Рід	Казановські
Батько	Zygmunt Kazanowskid
У шлюбі з	Ельжбета Слушкаd
Медіафайли у Вікісховищі

Адам Казановський. Гравюра Вільгельма Гондіуса

Представник польського шляхетського роду Казановських герба Гримала. Брат дружини Миколая Потоцького.

Біографія

Палац Адама Казановського у Варшаві. Гравюра XVII століття

Виховувався разом з королевичем Владиславом IV, перебував з ним дружніх стосунках. Брав участь у походах Владислава IV: у спробі зайняти московський престол (1610—1612), під час Хотинської битви в 1621 році. Також супроводжував Владислава IV в поїздках Західною Європою, у Ватикан.

Отримав від Владислава IV палац разом з меблями і творами мистецтва у Варшаві, який Владислав IV отримав в подарунок від батька — короля Сиґізмунда III Вази після свого повноліття. У 1633 році, завдяки підтримці друга короля Владислава IV, вигідно одружився з 14-тирічною Ельжбетою (Гальшкою) зі Случкова (1619—1671). Придане нареченої становило 50 тисяч злотих, численне рухоме і нерухоме майно. З нагоди весілля отримав від короля 20 тис. злотих, вартість інших подарунків склала 40000 злотих. Дітей у цьому шлюбі не було.

Мав маєтності в місті Ромни. Ярема Вишневецький відбив у магната Адама Казановського спадкове місто Ромни, відібране в його батька.^[10]

1634 р. став стольником надвірним коронним, для цього король спеціально відновив цей чин. 1635 році провів вдалу купівлю корабельного флоту для короля Владислава IV. Коли в бюджеті не вистачило коштів, заклав власне майно. 1637 р.: був призначений підкоморієм надвірним коронним і каштеляном Сандомира; брав участь у битві під Кумейками.^[11]

Після шлюбу Владислава з ерцгерцогинею Цецилією Австрійською (сестрою майбутнього імператора Священної Римської імперії Фердинанда III) вплив Адама Казановського ослаб, хоча він і надалі отримував від влади прибуткові посади і староства.

1642 року за його сприяння було збудовано дерев'яний замок в Борисові.Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 334. (пол.) — S. 334. (пол.) В 1648 році: під час Хмельниччини потрапив в полон до козаків;^[12] був винен, якийсь час не сплачував львівському купцю Філіппу Дуччі 600 злотих.^[13]

Був похований у Варшаві в соборі святого Яна Хрестителя.