Адміністративний поділ Греції

Адміністративний поділ Греції набрав чинності 1 січня 2011 року, відповідно до Програми «Каллікратіс»^[1]. Адміністративний поділ від 1997 року із 13 периферіями, 54 номами і 1 033 (демами) та комунами, замінений на 7 децентралізованих адміністрацій, 13 периферій і від 325 (2011) до 332 (2019)^[en][2][3]демів^[4]. Периферії і деми (муніципалітети) стали повністю самокерованими. Керівництво адміністраціями відтепер буде здійснюватись генеральним секретаріатом у підпорядкуванні уряду Греції. Автономна чернеча держава Святої Гори, як автономна самоврядна одиниця, звільняється від цих реформ і зберігає свій особливий статус.

7 децентралізованих одиниць Греції за Програмою «Каллікратіс», що стала чинною 1 січня 2011 року

Рівні самоврядування

Перший

Перший, найнижчий, рівень самоврядування складатимуть муніципалітети, або деми (δήμοι), в результаті злиття низки нині існуючих муніципалітетів та громад. Вони перебуватимуть у віданні мера, або демарха (δήμαρχος), і муніципальної ради (δημοτικό συμβούλιο), які обиратимуться всенародно кожні 5 років. Муніципалітети підрозділяються на муніципальні відділи (δημοτικά διαμερίσματα) і, нарешті, громади (κοινότητες). Громади будуть мати свої власні ради, але їх роль буде чисто консультативною.

Другий

Докладніше: периферії Греції

Другий рівень самоврядування складатимуть існуючі 13 периферій Греції (περιφέρειες), у віданні периферіарха (περιφερειάρχης) і периферичної ради (περιφερειακό συμβούλιο), які всенародно обиратимуться кожні 5 років. Периферії розділені на периферійні одиниці (περιφερειακές ενότητες), які здебільшого, але не завжди, збігаються географічно із номами Греції. Кожну периферійну одиницю очолює віце-периферіарх (αντιπεριφερειάρχης), який є членом тієї самої партії, що й периферіарх.

Третій

Докладніше: децентралізована адміністрація

Третій рівень самоврядування складатимуть нові децентралізовані адміністрації, до складу яких увійдуть одна, дві або три периферії (за винятком Аттики і Криту). Адміністрація децентралізованих одиниць перебуватиме у віданні Генерального секретаря, який призначатиметься напряму урядом Греції, а також консультативної ради, яка у разі потреби звертатиметься до периферіарха і представників муніципалітетів.

	Децентралізована адміністрація	Столиця	Периферії	Площа, км²	Населення	Карта
	Аттики	Афіни	Аттика	3 808	3 761 810
	Македонії і Фракії	Салоніки	Центральна Македонія, Східна Македонія та Фракія	32 968	2 483 019
	Епіру та Західної Македонії	Яніна	Епір, Західна Македонія	20 553	1 094 326
	Фессалії і Центральної Греції	Лариса	Фессалія, Центральна Греція	29 586	1 359 217
	Пелопоннесу, Західної Греції та Іонії	Патри	Пелопоннес, Західна Греція, Іонічні острови	29 147	1 592 432
	Егейських островів	Пірей	Північні Егейські острови, Південні Егейські острови	9 122	508 807
	Криту	Іракліон	Крит	8 259	601 131
	Автономна чернеча область Святої Гори Афон має особливий статус та власний візовий режим.

Адміністрація Аттики

• Адміністративний центр: Афіни
• Периферій: 1 — Аттика

Адміністрація Македонії і Фракії

• Адміністративний центр: Салоніки
• Периферій: 2 — Східна Македонія та Фракія, Центральна Македонія

Адміністрація Епіру і Західної Македонії

• Адміністративний центр: Яніна
• Периферій: 2 — Епір, Західна Македонія

Адміністрація Фессалії і Континентальної Греції

• Адміністративний центр: Лариса
• Периферій: 2 — Фессалія, Центральна Греція

Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів

• Адміністративний центр: Патри
• Периферій: 3 — Пелопоннес, Західна Греція, Іонічні острови

Адміністрація Егейських островів

• Адміністративний центр: Пірей
• Периферій: 2 — Північні Егейські острови, Південні Егейські острови

Адміністрація Криту

• Адміністративний центр: Іракліон
• Периферій: 1 — Крит