Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Адміністративний устрій Савранського району
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Адміністративний устрій Савранського району — адміністративно-територіальний поділ Савранського району Одеської області на 1 селищну та 10 сільських рад, які об'єднували 21 населений пункт та були підпорядковані Савранській районній раді. Адміністративний центр — смт Саврань[1].
Савранський район був ліквідований 17 липня 2020 року[2].
Список рад Савранського району
* Примітки: м. — місто, с-ще — селище, смт — селище міського типу, с. — село
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
- Савранський район засновано 7 березня 1923 року (з Савранської волості[3])[4] у складі Балтської округи Одеської губернії УСРР.[5]
- З листопада 1924 р. — Першомайської округи.[6]
- В 1926 році північна частина Ясенівського р-ну (села колишньої Бакшанської волості) перейшла до складу Савранського району.[7]
- З червня 1930 р. — Одеської округи.[8]
- З вересня 1930 р. — після скасування округ район 1-ї категорії підпорядкований безпосередньо центру (республіці).[9]
- З лютого 1931 р. район приєднано до Кривоозерського р-ну.[10]
- З лютого 1932 р. Кривоозерський район у складі Одеської області.[11]
- 11 лютого 1933 р. район відновлено постановою ВУЦВК «Про утворення Савранського району на території Одеської області».[12]
- В 1957 р. до Савранського р-ну увійшла частина розформованого Піщанського району (села: Піщана, Гербине, Пужайкове, Ляхове (з 1945 р. Савранське), Шляхове, Ракулове).[13]
- З 1962 року Савранський район був ліквідований і приєднаний до Любашівського району[14]; колишні села Піщанського р-ну (Піщанська, Пужайківська, Шляхівська сільради) та Плосківська сільрада відійшли до Балтського району.
- З січня 1965 року Кам'янська та Концебівська (разом з с. Байбузівка) сільради Любашівського району приєднані до Балтського району[15],
з лютого 1965 року Кам'янську сільраду повернуто до складу Любашівського району.[16][17] - Президія Верховної Ради УРСР Указом «Про утворення нових районів Української РСР» від 8 грудня 1966 року утворила в Українській РСР 81 новий район, у тому числі була відновлена діяльність Савранського району у складі Савранської селищної, Бакшанської, Вільшанської, Кам'янської, Неделківської, Полянецької сільських рад Любашівського району та Концебівської сільської ради Балтського району.[18]
Нижче наведено адміністративно-територіальний склад сільських рад за роками.
1923
На 1923 р. площа 332,3 кв. верст (34615 десятин, 380,8 км²), населения району 23621[19]/35 037[19] (26200 чол.[20]), 10 сільрад, 12 населених пунктів;
на 1925 р. площа 390,1 кв. км, населення 30 442 чол., 10 сільрад та 25[21] населених пунктів[22]
(на 1925 р. площа 366,2 кв. в., населення 37 446 чол.[23])
- Савранська (м-ко Саврань та с. Саврань)
- Осичківська
- Концебівська
- Байбузівська
- Каміноватська (Кам'януватська)
- Ольшанська (Вільшанська)
- Слюсарівська
- Полянецька
- Глубочська
- Островська (Островка і Турундовка)
1928
На 1930 р. площа 645 кв. км, 44[21] поселень, населення 46891[24]/47000[25] чол. (м-ко Саврань – 7951/8243[26] чол.).
1926—1929 — 16 сільрад, з 1930 р. — 17 сільрад[27], тобто у Саврані з'явилась друга сільрада (всього дві).
За переписом 1926 року населення склало 46021 мешканців[26] (нижче у дужках подається кількість населення за цим переписом).
- Бакшанська сільрада (3851[26])
- Байбузівська с/р (2755[26])
- Глибочанська
- Квітка
- Гетманівська
- Кам'януватська (3402[26])
- Капустянська
- Білоусівка
- Дубки
- Концебівська (4967[26])
- Неделківська[28] (2629[26])
- Струтинка[28]
- Осичанська[28] (3044[26])
- Острівська (Нова Островка)[28]
- Ольшанська
- Плосківська[28]
- Кайтанівка
- Полянецька[28] (3386[26])
- Савранська [містечко[28] Саврань-єврейська], 4028 чол.)[30]
- Савранська (сільська) [село[28] Саврань-українська][31]
- Слюсарівська[28]
- Юзефівська[28]
1933
На 1933 р. площа н/в., населення 44718 чол. (село Саврань – 7550 чол.)[32]; на 1935 р. площа 671,9 кв. км (67,2 тис. га, з них ліси 8917 га[33]), населення 43223 чол.[34]
- Байбузівська
- Бакшанська
- Вільшанська
- Глибоцька
- Квітка
- Гетьманівська
- Дубинівська
- Кам'януватська
- Капустянська
- Білоусівка
- Дубки
- Концебівська
- Недельківська
- Струтинка
- Осичківська
- Острівська
- Стара Островка
- Турундівка
- Калинівка
- Плосківська
- Кайтанівка
- Полянецька
- Савранська-єврейська
- Савранська-українська (дві сільради в одному населеному пункті — с. Саврань)
- Слюсарівська
- Юзефівська
1946
Площа 0,7 тис. км²
- Саврань
- Мала Саврань (01.02.1945 с. Саврань Малосавранської сільради перейменовано в с. Мала Саврань[35][36])
- Байбузівка
- Бакша
- Вільшанка
- Гетьманівка
- Глибочок
- Квітка
- Дубинове
- Йосипівка
- Кам'яне
- Капустянка
- Білоусівка
- Дубки
- Концеба
- Неділкове
- Струтинка
- Осички
- Острівка
- Стара Острівка
- Калинівка с-ще[37]
- Плоске
- Кайтанівка (Каєтанівка)[38]
- Полянецьке
- Слюсареве
1957—1962
У квітні 1957 р. с. Саврань віднесено до категорії селищ міського типу (у 1956 р. Савранська та Мало-Савранська сільради об'єднані в одну Савранську сільську раду[39]); тим же рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради від 13 квітня 1957 р. об'єднано сільські ради: Байбузівську і Концебівську — в одну Концебівську сільську Раду, Глибочківську і Полянецьку — в одну Полянецьку, Дубинівську і Вільшанську — в одну Вільшанську, Осичківську і Савранську — в одну Савранську, а також с. Гетьманівку Йосипівської сільради передано в підпорядкування Бакшанській сільраді, с-ще Ковбасова Поляна і с-ще Савранської гідроелектростанції — в підпорядкування Савранській селищній Раді[40].
На виконання Указу Президії Верховної Ради УРСР від 28 листопада 1957 р. до складу укрупненого Савранського району ввійшли сільські ради Піщанського району: Піщанська, Гербинська, Пужайківська, Ухожанська, Шляхівська, Криничківська (з Червоною Зіркою) сільради[41]; 7 березня 1958 року Криничківська (з Червоною Зіркою) та Ухожанська сільради Савранського р-ну передані до складу Балтського району[42][13].

Рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 25 червня 1958 р. об'єднано сільські Ради: Гербинську і Піщанську — в одну Піщанську сільраду, Йосипівську і Концебівську — в одну Концебівську; рішенням від 12 липня 1958 р. об'єднано Капустянську та Неділківську — в одну Неділківську сільраду[43].
Рішенням виконкому Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 19 червня 1959 р. об'єднано сільські Ради: Вільшанську і Полянецьку — в одну Полянецьку, Кам'януватську і Концебівську — в одну Концебівську, Плосківську і Бакшанську — в одну Бакшанську, Шляхівську і Пужайківську — в одну Пужайківську сільраду.[44]
Рішенням облвиконкому від 12 березня 1960 р. утворено сільські Ради Вільшанську, Кам'янську та Плосківську[45]. Рішенням Одеського облвиконкому від 22 квітня 1960 р. с. Йосипівка Концебівської сільради передано в підпорядкування Бакшанській сільській Раді[46].
19 листопада 1960 р. рішенням Одеського облвиконкому утворено Шляхівську сільську Раду з центром в с. Шляхове; село Ракулове Пужайківської сільради — в підпорядкування новоутворенній Шляхівській сільській Раді[47].
Таким чином на початок 1960-х рр. Савранський р-н мав площу ≈0,9 тис. км² (найбільшу за час свого існування), 1 селищну та 10 сільрад, яким було підпорядковано 32 населених пункти:
- Саврань (смт)
- Ковбасова Поляна с-ще
- Осички
- с-ще Савранської гідроелектростанції (з 10 червня 1960 р. Прибузьке с-ще[48])
- Бакша
- Гетьманівка
- Йосипівка
- Вільшанка
- Дубинове
- Слюсареве
- Кам'яне
- Концеба
- Байбузівка
- Неділкове
- Струтинка
- Капустянка
- Білоусівка
- Дубки
- Полянецьке
- Глибочок
- Калинівка с-ще
- Квітка
- Острівка
- Стара Острівка
- Піщана
- Плоске
- Кайтанівка (16.05.1964 об'єднане та/або включене в смугу с. Плоске[49])
- Пужайкове
- Шляхове
…Саврань была столицею района.
А в центре жил партийный комитет.(рос.)
1967
Площа 0,6 тис. км²
- Саврань
- Бакша
- Гетьманівка
- Йосипівка
- Вільшанка
- Дубинове
- Слюсареве
- Кам'яне
- Концеба
- Байбузівка
- Неділкове
- Струтинка
- Білоусівка
- Дубки
- Капустянка
- Полянецьке
1972
Площа 0,6 тис. км²
- Саврань
- Ковбасова Поляна с-ще
- Осички
- Бакша
- Гетьманівка
- Йосипівка
- Дубинове (11.06.1969 р. с/раду із Вільшанки перенесено у с. Дубинове[55])
- Вільшанка
- Слюсареве
- Кам'яне
- Концеба
- Байбузівка
- Неділкове
- Струтинка
- Капустянка
- Білоусівка
- Дубки
- Полянецьке
- Глибочок
- Калинівка с-ще
- Квітка
- Острівка
…Весна свои зеленые знамена
Развесила — прохода просто нет.
Саврань — столица славного района.
Душа его — партийный комитет.(рос.)
1979
Площа 0,6 тис. км²
- Саврань
- Гетьманівка (15.02.1977 передано з Бакшанської сільради в підпорядкування Савранській селищній Раді[56])
- Ковбасова Поляна с-ще
- Осички
- Бакша
- Йосипівка
- Дубинове
- Вільшанка
- Слюсареве
- Кам'яне
- Концеба
- Байбузівка
- Неділкове
- Струтинка
- Білоусівка
- Дубки
- Капустянка
- Полянецьке
1987
Територія 0,6 тис. км²
- Саврань
- Бакша
- Йосипівка
- Дубинове
- Слюсареве
- Кам'яне
- Концеба
- Байбузівка (з 1997 р. Байбузівська сільська рада[62])
- Неділкове
- Струтинка
- Білоусівка
- Дубки
- Капустянка (з 1997 р. утворена Капустянська сільрада[62]; з 2003 р. підпорядковані села Білоусівка та Дубки[62])
- Осички (на підставі рішення Одеського облвиконкому від 18.09.1984 р. № 476 відновлена діяльність Осичківської сільської ради[63])
- Полянецьке
- Глибочок
- Квітка
- Острівка
Remove ads
Джерела
-
Список волостей УССР : Приложение к схематической административной карте Украины, изданной ЦСУ Украины [20 верст в 1 дюйме] : по данным на 15.XI.1921 / Центральное статистическое управление. — Х. : Типография Командующего всеми вооруженными силами Украины, 1921. — С. 18. — 32 с.(рос.)
Губернии, уезды и волости УССР : по данным к 15 ноября 1921 года [НКВД и НКПС] : приложение к 40-верстной карте Укр. Соц. Совет. Респ. / Центральное статистическое управление. — Х. : Изд. Комиссариата внутр. дел, [1921]. — С. 18. — 31 с.(рос.)
-
Административно-территориальное деление Украины : По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии от 7 марта 1923 г. / Народный комиссариат внутренних дел. — Х. : Издание Наркомвнудел УССР, 1923. — С. 24, 83. — 132 с., [1] л. карты.(рос.)
Округа и районы УССР : утверждено Президиумом ВУЦИК в заседании от 7.III.1923. — [Харьков] : Изд. Наркомвнудел УССР, 1923. — С. 24, 83. — 14 с.(рос.)
- Одесская губерния / Одесский губисполком. — О. : 1-я гос. типогр. им. К. Маркса, 1924. — Административное описание [1923]. — ХХVIII, 172 с., [1] л. к.: табл.
-
Адміністративно-територіальний поділ УСРР при 3-ступневій системі врядування : за даними на 1.X.1925 / Центральна Адміністраційно-Територіяльна Комісія при ВУЦВК. — Х. : Друкарня ВУЦВК «Червоний Друк», 1925. — С. 60. — 110 [1] с., [1] арк. карт.
Округа и районы УССР : [Админтерделение при трехстепенной системе управления]. — Харьков : Изд. Наркомвнудел УССР, 1925. — С. 60. — 26 с.(рос.)
- Матеріали до опису округ УСРР: Першомайська округа. — Х. : Друкарня ВУЦВК «Червоний Друк», 1926. — 58 с.
- Список залюднених місць УСРР : за даними райвиконкомів. — Х. : Радянське село, 1928. — Т. 2. — 560–1033, 41 с.
- Административно-территориальное деление Союза ССР (на нач. 1929 года) и Список важнейших населенных пунктов:
С хронолог. перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г / [Сост. С. М. Гурвич; Ред. Н. А. Коковин]. — 8-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1929. — 320 с.(рос.) - Нові адміністративні райони УСРР : Статистичний довідник / Економ.-стат. сектор Держпляну УСРР. За ред. М. О. Авдієнка. — Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — С. XXVIII, 8, 26, 46, 66, 84, 102, 120, 133, 148, 166, 178, 194, 212, 224, 233, 248, 263, 291. — XXX, 292 с.
- Україна та її нові адміністративні райони : кишеньковий статистичний довідник. — Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — С. 140–143. — 184 с.
- Адміністративно-територіальний поділ УСРР : за станом на 1.XII.1933 : офіц. вид. / ЦАТК при Президії ВУЦВК. [За ред. Г. К. Фартушного]. — Х. : Вид-во ВУЦВК «Радянське будівництво і право», 1933. — С. 110–111. — 176 с.
- Довідник адмінтерподілу УСРР : за станом на 15.XII.1935 / За ред. Г. К. Фартушного. — К. : Вид-во ЦВК УСРР «Радянське будівництво і право», 1936. — С. 147, 195. — 228 с.
- Райони УСРР : Статистичний довідник / Управління народногосподарського обліку УСРР. За ред. О. М. Асаткіна. — К. : Вид-во «Народне господарство та облік», 1936. — Т. 1. — 1245 с.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387–388.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1956 року) / Верховна Рада УРСР [препринт]. — [б. м.], 1956. — 402 с. // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 465. (resource.history.org.uaPDF (444 MB))
- УССР. Районно-административный справочник. — К., 1957.(рос.)
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 148.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 46–48.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 116–118.(рос.)
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 липня 1965 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1965. — С. 150–159 (154, 157). (посилання [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] → Яндекс.Диск)
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. I. — С. 317–318.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — 632 с.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — С. 335.
- Украинская ССР: Административно-территориальное деление (на 1 января 1979 года) / В. И. Кирненко (ред. коллегия). — К. : Гл. ред. Укр. Сов. энциклопедии, 1979. — С. 227.(рос.)
- Одеська область: адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1984 р.). Довідник / Виконком Одеської обл. Ради народних депутатів; П. Ф. Руденко (відп.), П. П. Гонта, С. І. Антінескул, В. А. Алтухов (упорядники). — Одеса : Маяк, 1984. — 120 с.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1987 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), П. М. Гринюк (упорядник). — К. : Гол. ред. Укр. Рад. енциклопедії, 1987. — С. 212.
- Адміністративно-територіальний устрій України : довідник / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Держ. картографо-геодез. фонд України» [ДП «Укркартгеофонд»], 2005. — С. 424–425. — 800 с.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 258. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
- http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/dov/oms15.pdf [Архівовано 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmistod.html [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads