Актобе (футбольний клуб)

«Актобе́» (каз. Ақтөбе) — казахстанський футбольний клуб з однойменного міста. Клуб 5-разовий чемпіон Казахстану, володар Кубку Казахстану та тричі вигравав Суперкубок країни. Домашня арена — Центральний стадіон імені Кобланди-Батира, було відкрито 1975 року, вміщує 12 800 глядачів. Основним фанатським рухом є організація «13-й сектор».^[1]

«Актобе»

Повна назва	Футбольний клуб «Актобе»
Засновано	1967
Населений пункт	Актобе,  Казахстан
Стадіон	«Центральний», Актобе
Вміщує	13 500
Президент	Сагат Енсегенули
Головний тренер	Дмитро Парфьонов
Ліга	Прем'єр-ліга Казахстану
2024	3 місце
Домашня Виїзна

Історія

Попередні назви

• «Актюбінець» (1967—1995)
• «Актобемунай» (1996)
• «Актобе» (1997)
• «Актобе-Ленто» (2000—2004)
• «Актобе» (з 2005)

СРСР

Офіційна історія «Актобе» починається в 1967 року, коли команді «Актюбінець» був наданий статус команди майстрів. Створена команда грала в нижчих дивізіонах чемпіонату СРСР три сезони, після чого ще на сім років зникає з виду. Всього «Актюбінець» брав участь у чемпіонатах СРСР 19 раз за 24 роки (1967—1969 — клас «Б»; 1976—1991 рр. — 2 ліга).

У чемпіонатах СРСР команда двічі домоглася перемог у своїй зоні Другої ліги. Перший успіх прийшов у 1981 році, коли «Актюбінець» вперше в історії став чемпіоном сьомої зони Другої ліги, але до цього двічі посідав третє місце в 1979 і 1980 роках. Команда здобула 24 перемоги при 4 нічиїх та 4 поразках, випередивши на три очки карагандинський «Шахтар», але здобути путівку в Першу лігу у фінальному турнірі другої ліги актюбінський клуб не зміг.

Наступний локальний успіх прийшов до клубу через 10 років. У рік останнього розіграшу чемпіонату СРСР «Актюбінець» став найкращим у восьмій республіканській зоні другої ліги.

У чемпіонатах СРСР «Актюбінець» зіграв в 698 матчів, в яких здобув 300 перемог, 130 нічиїх та 268 поразок, різниця м'ячів 842–733. Першу перемогу в іграх чемпіонату СРСР «Актюбінець» здобув 2 травня 1976 року на полі Центрального стадіону над ферганським «Нафтовиком» (1:0), гол забив Володимир Коробков. Перший хет-трик (три голи, в одній грі) актюбінців у другій лізі було зафіксовано 4 вересня 1976 року в Актюбінську у зустрічі з чімкентським «Металургом» (4:2). У цій зустрічі відзначився Володимир Прошин, що змусив воротаря гостей тричі виймати м'яч з сітки своїх воріт.

Найгірше місце «Актюбінца» — 21 (1969). Найбільша перемога — 10:0 (Булат, Теміртау, 1990). Найбільші поразки — 0:5 («Схід-Алтин», Усть-Каменогорськ, 1983) і 1:6 («Нафтовик», Фергана, 1976; «Схід-Алтин», Усть-Каменогорськ, 1982). В активі «Актюбінця» два міжнародних матчі зі збірними В'єтнаму — 3:2 (1980 р.) і Лаосу — 6:2 (1981 р.).

Казахстан

Розвал Радянського Союзу допоміг команді піднятись відразу на кілька дивізіонів вгору, опинившись з четвертого за рівнем дивізіону чемпіонату СРСР відразу у Вищій лізі Казахстану.

У чемпіонатах Казахстану 1992–1997 років займала місця з 9 по 14. Єдиним локальним успіхом став 1994 рік, в якому команда посіла 4 місце в національній першості та вийшла у фінал Кубка країни. У фіналі на центральному стадіоні міста Алмати у присутності однієї тисячі глядачів «Актюбінець» зустрічався з усть-каменогорським «Сходом» та поступився з рахунком 0:1.

У середині 1990-х в Казахстані почалися масові акції з відновлення колишніх назв міст. Торкнулася ця доля і Актюбінська, якому було повернуто історичну назву — Актобе, відповідно 1996 року і назва клубу «Актюбінець» була замінена «Актобемунай». Втім, під цією назвою команда провела лише один сезон, після чого змінила її на назву міста — «Актобе».

1997 року після скорочення кількості команд у вищій лізі, «Актобе» вилетів в першу лігу. 2000 року вже під назвою «Актобе-Ленто» команда виграла Першу лігу чемпіонату Казахстану, що дозволило їй повернутися в Прем'єр-лігу. В 2001 році, зайнявши в першому після повернення сезоні 8-е місце, в наступних трьох сезонах (2002–2004) команда впритул наблизилася до лідерів казахського футболу, займаючи 4—5 місця. У наступному сезоні команда втратила приставку та знову стала «Актобе».

2005 рік став найуспішнішим для команди в історії, який в перший раз в історії клубу завоював звання чемпіона Казахстану, обійшовши костанайський «Тобол». Ця перемога принесла клубу можливість взяти участь в 14-му розіграші Кубку чемпіонів Співдружності (2006). Суперниками команди стали латвійський «Металург» (Лієпая), таджицький «Вахш» (Курган-Тюбе) і азербайджанський «Нефтчі» (Баку). «Актобе» завершив турнір на стадії групового етапу, не зумівши вийти з групи.

Автобус «Актобе». 2007 рік

Крім участі в Кубку чемпіонів Співдружності «Актобе», завдяки перемозі в чемпіонаті, отримав путівку у перший кваліфікаційний раунд Ліги чемпіонів 2006/07 . Першим суперником команди знову став «Металург» з Лієпаї. За сумою двох матчів — 1:2 «Актобе» поступився.

В чемпіонаті Казахстану 2006 року «Актобе» посів друге місце, відставши від свого принципового столичного суперника «Астани» на 4 очки. В Кубку Казахстану команда виступила невдало, вилетівши вже на стадії 1/8 фіналу після поразки від скромного «Есиль-Богатиря» з рахунком 0:1 у додатковий час. Тим не менш, команда отримала право брати участь у Кубку чемпіонів Співдружності 2007 після відмови від участі чемпіона країни «Астани». Але на турнірі також, не зумівши подолати бар'єр групового етапу, команда покинула розіграш. Проте, друге місце в чемпіонаті дозволило «Актобе» вийти в Кубок УЄФА 2007/08, де казахстанський клуб здобув свою першу перемогу в єврокубках, обігравши вдома австрійський «Маттерсбург» з рахунком 1:0, але у повторній грі казахи програли і вилетіли з турніру.

Логотип клубу у 2005—2009 роках

2007 року «Актобе» під керівництвом нового наставника — Володимира Муханова виграла чемпіонат вдруге у своїй історії і знову потрапили до Ліги чемпіонів (2008/09), але вкотре жодного раунду пройти не зуміли. В Лізі чемпіонів 2008/09 кривдником команди став молдавський «Шериф». Підсумок за сумою двох зустрічей 1:4. У розіграші Кубка Співдружності 2008 «Актобе» здобувши дві перемоги та зазнавши однієї поразки, втретє не зумів подолати груповий етап турніру.

2008 рік став найбільш вдалим для клубу — «Актобе» став першим і поки єдиним клубом в історії казахстанського футболу, якому вдалося виграти за сезон всі три титули — Кубок, Суперкубок та золоті медалі чемпіонату країни. У листопаді 2008 року до фінішу чемпіонату підійшли з однаковою кількістю набраних очок в активі дві найсильніші команди Казахстану — «Актобе» та «Тобол». У результаті для виявлення чемпіона знадобився «золотий матч». Чемпіон був виявлений в серії післяматчевих пенальті, загальний рахунок 5:3 на користь Актюбінської команди. Вперше в історії казахстанського футболу в січні 2009 року в Москві «Актобе» став фіналістом Кубка чемпіонів Співдружності, у фіналі поступившись молдавському «Шерифу» в серії післяматчевих пенальті. Раніше в плей-оф виходили лише семипалатинський «Елімай» (1996) і алматинский «Кайрат» (2005), але виступ цих команд закінчувалося у чвертьфіналах.

Завдяки третьому чемпіонству «Актобе» взяв участь у Лізі чемпіонів розіграшу 2009/2010. Цей турнір команда почала з 2-го кваліфікаційного раунду, де його суперником став чемпіон Ісландії «Гапнарфйордур». «Актобе» здобув дві переконливі перемоги (в гостях 4:0 і вдома 2:0) і вперше в своїй історії зміг пройти до наступного раунду, а також увійшов до ТОП-350 клубного рейтингу Міжнародної федерації футбольної історії та статистики IFFHS. В наступному раунді суперником став ізраїльський клуб «Маккабі» з міста Хайфи. За сумою двох зустрічей «Актобе» не зміг пробитися в наступний. Ізраїльський клуб пройшов далі (вдома 0:0 і в гостях 4:3), відправивши казахстанський клуб до раунду плей-оф Ліги Європи 2009/2010, де суперником «Актобе» став фіналіст попереднього Кубка УЄФА німецький «Вердер». У першому матчі раунду плей-оф «Актобе» програв 6:3, а в другому домашньому — 0:2.

2009 року «Актобе», обігравши у перенесеному матчі 18 туру чемпіонату Казахстану костанайський «Тобол» зі рахунком 5:2, став втретє поспіль чемпіоном Казахстану і в четвертий раз у своїй історії. Крім того, «Актобе» став першим клубом, який виграв чемпіонський титул тричі поспіль у чемпіонаті країни. Проте в Кубку Казахстану чемпіон країни вибував ще на стадії чвертьфіналу, поступившись у двоматчовому протистоянні карагандинському «Шахтарю». Проте в розіграші Суперкубка Казахстану 2010 «Актобе» здобув впевнену перемогу над «Атирау» і рік поспіль вийшов у фінал Кубка чемпіонів Співдружності (2010), де програв молодіжному складу казанського «Рубіна», з рахунком 5:2. Крім того завдяки перемозі в чемпіонаті «Актобе» вчетверте отримав право стартувати у Лізі чемпіонів. У другому відбірковому раунді «Актобе» протистояв грузинський чемпіон «Олімпі» (Руставі). Перший домашній матч завершився перемогою актюбінців з рахунком 2:0. У гостьовому матчі «Актобе» зігравши внічию 1:1, пройшов далі. У третьому кваліфікаційному раунді суперником став ізраїльський «Хапоель» (Тель-Авів). У підсумку «Хапоель» здобув перемогу за сумою двох матчів з рахунком 3:2. У раунді плей-оф Ліги Європи «Актобе» поступився нідерландському АЗ.

У сезоні 2010 року підопічні Володимира Муханова поступилися чемпіонством костанайському «Тоболу», після чого клуб втратив лідерство в чемпіонаті, двічі поспіль стаючи третім.

Досягнення

Прем'єр-ліга Казахстану:

• Чемпіон (5): 2005, 2007, 2008, 2009, 2013
• Срібний призер (4): 2006, 2010, 2014, 2022
• Бронзовий призер (3): 2011, 2012, 2015

Кубок Казахстану:

• Володар (2): 2008, 2024

Суперкубок Казахстану:

• Володар (3): 2008, 2010, 2014

Кубок чемпіонів Співдружності країн СНД і Балтії

• Фіналіст (2): 2009, 2010

Статистика

Чемпіонат

Докладніше: Список сезонів ФК «Актобе»

Єврокубки

Сезон	Змагання	Раунд	Країна	Клуб	Вдома	На виїзді	Підсумок
2006/07	Ліга чемпіонів УЄФА	1Q	Латвія	«Металургс» (Лієпая)	1-1	0-1	1-2
2007/08	Кубок УЄФА	1Q	Австрія	«Маттерсбург»	1-0	2-4	3-4
2008/09	Ліга чемпіонів УЄФА	1Q	Молдова	«Шериф» (Тирасполь)	1-0	0-4	1-4
2009/10	Ліга чемпіонів УЄФА	2Q	Ісландія	«Гапнарфйордур»	2-0	4-0	6-0
		3Q	Ізраїль	«Маккабі» (Хайфа)	0-0	3-4	3-4
2009/10	Ліга Європи УЄФА	play-off	Німеччина	«Вердер» (Бремен)	0-2	3-6	3-8
2010/11	Ліга чемпіонів УЄФА	2Q	Грузія	«Олімпі» (Руставі)	2-0	1-1	3-1
		3Q	Ізраїль	«Хапоель» (Тель-Авів)	1-0	1-3	2-3
2010/11	Ліга Європи УЄФА	play-off	Нідерланди	АЗ (Алкмар)	2-1	0-2	2-3
2011/12	Ліга Європи УЄФА	2Q	Угорщина	«Кечкемет»	0-0	1-1	1-1
		3Q	Росія	«Аланія» (Владикавказ)	1-1	1-1	2-2 (п. 2-4)
2012/13	Ліга Європи УЄФА	1Q	Грузія	«Торпедо» (Кутаїсі)	1-0	1-1	2-1
		2Q	Молдова	«Мілсамі»	3-0	2-4	5-4
		3Q	Бельгія	«Генк»	1-2	1-2	2-4
2013/14	Ліга Європи УЄФА	1Q	Вірменія	«Гандзасар»	2-1	2-1	4-2
		2Q	Норвегія	«Годд»	2-0	0-1	2-1
		3Q	Ісландія	«Брейдаблік»	1-0	0-1	1-1 (п. 2-1)
		play-off	Україна	«Динамо» (Київ)	2-3	1-5	3-8

Склад

Станом на липень 2013

№ Поз. Нац. Гравець 3 ЗХ Олексій Мулдаров 4 ПЗ Андрій Харабара 5 ЗХ Петро Бадло (капітан) 7 ЗХ Дмитро Мірошниченко 8 НП Сергій Давидов 10 ПЗ Марат Хайруллін 12 ЗХ Алішер Ажимов 13 ПЗ Євген Дяденко 14 НП Сергій Грідін 16 ЗХ Роберт Азурманян 17 ПЗ Аскат Тагіберген 19 НП Сергій Лисенков

№ Поз. Нац. Гравець 20 ЗХ Еміль Кенжісарієв 22 ЗХ Санат Шалекенов 23 ЗХ Темірлан Єрланов 31 ЗХ Адільхан Танжариков 34 ВР Жасур Нарзікулов 35 ВР Станіслав Павлов 39 ПЗ Сергій Ковальчук 50 НП Олександр Гейнріх 55 ВР Андрій Сидельников 80 ПЗ Тимур Кападзе 88 ПЗ Олександр Вольф 89 ЗХ Алдан Балтаєв 95 НП Абат Аїмбетов

Відомі футболісти

• Геннадій Шапкін
• Вагіф Кулієв
• Андрій Михальчук
• Валерій Шушляков
• Олександр Жидков
• Ігор Кріушенко
• Федір Гаглоєв
• Андрій Карпович
• Андрій Мірошниченко
• Самат Смаков
• Мурат Тлешев
• Дмитро Огай
• Еміль Кенжісарієв
• Костянтин Головськой
• Олексій Косолапов
• Андрій Сидельников
• Олексій Мулдаров
• Ігор Аксьонов
• Марат Хайруллін
• Андрій Пахтусов
• Андрій Румянцев
• Сергій Струков
• Тимур Кападзе
• Олександр Гейнріх
• Марат Бікмаєв
• Джафар Ірісметов
• / Петро Бадло
• Кривенцов Валерій
• Сергій Беженар
• Андрій Лаврик
• Сергій Рогачов
• Сергій Ковальчук
• Арунас Клімавічус
• Дарко Малетич
• Зоран Костич
• Тіті Ессомба
• Малік Мане
• Лукаш Баєр
• Роберт Арзуманян

Тренери

• Б. Романовський
• Є. Валицький
• Ю. Хакімов
• В. Кисельов
• Валерій Круглихін (?-1984, 1 пол.)
• Р. О. Анторян (1984, 2-я пів. — 1985, 1-я пів.)
• Б. С. Єгоров (1985, 1-я пів. — 1986)
• В. Коробков (1987–1989, до серпня)
• В. Г. Тищенко (1989, з серпня — 1990)
• В. Бабурін
• Н. Акчурін
• Володимир Нікітенко (1994–1995)
• Олександр Леменчук (1995–1997)
• Анатолій Побірський (1991,1999-2001)
• Володимир Лінчевський (2001, з липня — 2002)
• Вахід Масудов (2003, до червня)
• в.о. Андрій Мірошниченко (2003, червень-липень)
• Олександр Іщенко (2003, з липня)
• Равіль Рамазанов (2001, до липня; в.о. 2004, квітень-липень; 2005)
• Володимир Муханов (2006–2012)
• Володимир Нікітенко (2012-н.ч.)

Українські гравці

В 2003 році за команду виступали півзахисник Валерій Кривенцов та захисник Сергій Беженар.^[2]

У 2007-2014 році гравцем «Актобе» був захисник Петро Бадло.^[3]

У лютому 2014 року на правах вільного агента контракт з клубом підписав нападник Артем Мілевський.^[4][5]

У 2014-15 роках у клубі виступав нападник Олексій Антонов.^[6]

У 2014 році до "Актобе" приєднався нападник Ілля Михальов.^[7]

У 2021-22 році за команду виступали півзахисник Віталій Балашов^[8] та лівий вінгер Дмитро Коркішко.^[9]