Альберто Герчунофф

Альберто Герчунофф (ісп. Alberto Gerchunoff; 1 січня 1883(18830101), Проскурів, Подільська губернія, Російська імперія — 2 березня 1950, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський письменник, журналіст, сценарист, один із організаторів аргентинської Єврейської спільноти.^[2]

Альберто Герчунофф
ісп. Alberto Gerchunoff
Народився	1 січня 1883(1883-01-01) Проскурів, Подільська губернія, Російська імперія
Помер	2 березня 1950(1950-03-02) (67 років) Буенос-Айрес, Аргентина
Громадянство	Аргентина
Діяльність	письменник, журналіст і сценарист
Заклад	Ла Насьйон
Знання мов	іспанська[1] і їдиш
Мова творів	іспанська, їдиш
Magnum opus	The Jewish Gauchosd
Нагороди	Почесна премія Союзу письменників Аргентиниd (1952)
Альберто Герчунофф у Вікісховищі

На фото А. Герчунофф сидить у центрі

Кадр з фільму «Єврейські гаучо в Пампасах»

Життєпис

Народився в Проскурові Подільської губернії. Його родина в 1889 році емігрувала в «столицю» єврейських сільськогогосподарських поселень в Аргентині — місто-колонію Мойсесвілль в провінції Санта-Фе, засноване 23 жовтня 1889 року вихідцями з Російської імперії^[3].

Його батько трагічно загинув — його було вбито гаучо 12 лютого 1891 року. Через декілька місяців сім'я переїхала в колонію Рахіль (ісп. Rajil), засновану філантропом, австрійським бароном Морісом де Гіршем, як укриття для євреїв, що втікали від погромів у Європі. Пізніше Альберто переїхав до Буенос-Айреса^[3].

А. Герчунофф працював в основному як журналіст передової газети Аргентини «Ла Насьйон» (ісп. La Nación), також він є автором багатьох відомих романів і книг про життя євреїв в Латинській Америці, серед них, «Єврейські гаучо в Пампасах» (ISBN 0-8263-1767-7), яку екранізував в 1975 році Хуан Хосе Хусід^[3][4].

Спілка письменників Аргентини нагородила Альберто Герчунофф почесною премією, але вже у 1952 році, за два роки по його смерті.

Спершу Альберто Герчунофф був прихильником асиміляції євреїв Аргентини, проте з приходом Гітлера до влади змінив свою думку і виступав за створення держави Ізраїль перед Організацією Об’єднаних Націй у 1947 році.

Альберто спільно з Вільгельмом Райхом, учнем Зигмунда Фройда, американським психоаналітиком австрійського походження, працював над версією його теорії Оргон, що розроблялась з метою зберегти основу єврейських культурних спогадів, багато з яких були зібрані Альберто у вигляді усних історій та опубліковані ним у 1948 році в одній з його друкованих збірок.^[2]

Дивись також

• Єврейське колонізаційне товариство
• Історія євреїв в Україні

Література

• Jaroslasky, S. (1957). Alberto Gerchunoff: Vida y Obra, Bibliografía-Antología.
• Kantor, M. (1960). Sobre la obra y el anecdotario de Alberto Gerchunoff.
• Aizenberg, E. (2000). Parricide on the Pampa? A New Study and Translation of Alberto Gerchunoff's Los gauchos judíos. ISBN 3-89354-121-7.
• Aizenberg, E. (2002). Books and Bombs in Buenos Aires. Borges, Gerchunoff and Argentine-Jewish Writing.