Альбрехт Унзельд

Альбрехт Отто Йоганнес Унзельд (нім. Albrecht Otto Johannes Unsöld; 20 квітня 1905(19050420) — 23 вересня 1995) — німецький астроном.

Альбрехт Унзельд
нім. Albrecht Unsöld
Народився	20 квітня 1905(1905-04-20)[1][2][…]  Bolheimd, Гербрехтінген, Хайденхайм, Штутгарт, Баден-Вюртемберг
Помер	23 вересня 1995(1995-09-23)[1][2][…] (90 років)
Місце проживання	Кіль
Країна	Німеччина
Діяльність	фізик, астроном, астрофізик, викладач університету
Alma mater	Тюбінгенський університет Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана[3]
Заклад	Кільський університет
Посада	професор
Науковий керівник	Арнольд Зоммерфельд
Аспіранти, докторанти	Karl-Heinz Böhmd[3] Volker Weidemannd[4] Еріка Бем-Фітензе[4] Gerhard Travingd[4] Kurt Hungerd[4] Bodo Baschekd[4] Wilhelm H. Kegeld[4] Hartmut Holwegerd[4] Dieter Reimersd[4]
Членство	Леопольдина Баварська академія наук Німецьке астрономічне товариство AMV Stochdorphia Tübingend Геттінгенська академія наук
Нагороди	Медаль Котеніуса (1973) медаль Кетрін Брюс (1956)
Альбрехт Унзельд у Вікісховищі

Наукова біографія

Народився в Больгаймі. Освіту здобув у Тюбінгенському і Мюнхенському університетах, вчився у фізика Арнольда Зоммерфельда. У 1929 — професор фізики і астрофізики Мюнхенського університету, в 1930—1932 — професор Гамбурзького університету. З 1932 — професор теоретичної фізики, директор Астрономічного інституту та обсерваторії Кільського університету.

Основні наукові праці присвячені теорії зоряних атмосфер. У 1927 почав займатися теорією утворення ліній поглинання в спектрах зірок, досліджував вплив різних розширюваних механізмів на форму та інтенсивність ліній поглинання. У 1930 показав, що іонізація водню повинна сильно впливати на стабільність сонячної атмосфери. Знайшов, що в її глибоких шарах, де водень частково іонізований, мають розвиватися конвективні рухи, якими може пояснюватися спостережувана грануляція на поверхні, а також деякі явища сонячної активності. У 1932 розробив метод вагової функції для розрахунку інтенсивностей слабких фраунгоферових ліній і крил сильних ліній. Розрахував таблиці, що описують будову атмосфер Сонця і червоних гігантів. Розглянув теоретичні проблеми, пов'язані з дослідженням хімічного складу атмосфер Сонця і зірок, визначив вміст хімічних елементів в сонячній атмосфері та протуберанцях, вперше отримав надійні оцінки вмісту елементів в атмосфері гарячої зірки (τ Скорпіона). Виконав ряд робіт з радіоастрономії.

Автор фундаментальної монографії «Фізика зоряних атмосфер» (1-е вид. 1938, 2-е вид. 1955, рос. пер. 1949).

Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1956), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1957).

Астероїд 2842 Унзельд названий на його честь.

Публікації

• Albrecht Unsöld Physik der Sternatmosphären mit besonderer Berücksichtigung der Sonne (Springer, 1955, 1968, and 1982)
  • Унзольд А. Физика звездных атмосфер. Перевод с английского. — Москва: Издательство иностранной литературы, 1949
• Albrecht Unsöld Max Planck (Hirt, 1958)
• Albrecht Unsöld Über die mittleren Zustandsgrössen und Spektren der Sternatmosphären in Abhängigkeit von ihrem Wasserstoff- und Heliumgehalt (Vandenhoeck & Ruprecht, 1958)
• Albrecht Unsöld Der neue Kosmos (Springer, 1967 and 1981)
  • Albrecht Unsöld The New Cosmos (Longmans, 1969)
• Albrecht Unsöld Sterne und Menschen: Aufsätze u. Voträge (Springer, 1972)
• Albrecht Unsöld Evolution kosmischer, biologischer und geistiger Strukturen (Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft, 1981 and 1983)
• Albrecht Unsöld und Bodo Baschek Der neue Kosmos. Einführung in die Astronomie und Astrophysik (Springer-Verlag GmbH, 1991, 2001, and 2004)
  • Albrecht Unsöld und Bodo Baschek The New Cosmos (Heidelberg Science Library) (Springer-Verlag GmbH, 1991)
  • Albrecht Unsöld, Bodo Baschek, W.D. Brewer (Translator) The New Cosmos: An Introduction to Astronomy and Astrophysics (Springer, 5th Edition, 2005) ISBN 978-3-540-67877-9