Зубен Ельгенубі

Зубен Ельгенубі^[12], також Кіффа Австраліс^[12] (α Терезів, α Lib) — кратна система в сузір'ї Терезів.

Зубен Ельгенубі

Розташування α Терезів (обведено)
Спостережувані дані Епоха J2000.0      Рівнодення J2000.0
Сузір'я	Терези
α1 Lib
Пряме піднесення	14г 50х 41.18097с[1]
Схилення	-15° 59′ 50.0482″[1]
Видима величина (V)	+5.153[2]
α2 Lib
Пряме піднесення	14г 50х 52.71309с[1]
Схилення	-16° 02′ 30.3955″[1]
Видима величина (V)	+2.741[2]
Характеристики
α1 Lib
Спектральний клас	F3 V[3]
U−B Показник кольору	−0.02[4]
B−V Показник кольору	+0.39[4]
α2 Lib
Спектральний клас	kA2hA5mA4 IV-V[5]
U−B Показник кольору	+0.10[4]
B−V Показник кольору	+0.15[4]
Астрометрія
α1 Lib
Променева швидкість (Rv)	−23.47[6] км/с
Власний рух (μ)	RA: −136.27[1] мас/р Dec.: −59.04[1] мас/р
Паралакс (π)	43.52 ± 0.43[1] мас
Відстань	74.9 ± 0.7 св. р. (23 ± 0.2 пк)
Абсолютна величина (MV)	+3.35[7]
α2 Lib
Власний рух (μ)	RA: −105.68[1] мас/р Dec.: −68.40[1] мас/р
Паралакс (π)	43.03 ± 0.19[1] мас
Відстань	75.8 ± 0.3 св. р. (23.2 ± 0.1 пк)
Орбіта[6]
Період (P)	70.34 days
Велика піввісь (a)	0.51 au
Ексцентриситет (e)	0.41
Напів-амплітуда (K2) (вторинна)	43.1 км/с
Деталі
α1 Lib
Маса	1.4–1.5/0.5–0.6[8] M☉
Гравітація на поверхні (log g)	4.25[5] СГС
Температура	6,653[7] K
Металічність [Fe/H]	−0.07[7] dex
Швидкість обертання (v sin i)	5.95[9] км/с
Вік	1,1+0,6 −0,8[7] млрд. р.
Інші позначення
Zubenelgenubi, Kiffa Australis, Lanx Australis, α Lib.
α1 Lib: 8 Librae, BD−15 3965, FK5 1387, HD 130819, HIP 72603, HR 5530, SAO 158836.[10]
α2 Lib: 9 Librae, BD−15 3966, FK5 548, HD 130841, HIP 72622, HR 5531, SAO 158840.[11]
Посилання на бази даних
SIMBAD	α Lib
	α1 Lib
	α2 Lib

Походження назв:

• Зубен Ельгенубі від араб. الزبن الجنوبي (al-zuban al-janūbiyy) що означає «південна клешня»^[13], оскільки сузір'я Терезів вважалося «клешнями» Скорпіона (відповідно північна клешня — β Терезів)^[14];
• Кіффа Австраліс (Kiffa Australis) від латинського «південна чаша» (Терезів).

Зубен Ельгенубі — друга за яскравістю зоря сузір'я Терезів. Уже в бінокль добре видно, що головна гаряча блакитна зоря 2,75^m на великій відстані (5 мінут дуги) має жовтуватий супутник 5,15^m зоряної величини. Обидві зорі мають подібні власні рухи, але величезна відстань між компонентами змушує все ж сумніватися у фізичному зв'язку цих зір.

Компоненти системи розташовані один від одного на відстані принаймні 5500 а. о., що майже в 140 разів більше, ніж відстань від Сонця до Плутона, (можливо дистанція ще більша, тому що точна відстань не відома). Період обертання, якщо вони гравітаційно пов'язані, становить понад 200 000 років. Від α², α¹ була б видимою як яскрава зоря зоряної величини −10^m, тобто у 100 разів яскравіша, ніж Венера в нашому небі. Від α¹, α² була б в 10 разів яскравішою і світила б як повний Місяць.

Яскравіша α² сама є подвійною зорею. Одна із зір на 45 % яскравіша, ніж інша. Вони відокремлені одна від одної менш, ніж на соту частину кутової секунди, що становить лише кілька десятих астрономічної одиниці, і порівнянне з відстанню між Сонцем та Меркурієм. Навіть від α¹ вони були б нерозрізненні людським оком. Є деякі свідчення, що ця потрійна система належить до рухомої групи зір Кастора, до якої також належать Кастор, Вега і Фомальгаут.

Зубен Ельгенубі розташована близько до екліптики, тому може покриватися Місяцем, і дуже рідко — планетами. Найближче планетне покриття Меркурієм відбудеться 10 листопада 2052 року^[15]. Обидва компоненти затьмарюються Сонцем приблизно від 7—9 листопада.