Гольшанський Андрій Іванович

Андрій Гольшанський — старший син зрущеного литовського князя, намісника київського Івана Ольгимонтовича від Агрипини Святославни, смоленської князівни.

Гольшанський Андрій Іванович
Помер	в 1410-их
Рід	Гольшанські
Батько	Іван Ольгимонтович
Матір	Агрипина Святославна
Дружина	Олександра Дмитрівна Друцька
Діти	3 дочки
Київський намісник
Попередник	Юрій Гедигольд
Наступник	Михайло Гольшанський

Життєпис

Першу згадку о нім історики добачають у повідомленні німецького хроніста Віганда Марбурзького^[ru] про те, що якийсь «ducem Andream» супроводжував зимою 1389–90 року І. Гольшанського на перетракціях із тевтонським магістром. Коли це дійсно так, то родитись Андрій мусів близько 1370^[a]. Посполу з вітцем й братом Семеном він же посвідчив віленсько-радомську унію (18 січня 1401)^[2][3][4].

У Веґеберіхтах^[en], зладжених на підставі донесень прусських вивідників останньої чверті XIV століття, нобіля під 1385 р. зазначено як посідача дворів Ів'є (Ywie, ouch Andrusken hoff) та Гольшани (Goltschan, Andrusken hoff) подля 91-го маршруту хрестоносців, однак згідно із 97-м — описаним, імовірно, дещо пізніше — Гольшани являлись власністю діда Ольгимонта^[5][6][7].

Хроніка Биховця іменує Андрія Івановича князем в'язинським^[b] (од імені розташованого біля Гольшан села, бувшого центром його володінь^[10][11][8]), тоді як Ян Длугош, автор польських Анналів, — намісником київським. Опішня звістка підтверджується внесенням А. Гольшанського в перелік «князей наших великых» синодика Києво-Печерської лаври^[3]. Роками ж порядкування оного у колишнім престольнім граді литовський історик Лауринас Шедвідіс схильний лічити 1411–18 годи^[5].

Родина

З Олександрою Дмитрівною Друцькою прижив трійко доньок:

• Василіса — жінка кн. Івана Володимировича;
• Софія — четверта дружина польського короля Владислава ІІ Ягайла, засновника династії Ягеллонів. Матір Владислава III (нар. 1424) та Казимира IV (нар. 1427). Прикметно, що та ж Хроніка Биховця виводить її походження «z pokolenia ruskoho», себто православного^[3][c].
• Марія — дружина молдовського господаря Іллі І.

По його передчасній кончині діти трапили на виховання к вую, — Семену Друцькому.

Див. також

• Ямонт Толунтович
• Олександр Гольшанський

Завваги

1. Канд. іст. наук А. В. Кузьмін натомість припускає, що може йтися про Андрія Друцького^[be] або ж його родича, А. М. Одинцевича^[1].
2. В оригіналі — «в'язанський» (wiazański), що пізніше із подачі Теодора Нарбута було хибно потрактовано як в'яземський і у такому вигляді інколи подибується в літературі^[8]. Мацей Стрийковський, своєю чергою, помилково означив його ще і як князя друцького та родоначальника Острозьких й Заславських^[9].
3. Казимир, імовірно, отримав своє друге ім'я Андрій, під яким головно зринає в руських літописах, саме на честь діда^[12][13].