Антипов Анатолій Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Антипов.

Анатолій Олександрович Антипов (22 січня 1959, Павловський Посад, Московська область, СРСР — 29 листопада 2020) — радянський хокеїст, нападник. Переможець молодіжного чемпіонату світу. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.

Анатолій Антипов
Особові дані
Народження	22 січня 1959(1959-01-22)  Павловський Посад, СРСР
Смерть	29 листопада 2020(2020-11-29) (61 рік)
Зріст	176 см
Позиція	центральний нападник
Юнацькі клуби
	«Кристал» (Електросталь)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1977–1981 «Динамо» (Рига) 160 (35) 1981–1990 «Динамо» (Москва) 365 (128) 1990–1992 «Фельдкірх» 79 (53) 1992–1994 «Ратінген» 101 (30) 1994–1999 «Вільгельмсгафен» 232 (144)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1980–1990 СРСР 10 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2007–2008 «Динамо» (Москва) 2010–2011 «Динамо» (Твер) 2013–2017 «Динамо» (Балашиха)
Звання, нагороди
Звання	Майстер спорту СРСР міжнародного класу
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Спортивна кар'єра

Хокеєм почав займатися в рідному Павловському Посаді. В місті була своя команда майстрів, яка називалася «Текстильник» і виступала у класі «Б» і першості Московської області. На молодіжному чемпіонаті СРСР грав за «Кристал» з сусідньої Електросталі. На цьому турнірі його помітив Віктор Тихонов і запросив до ризького «Динамо». Спочатку молодий гравець виступав за друголіговий «Латвіяс Берзс» і молодіжний склад «Динамо». У цьому статусі перебував недовго, ветеран Олександр Клиншов поступив до вищої школи тренерів, і з'явилася вакансія в основному складі. Під керівництвом наступника Тихонова Евальда Грабовського^[pl] відіграв у чемпіонаті 1977/1978 32 матчі з 36-ти, відзначився трьома голами та результативною передачею. Всього за латвійську команду виступав чотири сезони, в останньому — його партнерами були Гельмут Балдеріс і Анатолій Ємельяненко.

1979 року став чемпіоном світу серед молодіжних команд. На турнірі грав в одній ланці з «армійцем» Володимиром Крутовим і «торпедівцем» В'ячеславом Р'яновим^[ru]. У складі національної команди дебютував 16 грудня наступного року. У рамках міжнародного турніру на призи газети «Известия» була здобута перемога над фінами (10:0). На турнірі зіграв ще два матчі проти команди Чехословаччини, у фіналі з його передачі Олександр Мальцев закинув переможну шайбу у ворота Карела Ланга^[en]. У грудні-січні збірна Радянського Союзу перебувала у Нідерландах, де провела серію матчів. Анатолій Антипов брав участь у чотирьох офіційних іграх проти збірної Нідерландів, відзначився двома закинутими шайбами^[1].

У сезоні 1980/1981 перейшов до московського «Динамо». У його складі ставав неодноразовим призером чемпіонатів, грав у фіналах Кубка СРСР і Кубка ліги. Восени 1982 року викликався до другої збірної на міжнародний турнір газети «Ленінградська правда», де його команда стала чемпіоном. 1983 року «динамівці» здобули перемогу у найстарішому міжнародному турнірі — Кубку Шпенглера. В сезоні 1989/1990 команда Антипова потіснила з першого місця «армійців», які перемогли у 13 турнірах поспіль. 1990 року вирішив продовжити кар'єру за кордоном, всього в чемпіонатах СРСР провів 525 матчів і закинув 163 шайби.

У 80-х роках збірна здебільшого комплектувалася з двох ланок ЦСКА, по одній — московських «Динамо», «Спартака» і горківського «Торпедо». Тому вдруге до національної збірної отримав виклик через дев'ять років. У цей час команда готувалася до чемпіонату світу 1990 року, у трійці з Юрієм Леоновим і Олегом Знарком грав проти команд Фінляндії і Швеції.

У 90-х захищав кольори австрійського «Фельдкірха», німецьких «Ратінгена» і «Вільгельмсгафена» (друга-третя бундесліга).

Тренерську діяльність розпочав у московському «Динамо», у грудні 2006 року очолював клуб. Далі працював з командами Молодіжної хокейної ліги або Вищої хокейної ліги.

Досягнення

• Чемпіон світу серед молоді (1): 1979
• Чемпіон СРСР (1): 1990
• Другий призер (3): 1985, 1986, 1987
• Третій призер (3): 1982, 1983, 1988
• Фіналіст Кубка СРСР (1): 1988
• Фіналіст Кубка ліги (1): 1989

Статистика

Статистика виступів у лігових матчах:

Сезон	Клуб	Ліга	І	Г	П	О	ШХ
1977/78	«Динамо» (Рига)	Д1	32	3	1	4	18
1978/79	«Динамо» (Рига)	Д1	36	6	3	9	24
1979/80	«Динамо» (Рига)	Д1	43	6	9	15	27
1980/81	«Динамо» (Рига)	Д1	49	20	13	33	38
1981/82	«Динамо» (Москва)	Д1	44	21	13	34	58
1982/83	«Динамо» (Москва)	Д1	35	9	5	14	20
1983/84	«Динамо» (Москва)	Д1	40	15	5	20	32
1984/85	«Динамо» (Москва)	Д1	29	4	15	19	16
1985/86	«Динамо» (Москва)	Д1	40	19	13	32	26
1986/87	«Динамо» (Москва)	Д1	38	13	6	19	20
1987/88	«Динамо» (Москва)	Д1	49	18	18	36	34
1988/89	«Динамо» (Москва)	Д1	44	15	16	31	31
1989/90	«Динамо» (Москва)	Д1	46	14	13	27	26
1990/91	«Фельдкірх»	Д1	37	27	22	49	42
1991/92	«Фельдкірх»	Д1	42	26	32	58	23
1992/93	«Ратінген»	Д1	45	14	34	48	42
1993/94	«Ратінген»	Д1	56	16	31	47	47

Сезон	Клуб	Турнір	І	Г	П	О	ШХ
1987/88	«Динамо» (Москва)	КС	5	1	0	1
1988/89	«Динамо» (Москва)	КЛ	4?	0	?	?	4

У молодіжній збірній:

Рік	Команда	Турнір	Місце	І	Г	П	О	ШХ
1979	СРСР (молодіжна)	МЧС		6	0	5	5	2

Статистика виступів у збірній:

№	Дата	Місце	Турнір	Суперник	Рахунок	Голи
1	16.12.1980	Москва	Приз «Известий»	Фінляндія	10:0	Білялетдінов, С. Макаров (2), Дроздецький, В. Голиков (2), Мальцев, Шалімов (2), Шепелєв
2	18.12.1980	Москва	Приз «Известий»	Чехословаччина	4:5	Касатонов, Первухін, Крутов, Шалімов — Новий, Мартінець, Кокрмент[cs], Свозіл, Глінка
3	21.12.1980	Москва	Приз «Известий»	Чехословаччина	6:2	Фетісов, Жлуктов (2), Мальцев, Шалімов, Шепелєв — Руснак, Мартінець
4	27.12.1980	Гронінген		Нідерланди	11:0	М. Макаров[en], Крутов, Жлуктов, Мальцев, Балдеріс (2), Варнаков (2), Капустін (2), Шалімов
5	28.12.1980	Розендал		Нідерланди	10:2	Крутов, Дроздецький, С. Макаров (2), В. Голиков, Петров (2), Капустін (3) — Саріс, Коллард
6	30.12.1980	Гаага		Нідерланди	7:0	М. Макаров, С. Макаров, Дроздецький (2), Балдеріс, В. Голиков, Антипов
7	01.01.1981	Енсхеде		Нідерланди	8:0	Первухін, Дроздецький, С. Макаров, Варнаков, Шалімов, Шепелєв (2), Антипов
8	30.03.1990	Оулу		Фінляндія	9:6	Малахов, Кравчук, Татаринов, Бякін, Хомутов, Биков (2), Федоров, Давидов — Куусісто, Вуорі (2), Сумманен, Арбеліус, Хелмінен
9	03.04.1990	Лулео		Швеція	2:3	Татаринов, Буре — Бураковський, Гусс[de], Андерссон

Проти професіоналів з Національної хокейної ліги:

№	Дата	Господарі	Рахунок	Гості
1	29.12.1985	«Калгарі Флеймс»	4:3	«Динамо» (Москва)[2]
2	04.01.1986	«Піттсбург Пінгвінс»	3:3	«Динамо» (Москва)
3	06.01.1986	«Бостон Брюїнс»	4:6	«Динамо» (Москва)
4	08.01.1986	«Баффало Сейбрс»	4:7	«Динамо» (Москва)
5	17.09.1989	«Динамо» (Москва)	7:2	«Вашингтон Кепіталс»[3]
6	29.12.1989	«Піттсбург Пінгвінс»	2:5	«Динамо» (Москва)[4]
7	31.12.1989	«Торонто Мейпл Ліфс»	4:7	«Динамо» (Москва)
8	03.01.1990	«Баффало Сейбрс»	4:2	«Динамо» (Москва)
9	06.01.1990	«Нью-Джерсі Девілс»	7:1	«Динамо» (Москва)
10	09.01.1990	«Бостон Брюїнс»	1:3	«Динамо» (Москва)