Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Апічатпон Вірасетакул
Тайський кінорежисер, сценарист та продюсер З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Апічатпо́н «Джо» Вірасетаку́л (тай. อภิชาติพงศ์ วีระเศรษฐกุล; нар. 16 липня 1970, Бангкок, Таїланд) — тайський незалежний кінорежисер, сценарист і продюсер нетрадиційних з розповідної точки зору фільмів — «Таємничий полуденний об'єкт» (2000), «Благословенно Ваш» (2002), «Тропічна хвороба» (2004), «Синдроми і століття» (2006). У 2010 році його фільм «Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя» був удостоєний «Золотої пальмової гілки» 63-го Каннського кінофестивалю. Через складне для вимови ім'я режисер просить, щоб його називали «Джо». Лауреат та номінант багатьох фестивальних та професійних кінонагород 
.
| Апічатпон Вірасетакул | ||
|---|---|---|
| อภิชาติพงศ์ วีระเศรษฐกุล | ||
 Апічатпон Вірасетакул, грудень 2010 | ||
| Дата народження | 16 липня 1970 (55 років) | |
| Місце народження | Бангкок, Таїланд | |
| Громадянство | Таїланд | |
| Професія | кінорежисер, сценарист, продюсер | |
| Alma mater | Khon Kaen Universityd і Школа інституту мистецтв Чикагоd | |
| Роки активності | 1993 — наш час | |
| Напрям | Авторське кіно | |
| IMDb | ID 0917405 | |
| Нагороди та премії | ||
| ||
| ||
| Офіційний сайт | ||
| Апічатпон Вірасетакул у Вікісховищі | ||
Remove ads
Біографія
Апічатпон Вірасетакул за першою освітою — архітектор. У середині 1990-х він відвідував кіношколу в Чикаго. Починав як експериментальний документаліст. Зняв понад десяток короткометражних фільмів. У 1999 році створив невелику кінокомпанію Kick the Machine, яка займається випуском його фільмів (як правило, в копродукції з європейськими студіями). Воліє працювати з непрофесійними акторами. Відвертість сцен в деяких з його фільмів виклика́ла проблеми з цензурою в Таїланді.
Remove ads
Творчість
Фільми Вірасетакула мають нетрадиційну структуру оповіді (розміщення титрів в середині фільму, сюжетні траєкторії, що перетинаються, непоспішне розкриття мотивації героїв). У них часто фігурують джунглі, містика, реінкарнації душ і гомосексуальність. Відсутність традиційної розповідної лінії дозволяє критикам інтерпретувати фільми Вірасетакула як «таке, що тече, безтілесне скупчення дивовижних знаків, що позбавлені смислу, який не піддається розшифровці»[1]. Російський кінокритик Андрій Плахов зараховує Вірасетакула до режисерів нової генерації, любителів «розслаблених розповідних структур», які «заперечують саму ідею кіно як історії, і кіно як атракціону»[2].
Роботи Вірасетакула отримували нагороди на найбільших світових кінофестивалях. Так, «Тропічна хвороба» отримала приз журі на Каннському кінофестивалі 2004 року[3], «Благословенно ваш» здобув головний приз у програмі «Особливий погляд» на Каннському кінофестивалі 2002 року[4], а фільм «Синдроми і століття», прем'єра якого відбулася на 63-му Венеційському кінофестивалі[5] став першим тайським фільмом, представленим у конкурсній програмі Венеційського кінофестивалю.
Remove ads
Особисте життя
Апічатпон Вірасетакул є відкритим геєм. У травні 2013 року в інтерв'ю часопису Encounter Thailand, Апічатпон заявив, що всі його фільми носять особистісний характер, і він не вважає себе культурним послом Таїланду. У зв'язку з поняттям «квір», він пояснив: «Для мене, слово квір не означає нічого неможливого»[6].
Фільмографія (вибіркова)
Remove ads
Визнання
Узагальнити
Перспектива
Нагороди та номінації Апічатпона Вірасетакула' [7]У 2009 році англійською мовою з'явилася збірка статей [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] про фільми Вірасетакула (серед авторів — Бенедикт Андерсон і Тільда Свінтон). Джонатан Розенбаум назвав його одним з найперспективніших режисерів сучасності[8].
За підсумками 2000-х років, багато авторитетних кінокритиків (зокрема, Джим Гоберман) включили до числа найкращих фільмів його «Тропічну хворобу»[9]. Російський кінокритик А. Плахов у зв'язку з цим відмітив: «За рейтингами нульових років цей таєць іде в авангарді світового кінопроцесу, багато в чому випереджаючи його, і стає головним режисером сучасності»[10]. У березні 2016 року фільм «Тропічна хвороба» увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[11][12].
Remove ads
Громадська позиція
У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[13]
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads