Аравійське море

Аравійське море (англ. Arabian Sea) — напівзамкнене окраїнне море Індійського океану, між півостровами Сомалі, Аравійським та Індостан^[1]. Омиває береги Ємену, Оману, ОАЕ, Ірану, Пакистану, Індії, Джибуті, Сомалі. Площа 3683 тис. км²^[1]. Середня глибина 2734 м, найбільша — 5203 м^[2][3]. Об'єм води 10 070 тис. км³. Солоність морської води досить висока — 35,8-36,5 ‰^[1][3].

Аравійське море

Розташування	Індійський океан
Прибережні країни	Індія, Іран, Мальдіви, Оман, Пакистан, Сомалі і НДРЄ
Довжина	2400 км
Ширина	2400 км
Найбільша глибина	5800 м
Середня глибина	2734 м
Площа	3683 тис. км²
Впадаючі річки	Інд, Дашт
Впадаюча річка	Bhadar Riverd, Bharathappuzhad, Hingol Riverd, Інд, Kali Riverd, Mahi Riverd, Нармада, Sabarmatid, Chaliyard, Daman Ganga Riverd, Kadalundi Riverd, Karamana Riverd, Lyari Riverd, Mahé Riverd, Mandovi Riverd, Mindhola Riverd, Netravati Riverd, Sharavathid, Ulhas Riverd, Valapattanam Riverd, Chakra Riverd, Chapora Riverd, Дашт, Габd, Korapuzhad, Malan Riverd, Mithi Riverd, Oshiwara Riverd, Ozat Riverd, Raval Riverd, Сарасваті, Souparnika Riverd, Varahi Riverd і Zuari Riverd
Аравійське море у Вікісховищі

Назва

Аравійське море у різні часи було відоме європейським та азійським мореплавцям під різними назвами: Еритрейське^[4], Сіндху Сагар (море Сіндху)^[5], Зелене, Оманське, Перське та Індо-Арабське море^[6].

Фізико-географічне положення

Аравійське море

Межі й протоки

Острови

Островів мало, усі вони розташовані поблизу берегів. Найбільші групи островів: Сокотра, Лаккадівські^[1].

Береги

Береги високі, скелясті, місцями низовинні дельтові, місцями зручні бухти й затоки^[2]. Найбільші затоки^[2]:

• Аденська затока на заході, сполучається Баб-ель-Мандебською затокою з Червоним морем;
• Оманська затока на північному заході, сполучається Ормузькою протокою з Перською затокою
• Кач на північному сході;
• Камбейська затока на північному сході.

Річковий стік

Найбільшою річкою басейну Аравійського моря є Інд, що впадає на північному сході^[3].

Геологія і рельєф дна

Тектоніка

Характер залягання гірських порід земної кори в Аравійському морі, закономірність поєднань та взаємодії її структурних елементів різного порядку, від дрібних складок та розривів — до розломів, викликають досить сильні землетруси. Так, 01 березня 2024 року, о 19:29:45 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано дуже сильний землетрус магнітудою 5,9 балів (за шкалою Ріхтера) з району розлому Оуена, Аравійське море, гіпоцентр якого залягав на глибині 10 км^[7].

Рельєф дна

Донні відклади

Корисні копалини

Клімат

Східна і південна акваторія моря лежать в субекваторіальному, а північна і західна — в тропічному кліматичному поясі^[8]. Умовна межа проходить по лінії від Африканського рогу до дельти Інду^[9]. У східній частині влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони^[9]. Західна частина моря знаходиться під впливом тропічних повітряних мас. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони^[9]. Атмосферні опади: на заході в умовах тропічного клімату 25-125 мм на рік; на сході — до 3000 мм^[3].

Зима

Зима — ясна, суха.

Літо

Літо — хмарне, дощове, з штормовими вітрами і тропічними циклонами (квітень — листопад).

Гідрологія

Температура води

Температура води від +22 +29 °C.

Водні маси

Під впливом глибинних вод Червоного моря і Перської затоки в Аравійському морі на глибинах до 1500 м температура морської води перевищує +5 °C, солоність — більша за 35,0 ‰^[3].

Конвекція

Морські течії

Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється антициклональний колообіг; влітку — на північний схід, в північній частині моря — циклональний колообіг^[1][3].

Припливи й хвилювання

Припливи — неправильні, подобові (до 5,1 м).

Льодовий режим

Гідрохімія

Солоність

Солоність — 35,8—36,5 ‰.

Біологія

В акваторії моря виділяють наступні екорегіони в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів^[10].

З зоогеографічного погляду донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до індо-західнопацифічної області тропічної зони^[11].

Водяться дюгонь, летючі риби, тунець, меч-риба, оселедці, вітрильники^[1].

Історія

Господарське використання

Судноплавство

Порти

Порти: Мумбаї (Бомбей), Карачі, Абадан, Аден^[1][2].

Рибальство

Розвинуте рибальство (тунець, меч-риба та інша).

Енергетика

Нафтовидобувна промисловість

Рекреація і туризм

Геополітична складова

Дослідження

Стихійні лиха

Екологія і охорона природи

Див. також

• Аденська затока
• Лаккадівські острови
• Оманська затока