Бережна Ірина Григоріївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Бережна.

Іри́на Григо́ріївна Бережна́ (13 серпня 1980, Ворошиловград, УРСР — 5 серпня 2017, Задарська жупанія, Хорватія) — українська проросійська^[4] політикиня, народна депутатка України VI і VII скликань. Членкиня депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України. Членкиня комітету з питань парламентського співробітництва між Україною та ЄС. В останні роки життя відкрито заявляла про антиукраїнську позицію у соцмережах та виступала на російському телебаченні.

Ірина Григорівна Бережна
Народилася	13 серпня 1980(1980-08-13)  Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Померла	5 серпня 2017(2017-08-05) (36 років)  Задарська жупанія, Хорватія  ·автокатастрофа[d][1]
Поховання	Звіринецьке кладовище
Громадянство	СРСР→ Україна
Діяльність	політична діячка, юридичний навчальний заклад, юристка, підприємниця, радіоведуча
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і НАДУ при Президентові України
Науковий ступінь	кандидат юридичних наук
Знання мов	українська і російська
Членство	Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Роки активності	з 2007
Посада	народний депутат України[2] і народний депутат України[3]
Партія	Партія регіонів
Діти (1 )	Даніелла
Нагороди	Заслужений юрист України
Сайт	berezhnaya.com.ua

Біографія

У 2002 році закінчила юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю правознавство, у 2009 році — Національну академію управління при президентові України за спеціальністю державне управління.

Після закінчення вишу працювала стажисткою нотаріуса в Києві. У 2004 році стала заступницею директора з правових питань ТОВ «Юридична фірма „Астрая-Сервіс“». У тому ж році зареєструвала приватну нотаріальну діяльність. Її нотаріальна контора у 2008 році отримала професійну нагороду European quality Європейської бізнес-асоціації (Оксфорд, Велика Британія). До листопада 2007 року була приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

У липні 2007 здобула ступінь доктора філософії у галузі права. Авторка низки публікацій з питань права і нотаріальної практики в юридичних і ділових виданнях. ЧленкиняАсоціації правників України. Співпрацювала з Асоціацією правників України, Нотаріальною палатою, Європейською бізнес-асоціацією. Заслужений юрист України (2011)^[5]. Член-кореспондент Міжнародної Кадрової Академії.

Загибель

Уранці 5 серпня 2017 року загинула в ДТП на узбережжі Адріатичного моря між хорватськими селами Маслениця та Поседар'є. Водій — громадянин Болгарії, віз Бережну з восьмирічною дочкою. Швидше за все, він не впорався з керуванням, і машина врізалася у стовп, внаслідок чого водій та пасажирка загинули на місці. Дочка Бережної, яка сиділа ззаду в автокріслі та була пристебнута, отримала незначні травми.^[6]

Остання світлина, яку ексдепутатка виклала в соцмережі Instagram, була з Монако — з показу російської дизайнерки Уляни Сергеєнко.^[7][8]

10 серпня 2017 року в Києві відбулася церемонія прощання з Бережною в Трапезній церкві Святих Антонія і Феодосія Печерських на території Києво-Печерської лаври^[9].

«Ваше право з Іриною Бережною»

З 2010 року вела програму «Ваше право з Іриною Бережною» на «Радіо-Ера FM» 96.0.

Депутатська діяльність

На позачергових парламентських виборах 2007 року стала народною депутаткою України VI скликання від Партії регіонів (№ 151 у виборчому списку). Член Комітету Верховної Ради з питань правосуддя. Займалася питаннями законодавчого реформування нотаріату, судової системи, корпоративного права, питаннями євроінтеграції, конституційної реформи. Безпартійна.

5 червня 2012 з картки Ірини Бережної було подано голос за проєкт Закону України «Про засади державної мовної політики», у якому де-юре затверджується посилення статусу російської та всіх інших мов національних меншин^[10], при цьому сама Бережна того дня не була особисто зареєстрована в сесійній залі^[11]. На думку експертів, закон де-факто посилює саме статус російської мови в Україні за рахунок української^[12].

З грудня 2012 року — народна депутатка VII скликання від Партії регіонів. Виграла вибори в одномандатному окрузі № 169 (Харківська область). Перша заступниця голови Комітету ВР з питань європейської інтеграції. Член Спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації. Член Партії регіонів.

18 березня 2013 була викрита у «кнопкодавстві» — помічники депутатів від ВО «Свобода» зафільмували момент голосування карткою Сергія Ківалова.

Одна з авторів законопроєкту про заборону продажу алкоголю в нічний час.^[13]

Антиукраїнські погляди

Була відома своїми антиукраїнськими публікаціями в соцмережах^[14] та виступами на російському телебаченні.^[15]

Участь у спробі скасувати український дубляж

Була одним з найзапекліших противників впровадження українського дубляжу в кінопрокат України. У 2010 році українські ЗМІ повідомляли, що член ПР Ірина Бережна, разом з Вадимом Колесніченком, Дмитром Табачником, Олексієм Костусєвим та Володимиром Семиноженком, лобіює інтереси російських дистриб'юторів, що прагнуть повернути російський дубляж в Україні, намагаючись скасувати обов'язковий український дубляж для українського кінопрокату.^[16]

Родина

Була неодружена. Виховувала доньку Даніеллу, батьком якої виявився бізнесмен Борис Фуксман.^[17][18] У минулому українські ЗМІ вже висували здогадку, що батько Даніелли Фуксман,^[19] але довгий час батьківство також приписували однопартійцю Нестору Шуфричу.^[20]

У 2012 році Бережна разом з Філіпом Кіркоровим похрестили дочку Ані Лорак Софію.^[21]

Мати - Олена Бережна, голова української правозахисної ГО, із повномасштабного вторгнення РФ 2022 року вона надавала допомогу росіянам у проведенні підривної діяльності проти України. У грудні 2024 року була засуджена до 14 років в'язниці із конфіскацією майна^[22].

Нагороди

• «Людина року-2009» в номінації «Нова генерація року»
• Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2007)
• Заслужений юрист України (2011)

Цікаві факти

• Безпосередньо на території загибелі Ірини Бережної в 1993 році, під час Війни за незалежність Хорватії хорватською армією була проведена операція "Масленіца" проти сербських сепаратистів, яких підтримувала Сербія та Росія (дипломатично). Головною метою операції було відновлення сухопутного сполучення між Північною і Південною частинами Хорватії. В ході запеклих боїв підрозділи Хорватської армії витіснили з цієї території формування сербських сепаратистів незважаючи на перевагу останніх у важких озброєннях (танках, бойових машинах, артилерії і тд.) що були надані Сербією. Операція завершилася повним успіхом хорватів і досягненням мети операції але і після цього наступ хорватів продовжувався і завершився тільки після прибуття на підмогу сепаратистам так званої "Сербської добровольчої гвардії" елітного умовно добровільного формування що складався переважно з добре підготовлених і озброєних громадян Сербії^[23][24].