Бернардо Строцці

Бернардо Строцці (італ. Bernardo Strozzi; бл. 1581, Генуя — 2 серпня 1644, Венеція) — італійський художник доби бароко. Малював релігійні композиції, побутові сцени, натюрморти, портрети.

Бернардо Строцці
Bernardo Strozzi
При народженні	Бернардо Строцці
Народження	можливо, 1581 Генуя
Смерть	2 серпня 1644(1644-08-02)
	Венеція
Національність	італієць
Країна	Італія
Релігія	католицька церква
Діяльність	художник
Напрямок	бароко
Вплив	Караваджо
Твори	релігійні картини, портрети, натюрморти
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Музей Прадо, Естонський художній музей, Художній інститут Чикаго, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей мистецтва Метрополітен[1], Musei di Strada Nuovad, Національні галереї Шотландіїd, Museumslandschaft Hessen Kassel, Музей Ізраїлю, Національний музей, Художній музей Волтерс, Берлінська картинна галерея, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Музей мистецтв Філадельфії, Ермітаж, Музей августинців, Національний музей у Варшаві, Національна галерея, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Художня галерея Південної Австралії, Музей образотворчих мистецтв, Палаццо Россо, Національна галерея Вірменії, Баварські державні колекції картин, Вустерський музей мистецтв, Музей мистецтв Цинциннаті, Державні художні зібрання Дрездена, Словацька національна галерея, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, El Paso Museum of Artd, Dayton Art Instituted, Музей Ґренобляd, Художній музей Сієтла, Національна галерея Ірландії, Художній музей Сент-Луїса, Рінглінг музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Музей фюрера, Галерея Академії (Венеція), Національний музей Кардіффа, Barber Institute of Fine Artsd, Музей ордену святого Іванаd, Музей Боуз, Музей Венеції 18 століття, Ашмолеан музей, Національний музей у Кракові, Музей Гране, Палац Лазєнковський, Museum de Fundatied, Дрезденська картинна галерея, Кедлстон-холл, Polesden Laceyd, Foundation E.G. Bührle Collectiond, Художній музей (Цюрих), Діжонський музей образотворчого мистецтва, Pinacoteca Egidio Martinid і Accademia Ligustica di Belle Artid
Бернардо Строцці у Вікісховищі

Біографія

Точної дати народження Строцці не збережено. З подальшого життя можна зробити висновок, що мав невисоке походження, бо у віці 17 років став ченцем ордену капуцинів, як це відбувалося в родинах незаможних італійців.

Першим вчителем майбутнього художника називають П. Соррі. Аналіз творів самого Строцці доводить, що той самотужки вивчав твори Караваджо і караваджистів, художників Венеції і Фландрії XVI-XVII століття.

Строцці виріс в Генуї, що мала свій флот і потребувала інженерів. Авантюрний характер Строцці виявився в тому, що покидав і монастир, і художні справи і робив деякий час корабельним інженером.

Після смерті його матері у 1630 р. наново пішов у монастир. Мав духовний сан, а у Венеції навіть став єпископом. Помер у Венеції.

Вибрані твори

Бернардо Строцці. «Натюрморт з квітами в вазі, кошиком з фруктами і виноградом».

Алегорія трьох вільних мистецтв, Ермітаж, Петербург.

При богині долі Парки.

• «Св. Франциск»
• «Св. Маргарита», Смоленський художній музей, Смоленськ
• «Ревекка біля колодязя», Галерея старих майстрів, Дрезден
• «Св. Маврикій і янгол», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Алегорія трьох вільних мистецтв», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Роздача милостині Св. Лаврентієм», Портленд, США
• «Диво Святої Зіти» (перетворення Богом хліба на квіти)
• «Св. Антоній Падуанський з Христом немовлям»
• «Янгол охоронець», 1630, Музей образотворчих мистецтв, Х'юстон
• «Концерт» (три музики), 1631
• «Портрет Джан Донато Корреджо у вигляді Персея», бл. 1631, Музей Манін, Діжон
• «Св. Вероніка», бл. 1635, Прадо, Мадрид
• «Зцілення Товіта», бл. 1635, Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Поет Джуліо Строцці», 1635, Лондон
• «Янгол визволяє апостола Петра з ув'язнення», 1635
• «Портрет дожа Еріццо», Галерея Академії, Венеція
• «Кавалер мальтійського ордену», Пінакотека Брера, Мілан
• «Урок астрономії», бл. 1635, Москва
• «Давид з відрубаною головою Голіафа», 1636, Цинциннаті, США
• «Апостол Петро зцілює паралічного», Львівська національна галерея мистецтв, Львів
• «Се людина», Музей західного і східного мистецтва, Одеса
• «Портрет Нікколо Куччі», 1637, Картинна галерея Вірменії, Єреван
• «Диво з п'ятьма хлібинами та двома рибами», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
• «Мадонна справедливості», Лувр, Париж
• «Мадонна з немовлям та блаженний Федікс Канталіче»
• «Благовіщення», 1644, Музей образотворчих мистецтв, Будапешт
• «Проповідь Івана Хрестителя», бл. 1644
• «Викрадення Європи», Познань, Польща
• «Три богині долі Парки».
• «Св. Христофор, Св. Рох та Св. Себастьян»

Галерея

Побутові картини

• 
  Стара кокетка
• 
  Концерт ( три музики ), 1631
• 
  Музика з лютнею
• 
  Жінка музикантка

Портрети пензля Строцці

• 
  Портрет Джан Донато Корреджо у вигляді Персея, бл. 1631,Музей Манін, Діжон, Франція
• 
  Дож Франческо Еріццо, Галерея академії, Венеція
• 
  Композитор Клаудіо Монтеверді
• 
  Мальтійський лицар, Пінакотека Брера, Мілан.

Релігійні картини

• 
  Свята Цецилія, 1625
• 
  «Апостол Петро зцілює паралічного», Львівська національна галерея мистецтв
• 
  «Благовіщення», 1644 р., Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)
• 
  «Динарій кесаря», 1630-ті рр., Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)
• 
  «Мадонна з немовлям з Сент-Джон»
• 
  «Св. Христофор переносить Христа»

Див. також

• Живопис бароко
• Караваджизм
• Генуезька школа
• Бароко в Генуї
• Венеційська школа

Джерела

• Всеобщая история искусств, Т 4,М, 1963(рос.)
• ж «Советский музей», сентябрь-октябрь, 1992(рос.)
• ж «Художник», № 4, 1991(рос.)
• Gavazza, E. et al., eds.,Bernardo Strozzi, Genova 1581/82-Venezia 1644 (exhibition catalogue, Palazzo Ducale, Genoa), Milan, 1995
• Spicer, J., ed., Bernardo Strozzi: Master Painter of the Italian Baroque (exhibition catalogue, Walters Art Museum, Baltimore), Baltimore 1995
• Pallucchini, A., La pittura veneziana del Seicento, Milan 1993
• Krawietz, C., "Bernardo Strozzi, " in The Dictionary of Art (ed. by Jan Shoaf Turner), London, 1996
• Hansen, M.S. and J.Spicer, eds., Masterpieces of Italian Painting, The Walters Art Museum, London 2005, no. 43
• WGA entry
• Wittkower, Rudolf (1993). «14». Pelican History of Art, Art and Architecture Italy, 1600–1750. 1980. Penguin Books Ltd. pp. 351–2.