Бершадський Сергій Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бершадський (прізвище).

Бершадський Сергій Олександрович (рос. Бершадский Сергей Александрович, нар. 18 березня 1850, Бердянськ, Таврійська губернія, Російська імперія — пом. 21 лютого 1896, Санкт-Петербург, Російська імперія) — історик права та правознавець.

Сергій Олександрович Бершадський
Сергій Бершадський Сергій Бершадський
Народився	18 березня 1850(1850-03-18) Бердянськ
Помер	21 лютого 1896(1896-02-21) (45 років) Санкт-Петербург
Поховання	Смоленське православне кладовище
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик, адвокат, правник, викладач університету
Alma mater	Новоросійський університет
Галузь	правознавство, історія
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Вчене звання	доцент, професор
юрист
Бершадський Сергій Олександрович у Вікісховищі

Життєпис

За походженням українець, його прадід по батькові був православним священиком з містечка Бершаді Подільської губернії.

Початкову освіту С. Бершадський отримав в Керченському повітовому училищі, де навчався з 1857 по 1862 рр. В 1863–1868 рр. навчався у нововідкритій Керченській гімназії, курс якої закінчив із золотою медаллю.

1868 року вступив на юридичний факультет Новоросійського університету, де й отримав вищу освіту 1872 року. В університеті його наставниками були професор Федір Леонтович та магістр (згодом професор) А. П. Пригара.

В 1783 р. він був залишений в університеті для підготовки до професорського звання на кафедрі державного права, потім через хворобу А. П. Пригари, відряджений до Петербурга (1874), де продовжував займатися під керівництвом проф. О. Д. Градовського. В Петербурзі, витримавши екзамен на ступінь магістра державного права в 1876 р., Бершадський був запрошений 1877 р. читати лекції в реорганізованій Олександрівській військово-юридичній академії та в Олександрівському ліцеї.

У наступному 1878 р. він був запрошений викладачем історії філософії права в Імператорський Санкт-Петербузький університет.

В травні 1883 р. С. О. Бершадський захистив магістерську дисертацію під назвою «рос. Литовские евреи, история их юридического и общественного быта от Витовта до Люблинской Унии 1388–1569» й був обраний Радою Університету та затверджений штатним доцентом на кафедрі енциклопедії й історії філософії права. У 1884 р. затверджений екстра-ординарним професором на тій же кафедрі.

В 1885 р. був запрошений в Імператорський Олександрівський ліцей викладачем поліцейського права, а в 1888 р., полишивши викладання поліцейського права, перейшов до викладання історії російського права.

Несподівано помер від важкої хвороби 21 лютого 1896 р.. Похований на Смоленському православному кладовищі^[1].

Наукові інтереси С. О. Бершадського стосувалися, головно, правового становища євреїв у Великому князівстві Литовському та історії філософії права.

Праці

• (рос.)Бершадский С. А. Очерк истории философии права. — СПб., 1892.
• (рос.)Литовские евреи, история их юридического и общественного быта от Витовта до Люблинской Унии [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. 1388—1569. — СПб., 1883.
• (рос.)Документы и регесты к истории Литовских евреев, извлеченные из Метрики Литовской, Киевского и Виленского центральных архивов с 1388 по 1569 г. — СПб., 1883. I—XII + 337 +ХХ, т. II—I + 259 + XIII.
• (рос.)«А. Е. Ребичкович, подскарбий В. К. Литов.» (Киев, 1888);
• (рос.)«Еврей король польский» (СПб., 1890).