Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Болгарське князівство

князівство на Балканському півострові між 1878 і 1908 роками З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Болгарське князівство
Remove ads

Болгарське князівство (болг. Княжество България) — історіографічна назва для болгарської держави від отримання автономії в межах Османської імперії в 1878 році до проголошення незалежності в 1908 році. Було конституційною монархією (Тирновська конституція 1879 з необхідними поправками). Глава держави князь. Керівна династія — у 1878—1885 Баттенберги, потім Саксен-Кобург-Готська династія. Передбачалося колективне регентство у разі недієздатності князя (царя).

Болгарське князівство
болг. Княжество България
залежна держава у складі
Османської імперії
1878  1908
Thumb Thumb
Прапор Герб
ThumbКарта Болгарського князівства; з 1885 Східна Румелія входить до складу Болгарського князівства


Столиця Софія
Мова(и) болгарська
Релігія православ'я
Форма правління конституційна монархія
Царі
 - 1879–1886
- 1886–1908
Олександр
Фердинанд I
Прем'єр-міністри
 - 1879
- 1908
Тодор Бурмов (перший)
Александр Малінов (останній)
Історія
 - Сан-Стефанський договір 3 березня 1878
 - Берлінський трактат 13 липня 1878
 - Об'єднання Болгарії 6 вересня 1885
 - Підняття царства 5 жовтня 1908
Валюта Болгарський лев
Попередник
Наступник
Друге болгарське царство
Османська імперія
Третє болгарське царство
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Болгарське князівство
Коротка інформація Історія Болгарії, Стародавність ...
Remove ads

Історія

Біля джерел Третьої болгарської держави стояла російська окупаційна адміністрація, що управляла Болгарією після Російсько-турецької війни 1877—1878 років, яка звільнила країну. Остаточно кордони нової держави були визначені Берлінським конгресом, що сильно урізав звільнену Болгарію на користь Османської імперії. У 1879 році була прийнята Великим народним зібранням Тирновська конституція. Після зміщення князя Александра Баттенберга в 1885 році і міжцарів'я на престол ступив пронімецький правитель Фердинанд I. У цьому ж році Болгарія фактично анексувала Східну Румелію.

Під час чергового послаблення Османської імперії, що втратила на користь Австро-Угорщини Боснію і Герцеговину, болгарський князь Фердинанд I Кобургський проголосив 22 вересня 1908 року себе царем. Прийняття титулу царя означало повну юридичну незалежність від Османської імперії, повний суверенітет над Східною Румелією і претензії на гегемонію на Балканах. При Фердинанді були внесені поправки до конституції, що розширили повноваження царя і обмежили прийняті в 1879 році демократичні норми.

Remove ads

Див. також

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads