Бєлошицький Ігор Анатолійович

І́гор Анато́лійович Бєлоши́цький (нар. 18 вересня 1988, Київ — пом. 12 грудня 2014, Павлопіль) — молодший сержант, Міністерство внутрішніх справ України, вояк полку «Азов», учасник російсько-української війни. Наказом міністра внутрішніх справ Ігорю Бєлошицькому посмертно присвоїли звання лейтенант^[1]. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).

Бєлошицький Ігор Анатолійович
Лейтенант
Загальна інформація
Народження	18 вересня 1988(1988-09-18) Київ
Смерть	12 грудня 2014(2014-12-12) (26 років) Павлопіль
Поховання	Лук'янівське військове кладовище
Псевдо	«Белаз»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	«Азов»
Війни / битви	Війна на сході України Оборона Маріуполя
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Бєлошицький Ігор народився 8 вересня 1988 року в Києві.

З вересня 2014-го на військовій службі, міліціонер, окремий загін спеціального призначення «Азов».

12 грудня 2014-го в околицях Маріуполя поблизу села Павлопіль група дозору полку «Азов» та розвідники Збройних сил України виявили та знешкодили снайперську пару терористів і ДРГ, що влаштувала засідку. Автомобіль, у якому їхав Бєлошицький, підірвався на встановленому терористами фугасі. Тоді ж загинув Ігор Сливка-«Тихий»^[2].

Вдома лишилася мама. Похований на Лук'янівському військовому цвинтарі Києва.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 213/2015 від 9 квітня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[3].
• 18 жовтня 2018 року на фасаді гімназії № 32 м. Києва, де навчався Ігор, йому відкрито меморіальну дошку^[4].
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 12 грудня^[5][6].