Сливка Ігор Володимирович

І́гор Володи́мирович Сли́вка (нар. 23 березня 1977, Старий Порицьк — пом. 12 грудня 2014, Павлопіль) — український військовик, лейтенант міліції полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сливка Ігор Володимирович
Лейтенант
Загальна інформація
Народження	23 березня 1977(1977-03-23) Старий Порицьк
Смерть	12 грудня 2014(2014-12-12) (37 років) Павлопіль
Псевдо	«Тихий»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	«Азов»
Війни / битви	Війна на сході України Оборона Маріуполя
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сливка.

Життєпис

1994 року закінчив Павлівську ЗОШ, по тому — Горохівський радгосп-технікум. У коледжі зустрів супутницю життя Тетяну.

Учасник Революції Гідності, з побратимами із «Правого Сектора» проривав ряди «Беркута». Кулеметник, полк «Азов» — з початку вересня 2014-го.

12 грудня 2014-го в околицях Маріуполя поблизу села Павлопіль група дозору полку «Азов» та розвідники Збройних сил України виявили та знешкодили снайперську пару терористів і ДРГ, що влаштувала засідку. Автомобіль, у якому їхав Ігор Сливка, підірвався на встановленому терористами фугасі. Тоді ж загинув Ігор Бєлошицький.

Вдома лишилися дружина, два сини-близнюки Вадим і Володимир, 2014 року вступили до Горохівського коледжу. Похований у Горохові.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 213/2015 від 9 квітня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
• 11 червня 2015-го в Горохівському коледжі врочисто відкрито пам'ятну дошку честі Ігоря Сливки^[2].
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 12 грудня^[3][4].