Білоцерківська округа

Не плутати з Білоцерківським округом — військово-цивільною адміністративною одиницею Російської імперії в 1793–1796 рр.

Не плутати з округою Біла Церква — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941–1943 рр.

Білоцеркі́вська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Біла Церква.

Білоцерківська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Київська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	860 980 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Біла Церква
Кількість районних рад:	19
Мапа округи
Окружна влада

На півночі округа межувала з Київською округою, на сході з Черкаською, на півдні з Уманською та з Бердичівською на заході.

Історія

Створена навесні 1923 року у складі Київської губернії. Налічувала 19 районів. Проіснувала до 2 вересня 1930 року. Протягом 1925–1930 років межі округи кілька разів змінювалися.

У складі округи спочатку було 19 районів:

• Білоцерківський
• Богуславський
• Велико-Половецький
• Володарський
• Гребінківський
• Кожанський
• Корнинський
• Ковшуватський
• Медвинський
• Миронівський
• Попільнянський
• П'ятигірський
• Рокитнянський
• Сквирський
• Ставищенський
• Таращанський
• Тетіївський
• Узинський
• Фастівський

Кожанський район розформований 21 березня 1929 року, територію розподілено між Фастівським, Попільнянським і Велико-Половецьким районами^[1].

• 
  Карта Білоцерківської округи у складі Київської губернії, 1923
• 
  Карта Білоцерківської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Білоцерківської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Населення

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 860 980 осіб (48,18% чоловіків і 51,82% жінок). З них 95 816 були міськими, а 765 164 сільськими жителями.

Національний склад

За національним складом 93,1% населення були українці, 5% євреї, 0,9% поляки, 0,7% росіяни, інші національності загалом 0,3%.

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року^[2]

Район	Населення, осіб	Національний склад, %
		українці	євреї	поляки	росіяни	білоруси
м. Біла Церква	42 974	57,0	36,4	2,4	3,4	0,3
Білоцерківський	50 742	98,4	0,3	0,7	0,4	0,1
Богуславський	56 141	87,7	11,5	0,2	0,5
Велико-Половецький	37 725	96,5	0,5	2,5	0,3
Володарський	43 736	97,8	0,9	0,8	0,3	0,1
Гребінківський	37 523	97,6	0,6	1,1	0,5	0,1
Ковшуватський	34 390	98,1	1,2	0,3	0,3
Кожанський	38 841	97,8	0,8	0,7	0,4	0,1
Корнинський	38 194	96,1	1,5	1,8	0,4
Медвинський	27 653	98,4	1,2	0,1	0,2
Миронівський	47 344	98,3	0,9	0,1	0,4	0,1
Попільнянський	38 449	92,4	5,8	1,1	0,5	0,1
П'ятигірський	38 307	97,1	1,7	0,6	0,4
Рокитнянський	53 767	94,9	3,7	0,6	0,5	0,1
Сквирський	55 401	89,9	8,7	0,7	0,6
Ставищенський	49 242	96,6	2,3	0,5	0,3
Таращанський	39 821	91,0	8,3	0,2	0,5
Тетіївський	28 560	95,1	0,8	3,2	0,6
Узинський	39 546	98,0	0,4	0,7	0,6	0,1
Фастівський	62 895	90,2	6,4	1,5	1,4	0,2
Білоцерківська округа	861 251	93,1	5,1	0,9	0,7	0,1

Мовний склад

Рідна мова населення Білоцерківської округи за переписом 1926 року^[2]

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	російська	інша
м. Біла Церква	42 974	56,4	9,7	33,9
Білоцерківський	50 742	99,0	0,5	0,5
Богуславський	56 141	87,8	0,8	11,4
Велико-Половецький	37 725	98,3	0,4	1,4
Володарський	43 736	98,0	0,4	1,6
Гребінківський	37 523	98,0	0,6	1,4
Ковшуватський	34 390	98,2	0,3	1,5
Кожанський	38 841	98,3	0,6	1,1
Корнинський	38 194	97,4	0,5	2,1
Медвинський	27 653	98,4	0,3	1,3
Миронівський	47 344	98,4	0,5	1,1
Попільнянський	38 449	93,1	0,8	6,1
П'ятигірський	38 307	97,4	0,5	2,1
Рокитнянський	53 767	95,2	0,7	4,1
Сквирський	55 401	90,0	1,2	8,8
Ставищенський	49 242	96,8	0,3	2,9
Таращанський	39 821	91,0	0,8	8,2
Тетіївський	28 560	96,0	0,7	3,3
Узинський	39 546	98,4	0,7	0,9
Фастівський	62 895	89,8	3,4	6,8
Білоцерківська округа	861 251	93,4	1,3	5,3

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Шулькевич Ф. Ф. (.03.1923—.01.1924)
• Коваль Ксенофонт Федорович (.01.1924—.07.1924)
• Берсен Г. А. (1924)
• Конопляник Т. (1924—1925)
• Постоловський Михайло Федотович (1925—1926)
• Гвоздецький Степан Павлович (1926—.06.1928)
• Василенко Марко Сергійович (.06.1928—.12.1928)
• Лазарко П. О. (1929—1930)
• Підсуха Василь Федорович (1930)

Голови окружного виконавчого комітету

• Озерянський Анатолій Панасович (.03.1923—1925)
• Горлинський Кирило Іванович (1925—.09.1927)
• Усач Антон Мусійович (.09.1927—.03.1928)
• Вовченко, в. о. (.03.1928—.06.1928)
• Мазур Франц Тимофійович (.06.1928—1929)
• Кислицин Микола Степанович (.10.1929—.05.1930)
• Шпильовий Василь Дмитрович (.05.1930—.08.1930)
• Шпак, в. о. (.08.1930—.09.1930)