Сквирський район

Скви́рський райо́н — колишній район України на південному заході Київської області на правобережжі. Районний центр: Сквира. Населення становило 38 219 осіб (на 1 жовтня 2013).

Сквирський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Київська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Київська область
Код КОАТУУ:	3224000000
Утворений:	1923; відновлений 1965
Населення:	▲ 36 328 (на 1.1.2019)
Площа:	980 км²
Густота:	39.6 осіб/км²
Тел. код:	+380-4568
Поштові індекси:	09000—09061
Населені пункти та ради
Районний центр:	Сквира
Міські ради:	1
Сільські ради:	27
Міста:	1
Села:	49
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка:	Сквирська РДА Сквирська райрада
Адреса:	09000, Київська область, Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Богачевського, 28
Мапа
Сквирський район у Вікісховищі

Існував у 1923—1962, 1965—2020. При ліквідації у 2020 році вся територія відійшла до складу Білоцерківського району.

Географія

Район межує з Фастівським, Білоцерківським і Володарським районом Київської області, Погребищенським районом Вінницької області, Ружинським і Попільнянським районом Житомирської області.

Сквирський район розташований у правобережній частині України на відрогах Придніпровської височини, у зоні лісостепу, басейні річки Рось та її приток Роставиці, Кам'янки, Сквирки, Березянки та інших. Його рельєф уособлює собою плато із загальним пологим напрямом у східному напрямку і має вигляд хвилястої рівнини, що посічена досить густою мережею річкових долин та їх численних допливів, балок і ярів. Річки мають відносно спокійну течію, хоча протікають серед високих берегів, їх русла перетинають греблі-загати, що утворюють стави.

Ґрунти у північній частині району — опідзолені чорноземи, а в південній частині — чорноземи малогумусні. У долинах балок і заплавах річок розповсюджені лучні і лучно-болотисті ґрунти. Вміст гумусу у верхньому родючому шарі чорноземів коливається в межах — 2,1-3,8 %. Близько половини орних площ становлять кислі ґрунти.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Сквирського району

Утворений 1923 року в складі Білоцерківської округи. У 1959 р. до Сквирського району приєднана частина ліквідованого Велико-Половецького району.^[1]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Яхнівську сільраду Сквирського району до складу Фастівського району.^[2]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду та 27 сільських рад, які об'єднують 50 населених пунктів і підпорядковані Сквирській районній раді. Адміністративний центр — місто Сквира^[3].

Населення

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[4]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	42834	96,65 %
росіяни	979	2,21 %
білоруси	103	0,23 %
турки-месхетинці	73	0,16 %
вірмени	65	0,15 %
інші	266	0,60 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	43162	97,39 %
російська	854	1,93 %
турецька	73	0,16 %
білоруська	51	0,12 %
вірменська	50	0,11 %
інші	130	0,29 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сквирського району було створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 66,65 % (проголосували 20 944 із 31 426 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 61,12 % (12 801 виборців); Юлія Тимошенко — 16,60 % (3 477 виборців), Олег Ляшко — 11,12 % (2 330 виборців), Анатолій Гриценко — 4,04 % (847 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,90 %.^[5]

Екскурсійні об'єкти

• Історико-краєзнавчий Музей (м. Сквира)
• Млин (с. Буки)
• Погруддя В. М. Баландіну (м. Сквира)
• Погруддя Г. Д. Кошовій (с. Великополовецьке)
• Погруддя М. М. Ольшевському (с. Великополовецьке)
• Погруддя М. П. Діхтяренку (с. Чубинці)
• Церква Свято-Вознесенська (с. Кривошиїнці)
• Церква Святого Спиридона Триміунського (с. Шамраївка)
• Церква Свято-Троїцька (с. Селезенівка)