Більськовільська волость

Більськовільська волость — адміністративно-територіальна одиниця Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Більська Воля.

Більськовільська волость
Центр	Більська Воля
Площа	40 159 (1885)
Населення	4896 осіб (1885)
Густота	11.2 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 4896 осіб (2423 чоловічої статі та 2473 — жіночої), 479 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	14056	6358
Приватної власності	25733	1330
Казенної власності	43	19
Іншої власності	327	268
Загалом	40159	7975

Основні поселення волості:

• Більська Воля — колишнє власницьке село за 115 верст від повітового міста, 1041 особа, 103 двори, православна церква, школа, 3 постоялі двори, постоялий будинок, кузня, водяний млин, солодовий та винокурний заводи.
• Галузійська Вулька — колишнє власницьке село, 332 особи, 27 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, сукновальня.
• Галузія — колишнє власницьке село, 683 особи, 76 дворів, православна церква, школа, 2 постоялі двори, 2 водяні млини.
• Єзерці — колишнє власницьке село при озері Великому, 581 особа, 72 двори, православна церква, школа.
• Мольчиці — колишнє власницьке село при річці Колосок, 1102 особи, 98 дворів, 2 православні церкви, школа, постоялий двір, кузня, водяний млин.
• Серхів — колишнє власницьке село, 503 особи, 63 двори, 2 православні церкви, каплиця, школа, постоялий двір.

У складі Польщі

Гміна Бєльска Воля
1920—1939
Воєводство	Поліське, Волинське
Повіт	Сарненський
Адмінцентр гміни	Більська Воля
Тип гміни	Сільська
Громади(інші мови)	11 (1936)
Населення (1921)  • населення  • густота населення	7 461

Після окупації поляками Волині волость називали ґміна Бєльска Воля і включили до Сарненського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було село Більська Воля. У міжвоєнний період на території ґміни засновували колонії для польських переселенців.

16 грудня 1930 ґміна у складі повіту була передана до Волинського воєводства.

На 1936 рік ґміна складалася з 11 громад^[2]:

1. Більська-Воля — село: Більська Воля, маєток: Більська-Воля, тартак: Більська-Воля та хутори: Погибле і Залядини;
2. Галузія — село: Галузія, маєтки: Галузія I-а, Галузія II-а, Галузія III-я і Галузія IV-а;
3. Озерці — село: Озерці та хутори: Цетині, Чортяниця, Чиста-Лядина, Гірник, Городок, Красна-Вісь, Ставище, Вільхів і Застаровиння;
4. Конинськ — село: Конинськ;
5. Мульчиці — село: Мульчиці та хутори: Ямне, Горіхове, Піджабець, Тараж, Терешове, Уричі, Висуш, Захоромці, Заперебрід і Жиляни;
6. Оптова — колонія: Оптова та маєток: Оптова;
7. Рудка — село: Рудка та хутір: Олександрія;
8. Собіщиці — село: Собіщиці, лісове селище: Берлі, лісничівка: Борок та гаївки: Смородського і Жолоби;
9. Серхів — село: Серхів, гаївки: Яма, Людніж, Підозерці й Височ, лісничівка: Обнова та хутір: Заболоття;
10. Траугуттівка — військове селище: Траугуттівка;
11. Вілька-Галузійська — село: Вілька-Галузійська, маєток: Вілька-Галузійська та хутір: Заіваничі.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)