Бірич Тетяна Василівна

Тетяна Василівна Бірич (біл. Таццяна Васільеўна Бірыч; 10 січня 1905, Лошниця, Мінська губернія — 26 лютого 1993, Мінськ) — білоруська радянська лікар-офтальмолог, завідувачка кафедрою очних хвороб Мінського медичного інституту, член-кореспондент Академії наук Білоруської РСР (1972), доктор медичних наук, професор (1948). Герой Соціалістичної Праці (1974). Заслужений діяч науки БРСР (1944), заслужений лікар БССР (1948)^[3].

Бірич Тетяна Василівна
біл. Таццяна Васільеўна Бірыч
Народилася	28 грудня 1904 (10 січня 1905)[1]  Лошниця, Борисовський повітd, Мінська губернія, Російська імперія
Померла	26 лютого 1993(1993-02-26) (88 років)  Мінськ, Білорусь
Поховання	Східне кладовище[2]
Країна	Російська імперія  СРСР  Білорусь
Діяльність	науковиця, лікарка-офтальмологиня, викладачка університету
Alma mater	Білоруський державний університет Q55400479? (1928)
Галузь	офтальмологія
Заклад	Білоруський державний медичний університет[2] Саратовський державний медичний університет Q25536448?
Посада	list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1962–1966)d
Вчене звання	член-кореспондент АН БРСРd[2] і професор[2]
Науковий ступінь	д.м.н.[2] (1948)
Партія	КПРС
Діти	Q105701955?
Нагороди

Біографія

Народилася 10 січня 1905 року у с. Лошниця (нині — агромістечко в Борисівському районі Мінської області).

Закінчила медичний факультет Білоруського державного університету в 1928 році. З 1939 року — доцент кафедри хвороб очей Мінського медичного інституту, з 1941 року — доцент медичного інституту в Саратові, консультант, керівник відділення хвороб очей евакогоспіталю. З 1945 року — завідувачка кафедрою захворювань очей Мінського медичного інституту. Головний офтальмолог республіки, голова Наукового товариства офтальмологів БССР. Депутат Верховної Ради БРСР, заступник голови Верховної Ради БРСР в 1963-67^[3].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 грудня 1974 року була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Наукова діяльність

Наукові роботи в області оксигенотерапії очних хвороб, лікування туберкульозу та опіків очей, видалення катаракти за допомогою низьких температур, вивчення крововиливу в сітківку у новонароджених при нормальних і патологічних пологах^[3][4].

Вперше в Радянському Союзі у 1961 році застосувала метод кріохірургії при захворюваннях очей^[4].

Наукові праці

Авторка понад 230 наукових праць, в тому числі 4 монографій^[4]:

• Оксигенотерапія в офтальмології. — Мінськ: Білорусь, 1972.
• Зміни очного дна у новонароджених при нормальних і патологічних пологах. — Мінськ: Білорусь, 1975 (у співпраці з В. Перетицькою).
• Опіки очей. — Мінськ: Білорусь, 1979.
• Застосування низьких температур в офтальмології. — Мінськ: Білорусь, 1984.

Нагороди

Нагороджена орденами Леніна (1974), Трудового Червоного Прапора (1949, 1960), медалями. Звання Почесного громадянина Мінська (1987)^[4].