Вальтер Беньямін

Ва́льтер Бе́ндікс Ше́нфліс Бе́ньямін (нім. Walter Bendix Schönflies Benjamin; *15 липня 1892, Берлін — †26 вересня 1940, Порбоу) — німецький інтелектуал єврейського походження, літературний критик, філософ, соціолог, перекладач, радіоведучий та есеїст. Його праці, що поєднують історичний матеріалізм, німецький ідеалізм та єврейський містицизм, здійснили значний і впливовий внесок у естетичні теорії та західний марксизм, їх часто асоціюють із франкфуртською школою критичної теорії.

Вальтер Беньямін
нім. Walter Benjamin
Псевдонім	Benedix Schönflies[1] і Detlev Holz[1]
Народився	15 липня 1892(1892-07-15)[2][3][…]  Берлін, Німецька імперія[4]
Помер	26 вересня 1940(1940-09-26)[4][2][…] (48 років)  Порбоу, Алт-Ампурда[4]
Поховання	Cementiri de Portboud[5]
Країна	Прусське королівство  Німецький Райх
Діяльність	філософ, письменник, перекладач, есеїст, літературний критик, соціолог, художній критик, історик літератури, перекладач
Сфера роботи	філософія
Alma mater	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Бернський університет, HU Berlin і Фрайбурзький університет
Знання мов	німецька[2][6]
Мова творів	німецька
Magnum opus	Theses on the Philosophy of Historyd, Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваности, The Origin of German Tragic Dramad, One Way Streetd і The arcades projectd
Батько	Emil Benjamind
Родичі	Вільям Штерн, Gertrud Kolmard, Ґюнтер Андерз, Леон Кельнерd і Ганна Арендт
Брати, сестри	Georg Benjamind і Dora Benjamind
У шлюбі з	Dora Sophie Kellnerd
Діти	Stefan Benjamind[4]
Вальтер Беньямін у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у Вікіджерелах

Як літературного критика, його найбільшими працями були есеї про роман Ґете Die Wahlverwandtschaften, про твори Франца Кафки та Карла Крауса, про оповідання Миколи Лєскова, праці Марселя Пруста та, можливо, найбільш істотно, про поезію Шарля Бодлера, а також теорія перекладу. Його невелике есе "Коротка історія фотографії" спричинилось до розвитку поля дослідження та стало класикою. Також він виконав чималі переклади на німецьку мову розділу Tableaux Parisiens з «Квітів зла» Бодлера, а також частини «В пошуках утраченого часу» Пруста.

Ранні впливи пов'язані з постаттю його друга Ґершома Шолема, засновником академічних студій кабали та єврейського містицизму.

Під впливом швейцарського антрополога Йоганна Якоба Бахофена(1815–1887) Вальтер Беньямін вигадав термін «Аура^[de]» , яким позначав естетичну здібність, з допомогою якої цивілізація може відновити значення міфу. Праці Беньяміна, особливо «Завдання перекладача» (1923) та «Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваности» (1936), часто цитують у академічних та літературних студіях, а також у сучасних інтернет-медіа.^[7]

Життєпис

Вальтер Беньямін народився в Берліні в родині антиквара та арт-торговця Еміля Беньяміна (1856–1926) та його дружини Пауліни (1869–1930) (уродженої Шенфліс). Він ріс у асимільованій єврейській німецькомовній сім'ї берлінського вищого середнього класу. Вальтер Беньямін був старшим з трьох братів і сестер. Бенджамін провів більшу частину свого дитинства, спогади про яке записані в книзі «Berliner Kindheit um neunzehnhundert» («Берлінське дитинство близько 1900»), у Берліні. Родинний будинок на Дельбрюкштрассе, 23, у Берлін-Грюневальді, більше не існує.

У тому числі через Першу Світову Війну його навчання в університеті було досить непослідовне. Спочатку він вивчав германистику, філософію та історію мистецтва у Фрайбурзі, потім він один семестр навчався у Берліні, але після цього знов повернувся до Фрайбурга. Однак наступного літа він знов-такі поїхав навчатися в Берлін, де і познайомився з Ґершомом Шолемом. Як і Шолем, Беньямін був переконаним пацифістом і відкрито виступав проти війни.^[8]

Впливи

На філософію Беньяміна впливали дуже різні німецькомовні сучасники. За спогадами його знайомих, він був дуже компанейським і мав багато друзів у середовищі німецькомовної інтелігенції. Найбільший вплив на нього оказав Ґершом Шолем, з яким Бен'ямін познайомився в 1915 році в Берліні і залишався близькими друзями до самої смерті.

Відома його любов до мистецтва Пауля Клее. В 1921 році після відвідування його виставки Бен'ямін придбав акварель «Ангелус Новус» за 1000 марок. Ця картина стала найціннішим надбанням Беньяміна.^[9] Пізніше він навіть пробував видавати журнал з такою ж назвою, але ця спроба зазнала невдачі.

В 1923 році в Берліні за ініціативою самого Беньяміна він познайомився з Теодором Адорно, який тоді був ще студентом і з яким вони залишалися у близьких стосунках до кінця життя.

Праці

Прижиттєві видання

• Begriff der Kunstkritik in der deutschen Romantik. Verlag A. Francke, Bern 1920, 111s.
• Charles Baudelaire, Tableaux Parisiens. Deutsche Übertragung mit einem Vorwort über die Aufgabe des Übersetzers, französisch und deutsch, Verlag von Richard Weißbach, Heidelberg 1923, XVII+67s.
• Einbahnstraße. Rowohlt, Berlin 1928, 83s.
• Ursprung des deutschen Trauerspiels. Rowohlt, Berlin 1928, 258s.
• Deutsche Menschen. Eine Folge von Briefen. Auswahl und Einleitungen von Detlef Holz [Pseudonym]. Vita Nova Verlag, Luzern 1936, 116s, Auflage: 500 Expl.

Вибране та Повне зібрання творів

• Schriften. Hrsg. von Theodor W. Adorno und Gretel Adorno unter Mitwirkung von Friedrich Podszus. 2 Bände. Suhrkamp, Frankfurt am Main 1955
• Illuminations. Walter Benjamin: Essays and Reflections. Vorwort, Bearbeitung und Hrsg. Hannah Arendt. Schocken Verlag, New York 1969, ISBN 0-8052-0241-2

• Gesammelte Schriften. Unter Mitwirkung von Theodor W. Adorno und Gershom Scholem hrsg. von Rolf Tiedemann und Hermann Schweppenhäuser. Bände I–VII, Suppl. I–III (in 17 Bänden gebunden). 1. Auflage, Suhrkamp, Frankfurt am Main 1972–1999. Revidierte Taschenbuch-Ausgabe: Bände I–VII (in 14 Bänden gebunden), Suhrkamp, Frankfurt am Main 1991
  • Band I/1: Abhandlungen, S. 1–430.
    Der Begriff der Kunstkritik in der deutschen Romantik; Goethes Wahlverwandtschaften; Ursprung des deutschen Trauerspiels; Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit, Erste und Zweite Fassung
  • Band I/2: Abhandlungen, S. 435–796.
    Charles Baudelaire. Ein Lyriker im Zeitalter des Hochkapitalismus, 3 Teile: Das Paris des Second Empire bei Baudelaire, Über einige Motive bei Baudelaire, Zentralpark; Über den Begriff der Geschichte; Selbstanzeige der Dissertation; L'œuvre d'art à l'époque de sa reproduction mécanisée; Notes sur les Tableaux parisiens de Baudelaire.
  • Band I/3: Abhandlungen, S. 797–1272. Anmerkungen der Herausgeber
  • Band II/1: Aufsätze, Essays, Vorträge, S. 1–406.
  • Band II/2: Aufsätze, Essays, Vorträge, S. 407–813.
  • Band II/3: Aufsätze, Essays, Vorträge, S. 815–1526.
  • Band III: Kritiken und Rezensionen, 727 S.
    Kritiken und Rezensionen 1912–1939/1940; Anhang: Entwürfe zu Rezensionen; Vorschläge für den Besprechungsteil der Zeitschrift für Sozialforschung
  • Band IV/1: Kleine Prosa/ Baudelaire Übertragungen, S. 1–605.
  • Band IV/2: Kleine Prosa/ Baudelaire Übertragungen, S. 607–1108.
    Illustrierte Aufsätze; Hörmodelle; Geschichten und Novellistisches; Miszellen
  • Band V/1: Das Passagen-Werk, S. 1–654.
  • Band V/2: Das Passagen-Werk, S. 655–1350.
  • Band VI: Fragmente, Autobiographische Schriften, 840 S.
    Zur Sprachphilosophie und Erkenntniskritik; Zur Geschichtsphilosophie und Erkenntniskritik; Lebensläufe; Aufzeichnungen 1906–1932; Berliner Chronik um Neunzehnhundert
  • Band VII/1: Nachträge, S. 1–519.
  • Band VII/2: Nachträge, S. 525–1024.
  • Supp. I: Kleinere Übersetzungen. Tristan Tzara, D'Annunzio, Aragon, Proust, Léon Bloy, Adrienne Monnier, Saint-John Perse, Balzac, Jouhandeau, 457 S.
  • Supp. II: Marcel Proust, Im Schatten der jungen Mädchen, 535 S.
  • Supp. III: Übersetzung (mit Franz Hessel): Marcel Proust, Guermantes, 596 S.

• Écrits français. Présentés et introduits par Jean-Maurice Monnoyer. Gallimard, Paris 1991
• Briefe. Hrsg. und mit Anmerkungen versehen von Gershom Scholem und Theodor W. Adorno. 2 Bände. Suhrkamp, Frankfurt am Main 1955.
• Gesammelte Briefe. Hrsg. vom Theodor-W.-Adorno-Archiv. 6 Bände, hrsg. von Christoph Gödde und Henri Lonitz. Suhrkamp, Frankfurt am Main 1995–2000

• Werke und Nachlaß. Kritische Gesamtausgabe. Herausgegeben von Henri Lonitz und Christoph Gödde. 21 Bände (geplant), Suhrkamp, Frankfurt am Main/Berlin seit 2008
  • Band 3: Der Begriff der Kunstkritik in der deutschen Romantik. Herausgegeben von Uwe Steiner. 2008, ISBN 978-3-518-58501-6
  • Band 8: Einbahnstraße. Herausgegeben von Detlev Schöttker unter Mitarbeit von Steffen Haug. 2009, ISBN 978-3-518-58524-5
  • Band 13: Kritiken und Rezensionen. Herausgegeben von Heinrich Kaulen. 2011, ISBN 978-3-518-58560-3
  • Band 10: Deutsche Menschen. Herausgegeben von Momme Brodersen. 2008, ISBN 978-3-518-58510-8
  • Band 19: Über den Begriff der Geschichte. Herausgegeben von Gérard Raulet. 2010, ISBN 978-3-518-58549-8

Окремі видання

• Zur Kritik der Gewalt. In: Archiv für Sozialwissenschaften und Sozialpolitik. 1921 (pdf [Архівовано 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.])
• Goethes Wahlverwandtschaften. In: Neue Deutsche Beiträge. 1924/1925
• Der Surrealismus. In: Die literarische Welt. 1929
• Zum Bilde Prousts. In: Die literarische Welt. 1929
• Karl Kraus. In: Frankfurter Zeitung. 1931
• Franz Kafka. Zur zehnten Wiederkehr seines Todestages. Auszüge in: Jüdische Rundschau. 21. Dezember und 28. Dezember 1934
• Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit (vier Fassungen 1935-1939). In: Zeitschrift für Sozialforschung. 1936 [franz. Übers.]
• Der Erzähler. Betrachtungen zum Werk Nikolai Lesskows. In: Orient und Occident. 1936
• Eduard Fuchs, der Sammler und der Historiker. In: Zeitschrift für Sozialforschung. 1937
• Über einige Motive bei Baudelaire. In: Zeitschrift für Sozialforschung. 1939
• Über den Begriff der Geschichte (1940). In: Walter Benjamin zum Gedächtnis. 1942; Die Neue Rundschau. 1950
• Das Passagen-Werk (1928–1929, 1934–1940), hrsg. von Rolf Tiedemann, 2 Bände, Suhrkamp Frankfurt am Main 1983 [Taschenbuchausgabe]
• Berliner Kindheit um Neunzehnhundert (1932–1934/1938). Mit einem Nachwort von Theodor W. Adorno und einem editorischen Postskriptum von Rolf Tiedemann. Fassung letzter Hand und Fragmente aus früheren Fassungen. Suhrkamp, Frankfurt am Main 1987
  • Berliner Kindheit um Neunzehnhundert. Gießener Fassung, hrsg. und mit einem Nachwort von Rolf Tiedemann. Suhrkamp, Frankfurt am Main 2000

Повна бібліографія

• Див.: Walter Benjamin Werkverzeichnis

Українські переклади

• Вальтер Беньямін. Вибране / Пер. з нім. Юрій Рибачук, Наталя Лозинська - Львів: «Літопис», 2002. - 214 с. ISBN 966-7007-64-1
  • Завдання перекладача (Переклад Юрія Рибачука)
  • Про поняття історії (Переклад Юрія Рибачука)
  • Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваности (Переклад Юрія Рибачука)
  • Походження німецької трагедії (Переклад Наталії Лозинської)
  • Берлінське дитинство на зламі ХХ сторіччя (Переклад Наталії Лозинської)
• Вальтер Беньямін. Щодо критики насильства / Пер. з нім. Ігор Андрущенко - Київ: «Грані-Т», 2012. - 312 с. ISBN 978-966-465-375-3
• Шарль Бодлер. Паризький сплін. Вальтер Беньямін. Есе. / Пер. з фр. і нім. Роман Осадчук - Київ: Комубук, 2017. - 368 с. ISBN 978-617-7438-06-8