Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Варфоломій (Гондаровський)

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Варфоломій Гондаровський (в миру Микола Гондаровський; 27 жовтня 1927, село Нечаївка (нині Бєлгородський район, Бєлгородська область, Російська Федерація) 21 березня 1988, Орел) єпископ Московської патріархії українського походження. Наступник архієрея Філарета Денисенка на Віденській кафедрі РПЦ МП.

Коротка інформація Архієпископ Орловський і Брянський, Попередник: ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Народився 27 жовтня 1927 в селі Нечаївка (нині Яснозоренська сільська рада, Бєлгородський район, Бєлгородська область[1], Російська Федерація).

Після служби в армії поступив у Московську духовну семінарію.

У березні 1954, будучи вихованцем семінарії, прийняв чернецтво.

18 квітня висвячений у сан ієродиякона, а 30 листопада — у ієромонаха.

Вступив до Московської духовної академії, яку закінчив у 1959 зі ступенем кандидата богослов'я. Залишений професорським стипендіатом при академії.

З 1959 по 1960 викладав у Московській духовній семінарії.

У червні 1960 Патріархом Алексієм І возведений у сан ігумена і призначений на посаду заступника начальника російської духовної місії в Єрусалимі.

З червня по вересень 1961 виконував обов'язки начальника місії, а в жовтні 1961 призначений її начальником, з возведенням у сан архімандрита.

26 травня 1963 у Феодорівському кафедральному соборі Ярославля хіротонізований на єпископа Углицького, вікарія Ярославської єпархії. Хіротонію здійснювали архієпископи: Ярославський і Ростовський Никодим Ротов, Новосибірський і Барнаульський Касіян Ярославський; єпископи: Дмитровський Кипріан Зьорнов, Костромський і Галицький Никодим Руснак, Талліннський і Естонський Алексій ІІ.

29 травня того ж року призначений єпископом Саратовським і Волгоградським.

У червні 1963 року брав участь в урочистостях на Афоні з нагоди 1000-річчя лаври святого Афанасія Афонського.

З 22 грудня 1964 — єпископ Віденський і Австрійський.

З 7 липня 1966 — єпископ Тульський і Белєвський.

З 20 березня 1969 — єпископ Кишинівський і Молдавський.

З 11 жовтня 1972 — єпископ Ташкентський і Середньоазіатський.

9 вересня 1973 возведений у сан архієпископа[2].

За спогадами Павла Адельгейма[3]:

Ми частіше спілкувалися по телефону, коли говорити можна не про все. <…> Йому доводилося бути дуже стриманим у спілкуванні. Про кожен його крок постійно доносили уповноваженому. Він був надзвичайно лагідною людиною. У Кафедральному соборі залишилося спершу двоє, а потім один священник. Владика ніс седмицю по черзі зі священиком. Сам служив молебень і панахиду, сам відспівував і сповідував.

Урочистих зустрічей перед богослужінням не було. На буднях він служив у священницькому вбранні і малому омофорі. Сам одягався. При цьому завжди був життєрадісний і доброзичливий <…> До нього я завжди звертався, коли було важко з уповноваженим і здавалося, все пропало. Він завжди вмів знайти слова підтримки, а іноді і заступитися перед сильними світу цього. Йому можна було довіритися у всьому. Таке питання навіть не поставало. Зрозуміло, його не цікавили гроші, доходи. Він не був меркантильний, хоча держава аж ніяк не підтримувала тоді церкву матеріально.

З 10 вересня 1987 — архієпископ Орловський і Брянський.

Помер 21 березня 1988 року в Орлі. Похований на центральному Хрестительському кладовищі Орла в одній огорожі з могилою митрополита Орловського і Брянського Палладія Шерстенникова.

Remove ads

Твори

  • Критическое издание греческого текста Нового Завета Нестле и церковно-научное и практическое значение реконструированного им текста Евангелия от Матфея. (кандидатское сочинение).
  • Из жизни Русской Духовной Миссии в Иерусалиме // Журнал Московской Патриархии. М., 1961. № 4. стр. 29.
  • Речь при наречении во епископа Угличского // Журнал Московской Патриархии. М., 1965, № 7, с. 16.
  • Представители Русской Православной Церкви на святогорских торжествах // Журнал Московской Патриархии. М., 1963. № 10. стр. 11-14
  • XIX съезд старокатоликов в Вене // «Stimme der Orthodoxie». 1965, № 11, с. 11; № 12, с. 40-41 (нем. яз.).
  • Визит делегации Иерусалимской Православной Церкви // Журнал Московской Патриархии. М., 1974. № 11. стр. 14-17.
  • Пребывание Архиепископа Карельского и всей Финляндии Павла в СССР // Журнал Московской Патриархии. М., 1975. № 10. стр. 17-21
  • Интервью корреспонденту АПН в связи с поездкой группы паломников на Афон // Журнал Московской Патриархии. М., 1976. № 6. стр. 2-4
  • Исторический визит Предстоятеля Русской Церкви на Кипр // Журнал Московской Патриархии. М., 1979. № 2. стр. 55-60.
Remove ads

Література

  • Наречение и хиротония архимандрита Варфоломея (Гондаровского) во епископа Угличского // Журнал Московской Патриархии. М., 1963. № 7. стр. 15-20
  • Епархиальная жизнь в текущем году [Тульская епархия] // Журнал Московской Патриархии. М., 1967. № 10. стр. 12-13.
  • Сапсай Николай, протоиерей. Архиепископ Орловский и Брянский Варфоломей [некролог] // Журнал Московской Патриархии. М., 1988. № 10. стр. 31-32.
  • ВАРФОЛОМЕЙ. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2003. — Т. VI. — С. 713. — ISBN 5-89572-010-2.(рос.)

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads