Васильєв Дмитро Йосипович

Дмитро Йосипович Васи́льєв (нар. 21 листопада 1904, Щучинськ — пом. 3 лютого 1980, Київ) — український радянський архітектор, кандидат архітектури з 1961 року; член Спілки архітекторів України з 1935 року.

Васильєв Дмитро Йосипович
Народження	21 листопада 1904(1904-11-21) Щучинськ
Смерть	3 лютого 1980(1980-02-03) (75 років) Київ
Країна	СРСР
Навчання	Томський будівельний інститут
Діяльність	архітектор, викладач університету
Праця в містах	Щучинськ, Житомир, Донецьк, Київ
Науковий ступінь	кандидат архітектури[1] (1961)
Членство	Національна спілка архітекторів України
Заклад	Київський інженерно-будівельний інститут
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильєв.

Біографія

Народився 8 [21] листопада 1904(19041121) року в місті Щучинську (тепер Акмолинська область Казахстану). 1931 року закінчив Томський будівельний інститут. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки (5 квітня 1944), Вітчизняної війни ІІ ступеня (17 грудня 1944)^[2].

З 1953 року викладав у Київському інженерно-будівельному інституті. Помер в Києві 3 лютого 1980 року.

Споруди і проєкти

Головний корпус Донецького університету.

• будинок відпочинку працівників вугільної промисловості Караґанди в Щучинську (1934–1935);
• будинок відпочинку в Житомирі (1950, Корбутівка);
• головний корпус Донецького університету (1971, у співавторстві);
• студентський гуртожиток Київського політехнічного інституту (1971).

Брав участь у розробці головних площ міст і селищ міського типу Житомирської області: Овруча, Новоград-Волинського, Радомишля, Народичів, Довбиша.

Автор наукових статей з питань архітектури та будівництва.