Вацлав Жидлицький

Вацлав Жидлицький (чеськ. Václav Židlický; 16 квітня 1931, село Купичів, Ковельський повіт, Волинське воєводство, Польща — 18 серпня 2002, Прага, Чехія) — чеський літературознавець і перекладач. Доктор філологічних наук (1967). Почесний доктор Білоруського державного університету (1996). Дослідник і перекладач білоруської літератури, один із засновників Міжнародної асоціації білорусиситів^[be].

Вацлав Жидлицький
Народився	16 квітня 1931(1931-04-16)[1][2][…]  Купичів, Ковельський повіт, Волинське воєводство, Польська Республіка
Помер	18 серпня 2002(2002-08-18)[1][3] (71 рік)  Прага, Чехія
Країна	Чехословаччина[4]
Діяльність	літературознавець, перекладач, педагог
Alma mater	Карлів університет
Заклад	Карлів університет
Членство	Міжнародна асоціація білорусистівd
Нагороди	срібна медаль Університету Масарикаd (1996) почесний доктор Білоруського державного університетуd

Життєпис

Народився 16 квітня 1931 року в селі Купичів Ковельського повіту Волинського воєводства Польської республіки (нині в складі Турійської селищної територіальної громади Ковельського району Волинської області (Україна)).

Після Другої світової війни його родина переїхала до Чехії. 1955 року закінчив Карлів університет у Празі, 1967 року захистив там докторську дисертацію, 1976 року став професором. Нарівні з українською активно пропагував у Чехії білоруську літературу, читав курс лекцій про неї в університеті та заохочував студентів до її вивчення. Автор таких праць: «Українська та білоруська література в чеських перекладах» (1956), «Малий словник радянських письменників. Частина 2: Українські та білоруські письменники» (1959, 1966), «Дослідження з історії чесько-білоруської спільноти» (1960), «Короткий нарис історії білоруської літератури» (1972) тощо.

Переклав багато творів з білоруської чеською мовою, серед них — «Я з вогненного села…» А. Адамовича, Я. Бриля та В. Колесника^[be], «Хатинська повість^[ru]» А. Адамовича, «Птахи і гнізда», «Нижні Байдуни» та «Остання зустріч» Я. Бриля, «Обеліск» та «Дожити до світанку» В. Бикова, «Дике полювання короля Стаха», «Не можна забути», «Христос приземлився у Городні» та «Чорний замок Ольшанський» В. Короткевича (з яким В. Жидлицького пов'язувала особлива дружба), «Данута» О. Карп'юка^[be], «Помста» І. Пташникова, «Купець і поет» та «Серце на долоні» І. Шамякіна та інші. Уклав антологію сучасної білоруської поезії, однотомники Я. Купали та М. Танка чеською мовою, а також підготував кількох молодих перекладачів. Добре володів живою білоруською мовою.