Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ковельський повіт (Російська імперія)
повіт Російської імперії, Польської Республіки та УРСР З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ковельський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави, Польщі і СРСР. Повітовий центр — місто Ковель.
Remove ads
Царські часи
Узагальнити
Перспектива
Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії.
Повіт знаходився в північно-західній частині губернії. Межував з Володимир-Волинським повітом на заході та півдні, з Луцьким повітом на сході та півдні і Гродненською губернією на півночі. Площа повіту становила 6 459,1 верст² або 672 823 десятин (7 350 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 211 493 чоловік. З них 78,5 % — українці, 11,93 % — євреї, 4,59 % — поляки, 0,91 % — німці, 3,52 % — росіяни, 0,28 % — білоруси[1].
Повіт поділявся на 23 волості (з кінця ХІХ ст. — на 18). Містечок було 13, сільських поселень — 329. Місто було одне — повітовий центр, власної волості не мало.
- місту Ковель були підпорядковані передмістя Піски, за пам'ятником та за лінією залізниці, селом Юридика-Ковельська.
Remove ads
Період Української держави
![]() | Цей розділ статті ще не написано. |
Польські часи

Один із 11 повітів Волинського воєводства другої Речі Посполитої.
12 грудня 1920 року з повіту вилучені гміни: Хоцішув, Лєлікув, Вєлька Ґлуша, Сошично, Боровно і Камєнь Коширскі (з них утворено Каширський повіт[3]) та долучено гміни Кримно і Нови Двур з Володимирського повіту[4]. У складі повіту було 1 місто, 15 містечок і 563 сільські поселення, з них 9 знищених і незаселених[5]. 19 лютого 1921 року включений до новоутвореного Волинського воєводства[6].
1 квітня 1932 року села Гулевичі, Ситовичі, Озерне, Рудка Ситовицька і Дубники передані з ґміни Маневичі до ґміни Повурськ[7].
Адміністративний поділ
Міські ґміни:
- м. Ковель
- містечко Маціїв — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
- містечко Ратне
Сільські ґміни:
- Ґміна Вєліцк
- Ґміна Голоби
- Ґміна Гурникі — центр у містечку Ратне, що не входить до складу ґміни
- Ґміна Датинь
- Ґміна Заблоцє
- Ґміна Кримно
- Ґміна Купічув
- Ґміна Любітув
- Ґміна Манєвіче — до 24.03.1930 називалась Ґрудек та мала центр у містечку Городок[8]
- Ґміна Мацєюв
- Ґміна Нєсухоєже
- Ґміна Повурск
- Ґміна Сєдліще
- Ґміна Стари Кошари
- Ґміна Тужиск
Радянський період
27 листопада 1939 року включений до новоутвореної Волинської області[9]. 17 січня 1940 року повіт ліквідований у зв'язку з переформатуванням на Голобський, Заболоттівський, Ковельський, Маневицький, Мацеївський (з 7.09.1946 — Луківський), Ратнівський, Седлищенський і Турійський райони.
17 січня 1940 р. повіт ліквідований у зв'язку з утворенням восьми районів — кожен із таких ґмін:
- Голобський район — з сільських ґмін Вєліцк і Голоби;
- Заболоттівський район — з сільських ґмін Заблоцє і Кримно;
- Ковельський район — з міської ґміни Ковель і сільських ґмін Любітув і Нєсухоєже;
- Маневицький район — з сільських ґмін Манєвіче і Повурск;
- Мацеївський район — з сільських ґмін Мацєюв і Стври Кошари;
- Ратнівський район — з міської ґміни Ратне і сільських ґмін Ґурнікі і Хоцєшув з Каширського повіту;
- Седлищенський район — з сільських ґмін Сєдліще і Датинь;
- Турійський район — з сільських ґмін Купічув і Тужиск.
Remove ads
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads