Верхівцеве (станція)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Верхівцеве (значення).

Верхі́вцеве — вузлова залізнична станція 1-го класу Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці між станціями Верхньодніпровськ (14 км), Вільногірськ (17 км) та Божедарівка (20 км). Розташована на перетині трьох ліній Верхівцеве — П'ятихатки, Верхівцеве — Кривий Ріг-Головний, Верхівцеве — Запоріжжя-Кам'янське у середмісті Верхівцевого Кам'янського району Дніпропетровської області.

Станція Верхівцеве Верхівцеве — П'ятихатки Верхівцеве — Кривий Ріг-Головний Верхівцеве — Запоріжжя-Кам'янське Придніпровська залізниця Дніпровська дирекція м. Верхівцеве
Вокзал станції Верхівцеве Вокзал станції Верхівцеве
48°29′0″ пн. ш. 34°13′39″ сх. д.
Дата відкриття	18 травня
Рік відкриття	1884 (141 рік)
Попередня назва	Любомирівка (до 1 січня 1904)
Тип	вузлова
Колій	44
Платформ	2
Тип платформ(и)	бічна та острівна
Форма платформи	прямі
Архітектори вокзалу	Ігнатій Горленський
Вулиця	Вокзальна
Відстань до Києва, км	461
Відстань до ст. Дніпро-Головний, км	72
Відстань до ст. Кривий Ріг-Головний, км	97
Код станції	456404 ?
Код «Експрес-3»	2210815 ?
Послуги
Супутні послуги
Верхівцеве
Верхівцеве на Вікісховищі

п о р Дільниця Дніпро — Верхівцеве

Легенда  Нижньодніпровськ-Вузол 188,4 0 Дніпро-Головний 2 Кайдацька 185,9 Горяїнове 184 184 км 180,1 Діївка 178 178 км  Зустрічний 174,3 175 км 170,7 Сухачівка 169 169 км Дніпро Кам'янське  Кам'янське 165 165 км 163 164 км 159 160 км 157 Запоріжжя-Кам'янське  Кам'янське пр-кт Ювілейний 153 Кам'янське-Пасажирське 148,8 149 км Т 0412 Кам'янське Кам'янський район  Кам'янське 139,2 Воскобійня 138,7 139 км Н08 Дніпровська 132 Верхньодніпровськ 127,6 128 км 124,5 125 км 118,8 119 км 117,2 Верхівцеве  Кривий Ріг  П'ятихатки

п о р Дільниця Верхівцеве — П'ятихатки
Легенда  Дніпро 117,2 Верхівцеве  Кривий Ріг 113,9 114 км 108,8 Гранове 103,8 104 км 99,9 Вільногірськ Т 0415 97 97 км 91 Ерастівка р. Лозуватка 88 88 км 82,5 Касинівка 79 79 км 76,6 77 км М30 Т 0419 73,1 П'ятихатки  Користівка  Кривий Ріг

п о р Дільниця Верхівцеве — Кривий Ріг

Легенда  П'ятихатки 0 Верхівцеве  Дніпро 5,8 Полівський Т 0429 12,8 Адамівське 20,1 Божедарівка М30E50 31,4 Кудашівка Т 0432 37 Сорокопанівка 42,5 Милорадівка 47,2 Благословення 52,5 Потоцьке 58,9 Спокій Т 0419 65,1 Девладове 73,4 Приворот  Саксагань 76,6 77 км 78,1 79 км 80,9 Пічугіно 85,5 86 км Т 0434 88,8 Кривий Ріг-Сорт. канал Дніпро — Кривий Ріг 90,3 91 км Н11 92,6 93 км Криворізький район Кривий Ріг  Апостолове вул. Гетьмана Івана Мазепи 97 Кривий Ріг-Головний  П'ятихатки Н11  Долинська

На вокзалі станції є зал чекання, каси з продажу проїзних документів на поїзди далекого та приміського сполучення, камери схову, багажне відділення.

Історія

Станція відкрита 18 травня 1884 року під час під час будівництва першої дільниці на стику Кам'янської та Саксаганської гілок новозбудованої залізниці Донбас — Кривбас (нині — Придніпровська залізниця)^[1]. Первинна назва станції Любомирівка походить від розташованого неподалік однойменного села. У 1884 році утворене робітниче селище при станції Любомирівка.

У грудні 1888 року, після спорудження Саксаганської гілки Любомирівка — Колачевське, станція отримала статус залізничного вузла.

У 1901 році побудована будівля залізничного вокзалу за проєктом архітектора Ігнатія Горленський. На початку XX століття завдяки розвитку в регіоні металургійної промисловості, станція Верхівцеве розбудовується, збільшується й населення селища. У 1903 році на станції розташовувалось оборотне депо, контора начальника 9-ї дільниці колійної служби, лікарня, комора матеріальної служби, однокласна залізнична школа з трьома відділеннями^[2]. 1 січня 1904 року станція перейменована на честь першого начальника Катерининської залізниці, талановитого інженера Олександра Верховцева.

Станом на 1905 рік вантажообіг головного ходу був незначним, а на Довгінцевському напрямку сягнув 120 млн пудів, переважно (більше 95 млн пудів) вантажів відправлення^[3].

• 
  Проєкт вокзалу станції Верхівцеве
• 
  Перша будівля вокзалу станції Верхівцеве

У 1920—1930-х роках розвиток селища Верхівцеве тісно пов'язаний із залізничною станцією. На станції за цей період була збудована сортувальна гірка^[3].

Під час Другої світової війни селищу та залізничній станції завдано значних руйнувань, колійне господарство пошкоджено через чисельні бомбардування окупантів.

У 1958 році станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі дільниці Нижньодніпровськ-Вузол — П'ятихатки, утворена енергодільниця, споруджені нові будівлі локомотивного та вагонного депо. У 1960 році відкрито електрифіковану дільницю Верхівцеве — Довгинцеве — Червона.^[4][5].

У 2003 році, з нагоди запуску руху перших швидкісних поїздів, проведена капітальна реконструкція пасажирської частини станції та історичного приміщення вокзалу.

Пасажирське сполучення

На станції Верхівцеве зупиняються поїзди приміського сполучення до кінцевих станцій Дніпро-Головний, Кривий Ріг-Головний, П'ятихатки, П'ятихатки-Стикова та деякі поїзди далекого сполучення^[6].

Підприємства станції

На станції працюють 14 підрозділів різних підприємств «Укрзалізниці», серед яких:

• Верхівцівська дистанція колії № 10
• Верхівцівське вагонне депо № 13
• Верхівцівська дистанція енергопостачання № 3 Дніпропетровський центр механізації колійних робіт та ремонту колійної техніки
• Верхівцівський рейкозварювальний поїзд № 39
• Верхівцівська дистанція електропостачання, ділянка Дніпровської дистанції сигналізації та зв'язку
• Інформаційно-обчислювальний центр
• Оборотне локомотивне депо
• Вагонне депо «Кам'янське»
• Ділянка будівельно-монтажного управління № 5
• Ділянка Дніпровської дистанції захисних лісонасаджень
• Команда воєнізованої охорони № 4
• ТОВ «Верхівцівський елеватор».

Керівники

У різний час станцію очолювали:

• Яковлєв Ілларіон Аврамович (1940-ві)
• Саплахіді М. П. (1950-ті)
• Літвиненко Василь Пилипович (1970-ті)
• Фурсов Григорій (1980-ті)
• Сліченко Олексій Анатолійович
• Заєць Іван Ілліч (2000-ні)

Галерея

• 
• 
• 
• 
•