Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Апостолове (станція)

залізнична станція Криворізької дирекції Придніпровської залізниці З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Апостолове (станція)map
Remove ads

Апо́столове вузлова залізнична станція Криворізької дирекції Придніпровської залізниці на перетині двох магістральних залізничних ліній (Мерефа Херсон (завдожки 366 км): Апостолове Нижньодніпровськ-Вузол, Апостолове Снігурівка / Херсон та магістралі Кривий Ріг Волноваха, з відгалуженням Апостолове Зелене Поле), що сполучають Кривий Ріг з Дніпром, Запоріжжям, Херсоном та Миколаєвом. Розташована в однойменному місті Криворізького району Дніпропетровської області.

Коротка інформація Апостолове, Апостолове на Вікісховищі ...

На вокзалі станції є зал чекання, каси продажу квитків приміського та далекого сполучення, камери схову, багажне відділення[1].

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

За легендою станція Апостолове отримала свою назву за бажанням Михайла Муравйова-Апостола, з роду Муравйових-Апостолів Муравйови-Апостоли, на честь його пращура, українського військового та політичного діяча Данили Апостола, Гетьмана Війська Запорозького Данило Апостол.

Розвиток економіки регіону, зокрема велике зростання виробництва товарного збіжжя, а також розробка залізорудних родовищ Криворізького басейну вимагали розширення мережі шляхів сполучення. Наприкінці XIX століття розпочалося будівництво залізниці Довгинцеве (нині — один з районів міста Кривий Ріг) Олександрівськ (нині Запоріжжя). У 1904 році поблизу села Покровське споруджено залізничну станцію та вокзал. Навколо станції утворилося робітниче селище, населення якого з початком руху поїздів швидко зростало за рахунок робітників-залізничників та обслуговуючого персоналу. З'явилися будинки службовців станції, купців та торговців, які перепродували сільськогосподарські продукти.

На початку існування станція була вузловою та мала сполучення у трьох напрямках: Апостолове Нікополь Олександрівськ (Запоріжжя), Апостолове Довгинцеве (Кривий Ріг), Апостолове — Ніколо-Козельск Інгулець (Кривий Ріг), через сучасне селище Широке. У 1920—1921 роках лінію Апостолове Інгулець було демонтовано внаслідок бойових дій (надалі так і не відновлено) між окупаційною 1-шою кінною армією радянської Росії та військами Нестора Махно під Апостоловим та Кривим Рогом.

У 1920 році завершено будівництво лінії Апостолове Херсон, з відгалуженням на Миколаїв, як складової частини магістралі Мерефа Херсон.

З вересня по грудень 1920 року в будівлі вокзалу станції були розташовані та діяли штаби Першої кінної армії радянської Росії (командувач Семен Будьонний) та Південного фронту (Климент Ворошилов), як складові окупації Української Народної Республіки (УНР). Південний фронт з окупаційної радянською Росією території УНР вів дії проти білогвардійських військ генерала Петра Врангеля. Восени 1920 року Перша кінна армія у взаємодії з іншими військами Південного фронту провела успішний наступ на Каховському плацдармі у напрямку Асканія-Нова Громовка. В ході операції у Північній Таврії угрупуванню військ генерала Врангеля було завдано суттєвої поразки. Лише частина цього угрупування прорвалася до Криму. Взимку 1920–1921 років Перша кінна армія вела бої з військами Нестора Махна під Апостоловим, Кривим Рогом, Снігурівкою та Нікополем.

Семен Будьонний та член РВС Климент Ворошилов у будівлі вокзалу станції Апостолове особисто контролювали хід бойових дій супротив Врангеля та Революційної повстанської армії України під командуванням Нестора Махно.

У 1932 році, з часу повного завершення будівництва магістральної лінії Мерефа Херсон, частини дільниці Нижньодніпровськ-Вузол Апостолове станція стає вузловою у чотирьох напрямках: Апостолове Кривий Ріг, Апостолове Запоріжжя, Апостолове Дніпропетровськ, Апостолове Херсон / Миколаїв.

У 1932 році розпочалися роботи з електрифікації лінії Запоріжжя Нікополь Кривий Ріг. До листопада 1934 року було завершено спорудження лінії електропередачі напругою 35 кВ, на тягові підстанції Запоріжжя-Ліве та Канцерівка подали напругу.

10 березня 1935 року дільницею Запоріжжя Нікополь почали курсувати поїзди на електричній тязі. Їх повели електровози радянського виробництва ВЛ19. Згодом зовнішнє енергопостачання 35 кВ отримали підстанції Підстепне, Апостолове та Довгинцеве. 25 жовтня 1935 року завершено електрифікацію з відкриттям руху поїздів під електротягою всією лінією від Запоріжжя до Довгинцевого — найбільшої на той час електрифікованої магістралі СРСР[2].

У 1939 році після того, як гітлерівська нацистська Німеччина та сталінський Радянський Союз розпочали Другу світову війну, станція Апостолове стала відігравати важливу роль у логістиці військових перевезень радянських окупаційних військ, для постачання у західному напрямку, до окупованої Польщі, військ з південних та східних регіонів СРСР.

Під час німецько-радянської війни Апостолове було окуповано німецько-фашистськими загарбниками з 1942 року по лютий 1944 року. Станція Апостолове, під час звільнення в ході Нікопольсько-Криворізької операції (1944), зазнала значних руйнувань.

По завершенню Другої світової війни починається відновлення залізничного господарства УРСР. Відновлюється зруйнована контактна мережа станції Апостолове. Розбудовується локомотивне депо станції Апостолове (ТЧ-11) з базою запасу локомотивів (паровозів). Покращується та вдосконалюється колійний розвиток станції: споруджуються вантажний двір та сортувальні гірки, додаткові прийомо-відправні колії, під'їзні колії до промислових підприємств міста, складських баз, нафтобази, елеватору. Запроваджуються сучасні системи централізації та зв'язку. Організовується база обслуговування рефрижераторних вагонів. Вузлова станція Апостолове отримує статус — позакласної.

У 1955 році збудовано надземний пішохідний перехід через прийомно-відправний парк станції. До 1965 року, від початку будівництва Криворізької ТЕС, було споруджено п'ятий напрямок Апостолове Зелене Поле. За допомогою якого виконувалось забезпечення будівництва самої електростанції та селища при ній (нині — місто Зеленодольськ), згодом обслуговування та забезпечення Криворізької ТЕС, організація приміського сполучення Апостолове Зеленодольськ у 1992—1997 роках.

У непарній горловині станції зведений автомобільний шляхопровід, який забезпечує безперебійний рух автотранспорту через залізничні колії. Внаслідок цього демонтовані два старих залізничних переїзди.

Remove ads

Історія пасажирського сполучення

Узагальнити
Перспектива

З доступних історичних джерел встановлено, що у 1916–1917 роках через станцію Апостолове курсували поїзди:

Примітки: Пс. — пасажирський, Пч. — поштовий, Тв. — товарний.

Після окупації Української Народної Республіки більшовиками радянської Росії та створення більшовицькими московітськими окупантами маріонеточної Української РСР:

У 1922–1923 роках:

У 1925–1926 роках:

Примітки: Пч. — поштовий, Пт. — поштово-товарний.

У 1929–1930 роках:

У 1932—1935 роках:

У 1936—1938 роках:

У 1940—1941 роках:

У 1945—1946 роках:

У 1946—1947 роках:

У 1964—1971 роках:

З початку 1970-х років значно зросла вантажонапруженість станції та її пасажирський оборот, збільшена кількість приміських поїздів: електропоїзди серії СР3 призначалися за маршрутами Кривий Ріг — Нікополь, Кривий Ріг — Апостолове (з середини 1980-х років замінені на електропоїзди ЕР1); дизель-поїзди серії Д1 за маршрутами Херсон — Апостолове / Кривий Ріг; приміські поїзди локомотивної (тепловозної) тяги за маршрутами Кривий Ріг Апостолове Лошкарівка та Апостолове Лошкарівка.

У 1979–1984 роках:

  •  65/66 «Південний Буг» Миколаїв — Москва (швидкий, фірмовий);
  •  71/72 Запоріжжя — Київ;
  •  73/74 Кривий Ріг — Москва (швидкий);
  •  179/180 Львів — Запоріжжя;
  •  191/192 Ясинувата — Одеса;
  •  321/322 Миколаїв — Москва;
  •  345/346 Дебальцеве — Одеса;
  •  583/584 Миколаїв Ленінград;
  •  595/596 Львів — Сімферополь;
  •  611/612 Апостолове — Херсон (дизель-поїзд серії Д1);
  •  607/608 Кривий Ріг — Євпаторія (дитячий);
  •  613/614 Кривий Ріг Новоолексіївка (дитячий)
  •  665/666 Дніпропетровськ — Одеса (з вокзалу Дніпропетровськ-Південний);
  •  675/676 Кривий Ріг — Сімферополь;
  •  683/684 Кривий Ріг — Херсон (дизель-поїзд серії Д1).

У радянські часи через станцію Апостолове здійснювався рух пасажирських та швидких поїздів далекого сполучення: Миколаїв — Москва, Миколаїв — Ленінград, Кривий Ріг — Москва, Херсон — Москва, Мінськ — Сімферополь, Кривий Ріг — Сімферополь (з вагонами безпересадкового сполучення Кривий Ріг — Феодосія та Кривий Ріг — Керч), Львів — Сімферополь, Ясинувата — Одеса, Дніпропетровськ — Одеса (з вагонами безпересадкового сполучення Кривий Ріг — Одеса), Одеса — Кисловодськ, Миколаїв — Кривий Ріг, Запоріжжя — Львів, Запоріжжя — Київ, Київ — Сімферополь, Кривий Ріг — Генічеськ, Кривий Ріг — Євпаторія тощо.

Після відновлення Незалежності України у 1991 році, упродовж 1992—1996 років на станції Апостолове зберігався переважно радянський розклад руху приміських пасажирських та швидких поїздів, який поступово змінювався. У міжнародному сполучені продовжували курсували швидкі поїзди Миколаїв — Москва, Кривий Ріг — Москва, Мінськ — Сімферополь та вагон безпересадкового сполучення Миколаїв — Санкт-Петербург (до місцевого пасажирського поїзду Миколаїв — Кривий Ріг, та пасажирського поїзду далекого сполучення Дніпропетровськ — Санкт-Петербург).

Remove ads

Пасажирське сполучення

Узагальнити
Перспектива

Після повномасштабного російського вторгнення в Україну (з 2022) через станцію Апостолове курсують лише поїзди приміського сполучення. Поїздам далекого сполучення змінено маршрут руху без заходу на станцію Апостолове[12].

Більше інформації №, Маршрут сполучення ...
Remove ads

Підприємства

На станції розташовані підрозділи Придніпровської залізниці:

Галерея

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads